гСправа № 358/199/22 Провадження № 3/358/265/22
30 травня 2022 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д., особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , захисника Божка М.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, працюючого слюсарем в «Київтеплосіті», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.02.1997 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №180703, складеного інспектором СРПП відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Олександром Трофімовим, водій ОСОБА_1 29 березня 2022 року о 20 годині 25 хвилин в с. Дибинці Обухівського району по вул. Шкільна керував автомобілем ВАЗ-2108, державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Показник тесту 1,38%, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що 29 березня 2022 року він на власному автомобілі в якості пасажира їхав у справавах, за кермом автомобіля була інша особа. На блокпосту вони зупинилися і під час перевірки в зв'язку з тим що з автомобіля відчувався запах спиртного викликали працівників поліції. Він стояв біля свого автомобіля. В цей час до нього підійшли працівники поліції і почали задавати питання, кому належить автомобіль, після цього почали звинувачувати його, що він вживав алкогольні напої і в тому, що в стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом. Автомобілем він не керував. Незважаючи на те, що він не керував автомобілем він погодився пройти огляд на стан сп'яніння із зстосуванням технічного засобу.
Захисник Божок В.В. під час судового розгляду справи вказав на те, що його підзахисний ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом і працівники поліції не надали доказів того факту, що ОСОБА_1 їхав за кермом автомобіля перед їхнім прибуттям на місце події. Відеозапис доданий до протоколу не містить інформації про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зокрема зазначив, що при дослідженні письмових документів встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проте даний акт є неналежним доказом, оскільки він складений відносно ОСОБА_1 як водія, але оастанній не керував транспортним засобом. При дослідженні в судовому засіданні відеозапису, доданого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено факту керування ОСОБА_1 будь-яким транспортним засобом, а також цей факт не підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 . За вказаних обставин провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Божка М.І., свідка та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до положень вищевказаного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем в закладі охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Форма акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів затверджена як додаток №2 до Інструкції.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складання акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який затверджений як додаток №2 до Інструкції, згода водія з таким оглядом.
Вищевказані Порядок та Інструкція є чинними та мають обов'язково дотримуватись поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Натомість, посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 не було дотримано зазначених положень нормативних актів та протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення, а саме не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Поліцейськими проведено часткове фіксування адміністративного правопорушення, а саме з відеозапису зафіксованого за допомогою цифрової нагрудної відеокамери (HIKVISION model: DS-MCW405, серійний номер Е51182257 інв. 1014812230), який додано до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було зафіксовано проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці події.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до роз'яснень викладених в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під
час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до відеозапису, приєднаного до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, який був переглянутий під час судового розгляду даної справи, відеозапис, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутній.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні не підтвердив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, коли відсутні достатні, допустимі та об'єктивні докази про факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , вважаю за необхідне справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 130 ч. 1, 247 п. 1, 251, 256, 276-280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Суддя М. Б. Тітов