гСправа № 358/1421/21 Провадження № 3/358/149/22
24 червня 2022 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., за участю секретаря судового засідання Зеленько О.Д., захисника Ящука Л.А., розглянувши в залі суду в м. Богуславі матеріали які надійшли від відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області 18 лютого 1999 року, тимчасово непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180691, складеного поліцейським СРПП №2 відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Дерієнком Андрієм Олександровичем, водій ОСОБА_1 13 грудня 2021 року о 08 годині 50 хвилин в м. Богуслав по вул. Ватуттіна, 32, керував транспортним засобом Honda Cesta без реєстраційного номерного знака з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, обстановка, що не відповідає дійсності ). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 13 грудня 2021 року о 08 годині 50 хвилин в м. Богуслав по вул. Ватуттіна він керував моторолером Honda Cesta та був зупинений працівниками поліції. Після зупинки працівники поліції запідозрили його в тому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння він категорично не відмовлявся, направлення для проходження медичного огляду та протокол про адміністративне правопорушення йому не оголошувались.
Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Ящука Л.А. та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до наступних висновків.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 вищевказаного Порядку).
Згідно п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водії перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно до п. 8 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу Х Інструкції з оформлення матеріалів №1395).
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння оформлена відповідним направленням, та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду в присутності двох свідків. Відмова особи від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та вивчивши матеріали справи, прихожу до висновку, що посадовою особою, яка склала протокол щодо ОСОБА_1 не було дотримано зазначених положень нормативних актів та протокол щодо останнього про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП складено за відсутності відповідних достатніх доказів про вчинення вказаного правопорушення.
Під час судового розгляду справи встановлено, що у матеріалах справи наявне направлення водія ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Також в судовому засіданні був переглянутий відеозапис, долучений до протоколу, з якого видно, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер». Факт пропозиції, оформлення направлення до закладу охорони здоров'я та оголошення цього направлення водієві ОСОБА_1 не підтверджено, на відеозапису дана процедура не проводилася.
На порушення вимог ч. 4 ст. 256 КУпАП ОСОБА_1 працівниками поліції не були роз'яснені його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, в тому числі ст.63 Конституції України, відсутні відомості про складання протоколу про адміністративне правопорушення, оголошення його водію.
Щодо дотримання вимог п. 8 Порядку, то матеріали відеозапису не містять інформації про те, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у присутності двох свідків та за участю особи щодо якої складався протокол.
Відповідно до п. 3.5 розділу Ш Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100, визначено порядок, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (портативного відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
В даному випадку, коли відсутні достатні, допустимі та об'єктивні докази про факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння та його належного документування, вважаю за необхідне справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 130 ч.1, 247 п.1, 251, 256, 276-280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Суддя М. Б. Тітов