Справа № 357/2676/22
3/357/1833/22
12.09.2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області батальйон патрульної поліції у м. Біла Церква відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ТОВ «Ліотранс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 28 березня 2022 року о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 94 км., керував транспортним засобом «DAF XF 106.460», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер», результат 2.00% проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 28.03.2022 року його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», нащо він погодився, так як був впевнений, що спиртні напої не вживав. Працівники поліції надали йому прилад «Драгер», він пройшов огляд, результат виявився 2.00% проміле, з яким він був не згоден, про що неодноразово повідомляв працівників поліції та наполягав на проходженні огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, але працівники поліції йому відмовили та склали протокол про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просив закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів, працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, нащо останній повідомляє, що спиртні напої не вживав, що хворіє, що у нього хворий шлунок та печінка. Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», нащо останній погодився та пройшов огляд, результат 2.00% проміле. Після проходження огляду ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що не погоджується з результатами приладу «Драгер» та просить повторно пройти огляд, щоб його доставили до медичного закладу для здачі крові на визначення стану алкогольного сп'яніння, просить назвати адресу зупинки, щоб він міг викликати захисника, нащо працівники поліції повідомляють останньому, що адресу назвати не можуть, так як військовий стан, що захисник йому на даний час не потрібен, що розгляд справи відбудеться в приміщенні суду, куди він може звернутися з захисником. Відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції роз'яснюють ОСОБА_1 його права та обов'язки, якими він має право користуватися в суді, що відносно нього буде складено протокол про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, нащо останній не погоджується та повідомляє, що буде оскаржувати дії працівників поліції. Працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останнього було ознайомлено.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 28.03.2022 року, висновок приладу «Драгер Алкотест 7510», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту, 2.00 % проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП інспектором БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП надано протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 28.03.2022 року, висновок приладу «Драгер Алкотест 7510», акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копію постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, рапорт працівника поліції, диск з відеозапис з нагрудної камери поліцейського.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З переглянутого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу повідомляє, що не згоден з результатом приладу та просить працівників поліції повторно пройти огляд в медичному закладі.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи зазначені вимоги закону, показання ОСОБА_1 , щодо незгоди з результатом драгера, порушення його права на захист, які підтверджується переглянутим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов висновку, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, тому вважається недійсним.
Крім того, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 просить працівників поліції надати можливість зателефонувати та викликати захисника, в чому йому було відмовлено, чим грубо було порушено його право на захист.
Надаючи оцінку наявним у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доказам судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що і створює в даному випадку об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяС. І. Дорошенко