вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
19 вересня 2022 рокуСправа № 912/3183/21(912/1256/22)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Косякевича С.О.
до Приватного підприємства "Титан -Агро", 43017, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76
про стягнення заборгованості в сумі 1 838 287,14 грн
в межах справи № 912/3183/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" (25001, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 1, ідентифікаційний код 41869613)
Постановою від 30.05.2022 господарський суд визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Косякевича С.О.
14.09.2022 на адресу Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" арбітражного керуючого Косякевича С.О., в межах провадження у справі про банкрутство, яка містить вимоги до Приватного підприємства "Титан -Агро" про стягнення заборгованості в сумі 1 838 287,14 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За ч. ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 4 962,00 грн з посиланням на п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Наведеною нормою передбачено, що за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною судовий збір справляється у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, предмет позову у цій справі не підпадає під поняття спростування майнових дій (бездіяльності) боржника в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки предметом спору є стягнення грошових коштів. Тому доводи позивача про необхідність застосування у даному випадку положень підпункту 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та про те, що предмет спору відноситься до спростування майнових дій (бездіяльності) боржника в межах провадження у справі про банкрутство та посилання на підтвердження своєї позиції на постанову Верховного Суду у справі № 915/441/18 від 24.04.2019 є помилковими.
Згідно висновку Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19, зазначено, що визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом хоч в межах основної справи про банкрутство боржника, але у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Водночас ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
З підстав викладеного, розмір судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості на користь банкрута підлягає визначенню відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір": за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, подавши вказаний позов позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 27574,30 грн (1,5% від ціни позову (1 838 287,14 грн)).
Вказане свідчить про недоплату судового збору в розмірі 22 612,30 грн
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявником позову не додержано вимог, встановлених ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Між тим, позивач просить стягнути загальну суму 1 838 287,14 грн без наведення розрахунку щодо такої суми, з урахуванням обґрунтування підстав позову, з якого б було видно з яких саме сум складається борг. Натомість, по тексту позовної заяви лише зазначається про товарні операції, які були здійснені між сторонами та вказано, що факт надання послуг підтверджується даними з Реєстру виданих податкових накладних.
З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що арбітражним керуючим Косякевичем С.О. не додержано вимог ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення заяви арбітражного керуючого, ліквідатора Косякевича С.О. про стягнення заборгованості без руху із встановленням строку та способу усунення її недоліків.
Крім того, у прохальній частині позову міститься клопотання Арбітражного керуючого Косякевича С.О. про витребування доказів, а саме:
- витребувати у приватного підприємства "Титан-Агро" (ЄДРПОУ 42976822) належним чином засвідчені копії відповідних документів (договорів тощо) на підставі, яких ТОВ "Моноліт-Агро" реалізувало Відповідачу продукцію;
- витребувати у Головного управління ДПС у Кіровоградській області належним чином засвідченні копії відомостей (документів, зареєстрованих податкових накладних) з Єдиного реєстру податкових накладних щодо взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" та Приватним підприємством "Титан-Агро".
Суд враховує, що відповідно до п.5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами, згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80 вказаного кодексу).
Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Дослідивши клопотання про витребування доказів, суд встановив, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" арбітражним керуючим Косякевича С.О. не зазначено заходи, яких ним було вжито для отримання витребовуваних доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Крім того, заявником не конкретизовано за який саме період необхідно витребувати інформацію від Головного управління ДПС у Кіровоградській області та по яким товарним операціям необхідно надання податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись Кодексом України з питань банкрутства та ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" арбітражного керуючого Косякевича С.О. до Приватного підприємства "Титан -Агро" про стягнення заборгованості в сумі 1 838 287,14 грн, поданої в межах справи № 912/3183/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" - залишити без руху.
2. Арбітражному керуючому Косякевичу С.О. усунути встановлені при поданні заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:
- належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (докази доплати судового збору в сумі 22 612,30 грн);
- обґрунтований розрахунок суми боргу, заявленої до стягнення;
- врахувати положення ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення клопотання про витребування доказів та зазначене судом у мотивувальній частині даної ухвали при його повторному поданні.
3. Роз'яснити Арбітражному керуючому Косякевичу С.О., що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати Арбітражному керуючому Косякевичу С.О. електронною поштою: agentsanator@gmail.com.
Суддя В.В.Тимошевська