19.09.2022
Справа № 334/3641/22
Провадження № 1-кп/334/603/22
19 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022087050000641 від 22.08.2022 року за звинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одружений, освіта середня, не працює, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, не є адвокатом чи депутатом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
21.08.2022 року приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні ДК «Кірова», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів 1А, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись довірою та похилим віком потерпілого ОСОБА_4 , під приводом здійснення телефонного дзвінка, попрохав у останнього його мобільний телефон марки «Samsung GT-E1081T» у корпусі чорного кольору, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» з номером НОМЕР_1 .
В подальшому, продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману потерпілого, з метою доведення свого протиправного наміру до кінця, ОСОБА_3 отримав від потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung GT-E1081T» у корпусі чорного кольору, вартістю 350 грн., з сім-картою оператору мобільного зв'язку «Водафон» з номером НОМЕР_1 , та утримуючи його при собі, під приводом здійснення телефонного дзвінка, залишив місце скоєння кримінального правопорушення (проступку), тим самим незаконно, шляхом обману заволодів раніше зазначеним мобільним телефоном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 350 грн.
Відповідно обвинувального акту прокурор заявив клопотання відповідно ст.302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту прокурором додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 31.08.2022 року, яка складена за участі захисника: адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України; він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Також до обвинувального акту прокурором додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 31.08.2022 року з проханням про призначення йому покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді одного року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Також до обвинувального акту прокурором додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 від 31.08.2022 року щодо згоди на розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.
Суд, розглянувши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в межах встановлених органом досудового розслідування обставин відповідно ч.2 ст.381 КПК України, так як обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, вважає вину ОСОБА_3 доведеною, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується за ч.1 ст.190 КК України, що кваліфікується за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Санкцією ч.1 ст.190 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.
З наведеного вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком відповідно ст.12 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та підтверджується встановленими органом досудового розслідування обставинами, а обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Також, згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню, крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Тому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, ступеня тяжкості вчиненого проступку, враховуючи визнання вини та особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 за матеріалами провадження не одружений, має середню освіту, не працює, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, не є адвокатом чи депутатом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває, не має судимості, тому суд, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді одного року обмеження волі.
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, та те, що останній не працює, в добровільному порядку відшкодував завдану матеріальну шкоду шляхом повернення потерпілому викраденого майна.
Суд, з урахуванням заяви ОСОБА_3 від 31.08.2022 року про призначення йому покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді одного року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Тому суд з урахуванням характеру та ступеня тяжкості скоєного проступку, обставини, яка пом'якшує покарання: щире каяття, особи обвинуваченого: не маючого судимості, непрацюючого, викрадене майно повернуто потерпілому, доходить висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та керуючись ч.1 ст.75 КК України приймає рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Суд в зв'язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням вважає за необхідне покласти на останнього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання у виді 1 року обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung GT-E1081T» у корпусі чорного кольору, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Водафон» з номером НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 , - залишити останньому за належністю.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно ч.1 ст.394 КПК України вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1