16 вересня 2022 року м. Харків Справа № 913/602/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В.
без виклику сторін
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область (вх. №375 Л/2)
на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20 (суддя Зюбанова Н.М., повний текст ухвали складено 21.10.2021)
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область
про стягнення 1 445 915 272,98 грн,
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Луганськгаз” суми основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №18-528-Н в розмірі 1 445 915 272,98 грн.
Ухвалою Господарського суду Луганської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/602/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.12.2020. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України в строк до 08.12.2020 (включно).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.01.2021 у справі №913/602/20, між іншого, задоволено клопотання відповідача - АТ “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” та призначено у справі судову економічну експертизу про визначення обсягів та вартості природного газу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (84100, м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Поштова, 67).
Провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта за результатами проведення призначеної судової економічної експертизи.
27.09.2021 завідувач Луганського відділення Національного наукового центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса” (93406, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна,70 а) звернувся до Господарського суду Луганської області з листом (вих №58/21-16/21 від 21.09.2021), в якому повідомляв суд , що станом на теперішній час, у зв'язку зі звільненням, в Луганському відділенні Національного наукового центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса” відсутні судові експерти за напрямком економічних досліджень. У зв'язку з цим, просив суд розглянути питання щодо проведення зазначеної експертизи у Національному науковому центрі “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса” Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд 8а), про що надати письмову відповідь.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2021 поновлено провадження у справі №913/602/20. Підготовче засідання призначено на 19.10.2021 о 14-30 год.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 проведення судової економічної експертизи визначення обсягів та вартості природного газу у справі № 913/602/20 згідно ухвали від 20.01.2021 доручено Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України (код згідно з ЄДРПОУ 02883133).
Попереджено особу, яка проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов'язків.
Провадження у справі №913/602/20 зупинено до одержання висновку експерта за результатами проведення призначеної судової економічної експертизи; справу надіслано Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8а).
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 №52-р проведено реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, до складу якого входило Луганське відділення, шляхом приєднання його до Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України (код згідно з ЄДРПОУ 02883133). У зв'язку з цим, а також враховуючи доводи, викладені в клопотанні, суд дійшов висновку, що проведення судової економічної експертизи визначення обсягів та вартості природного газу у справі №913/602/20 згідно ухвали від 20.01.2021 слід доручити Національному науковому центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України (код згідно з ЄДРПОУ 02883133).
10.01.2022 Національним науковим центром “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса” до Господарського суду Луганської області надано висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №19906/37360 від 17.12.2021 (а.с. 84 т. 8)
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.01.2022 провадження у справі №913/602/20 поновлено. Призначено на 01.02.2022 підготовче засідання у справі. Запропоновано учасникам процесу ознайомитися з висновком експертів та за необхідності надати додаткові пояснення в обґрунтування своїх правових позицій.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.02.2022.
08.02.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2021, який із вказаною ухвалою суду першої інстанції частково не погоджувався та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20 в частині визначення експертної установи змінити. Доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,6.
Одночасно в апеляційній скарзі заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначав, що вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною в частині доручення проведення судової економічної експертизи Національному науковому центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса”.
За твердженням скаржника, відповідно до ч. 3 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). При зверненні до суду із клопотанням про призначення судово-економічної експертизи, відповідач просив доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, сул. Смоленська, 6, а позивач не зазначив своїх зауважень щодо доручення проведення цієї експертизи саме цій експертній установі. В той же час, як вважав, скаржник, в оскаржуваній ухвалі від 19.10.2021 суд не обґрунтував свої висновки з приводу доручення проведення судової експертизи саме Національному науковому центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса”; про дату та час судового засідання, яке відбулось 19.10.2021 відповідач не був обізнаний, судове засідання проведено без участі сторін. При цьому, на думку скаржника, суд не навів мотивів, з яких він відхилив доводи відповідача у справі щодо доручення проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, сул. Смоленська,6.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2022 та повторно ухвалою від 23.02.2022 матеріали справи витребувано у Господарського суду Луганської області.
18.07.2022 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 клопотання Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено строк на подання апеляційної скарги.
Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” на ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20.
Ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання).
Встановлено учасникам справи строк до 04.09.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження.
Запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17.08.2022 відповідачем 02.09.2022 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апеляційної скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” (далі АТ “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз”) заперечує та просить залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20 залишити без змін.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи спірні правовідносини сторін у даній справі виникли з приводу виконання сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 14.11.2018 №18-528-Н.
Звертаючись до суду, позивач зазначав, що у межах спірного договору позивачем у період з листопада 2018 року по липень 2020 року було передано у власність відповідача природного газу на загальну суму 2 383 532 421,92 грн. на підтвердження своїх доводів позивач надавав акти приймання-передачі природного газу за цей період часу. Позивач також зазначав, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково на суму 2 383 532 421,92 грн, чим порушив умови п. 6.1 договору та заборгував 1 445 915 272,98 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначав, що за його розрахунками у нього існує за спірним договором переплата у сумі 11 518 306,40 грн. В матеріалах справи містяться лише акти приймання-передачі природного газу та інформація стосовно розрахунків за договором, з яких судом неможливо відокремити об'єми природного газу, які визначені за нормами споживання та за лічильниками природного газу. За твердженням відповідача, в наданих позивачу актах приймання-передачі відображені об'єми природного газу, що визначені як за показами лічильників, так і за нормами споживання, що не відповідає умовам п. 4.1 договору.
У зв'язку з цим, 22.12.2020 АТ “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової економічної експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6 та гарантував її оплату (том 5, а.с.166-168).
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.01.2021 у справі №913/602/20 залишено без задоволення клопотання відповідача - Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” про закриття провадження у справі.
Клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи задоволено.
Призначено у справі судову економічну експертизу про визначення обсягів та вартості природного газу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84100, м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Поштова, 67) та безпосередньо експерту, атестованому відповідно до Закону України “Про судову експертизу” та внесеному до державного Реєстру атестованих судових експертів.
Ухвалено експертній установі подати суду Висновок та засвідчену копію документу у підтвердження повноважень безпосереднього виконавця експертизи за результатами експертизи, а також надіслати копії Висновку сторонам у справі.
Попереджено особу, яка проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов'язків.
На вирішення судової економічної експертизи поставлено питання за переліком, викладеним в ухвалі.
Зобов'язано відповідача здійснити оплату судової експертизи відповідно до оформленого експертною установою рахунку, докази подати суду (засвідчені копії платіжних документів).
Зобов'язано АТ “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” забезпечити надання усієї технічної документації, яка є необхідною для експертного дослідження.
Ухвалено надіслати Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз копії договору №18-528-Н від 14.11.2018 з додатковими угодами №№ 1-27, актів приймання-передачі природного газу на території підконтрольній українській владі від 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019, 31.05.2019, 30.06.2019, 31.07.2019, 31.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019, 31.12.2019, 31.01.2020, 29.02.2020, 31.03.2020, 30.04.2020, 31.05.2020, 30.06.2020, 31.07.2020.
Вирішуючи питання щодо визначення експертної установи для проведення експертизи, суд виходив з того, що відповідно до пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) експертизи проводяться експертними установами згідно з регіональними зонами обслуговування.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Суд зазначив, що необхідність проведення експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідач не пояснив, а тому суд дійшов висновку, що експертиза має бути проведена експертами Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (84100, м. Слов'янськ Донецької області, вул. Поштова, 67).
Правомірність призначення судової експертизи у даній справі в подальшому була підтверджена постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №913/602/20, якою апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Луганської області від 20.01.2021 у справі №913/602/20 залишено без змін.
Предметом апеляційного оскарження наразі є ухвала суду першої інстанції від 19.10.2021, якою проведення судової економічної експертизи у справі №913/602/20 доручено Національному науковому центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса».
Апелянт просить змінити ухвалу суду першої інстанції в частині визначення експертної установи, оскільки вважає, що в оскаржуваній ухвалі від 19.10.2021 суд не обґрунтував свої висновки з приводу доручення проведення судової експертизи саме Національному науковому центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса”, в той час як при зверненні до суду з клопотанням, відповідач просив доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,6.
Таким чином, скаржник просить змінити ухвалу суду першої інстанції в частині визначення експертної установи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" (в редакції станом на 01.01.2021) судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України ( ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" (в редакції станом на 01.01.2021)).
Так, перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України станом на час призначення судом першої інстанції експертизи було наведено у Додатку №1 до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (в редакції 13.03.2020). У відповідності до вказаного Додатку, до регіональної зони обслуговування Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз входила Донецька і Луганська області.
У зв'язку з цим, проведення експертного дослідження ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.01.2021 було доручено провести Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84100, м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Поштова, 67).
Виконання експертизи здійснювало Луганське відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.
Пунктом п. 4.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (ділі Інструкція) встановлено, що керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу експертної установи організувати проведення експертизи.
При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції або передати вирішення цих питань заступнику керівника експертної установи чи керівникові підрозділу. Якщо в експертній установі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник експертної установи повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та повертає матеріали справи без виконання.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану ухвалу прийнято судом першої інстанції за наслідком розгляду клопотання завідувача Луганського відділення національного наукового центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса”. Зокрема, у наданому до суду клопотанні, завідувач Луганського відділення національного наукового центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса” зазначав, що 29.01.2021 на адресу Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла ухвала Господарського суду Луганської області від 20.01.2021 про призначення судово-економічної експертизи за матеріалами господарської справи №913/602/20. Безпосередньо виконання зазначеної експертизи було доручено Луганському відділенню Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (у зв'язку із реорганізацією Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 №603/5, назву установи змінено на Луганське відділення Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України).
Також, завідувач повідомляв суду, що станом на теперішній час, у зв'язку зі звільненням, в Луганському відділенні ННЦ «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» відсутні судові експерти за напрямком економічних досліджень. У зв'язку з цим, просив суд розглянути питання щодо проведення експертизи у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд 8а), про що надати письмову відповідь.
Таким чином, на виконання вимог п. 4.1. Інструкції завідувач Луганського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» повідомив суд про неможливість проведення експертних досліджень та просив розглянути питання щодо проведення зазначеної експертизи у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд 8а) та надати відповідь.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 52-р "Про реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України" та наказу Міністерства юстиції України від 16.02.2021 № 603/5 "Про створення Донецького та Луганського відділень Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України", Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України реорганізовано шляхом приєднання до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Тобто, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 52-р проведено реорганізацію юридичної установи, якій судом першої інстанції було доручено проведення експертизи шляхом її приєднання до іншої установи - Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
З матеріалів справи вбачається, що судову експертизу у справі проводило Луганське відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що міститься в матеріалах справи, Луганське відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз наразі є відокремленим підрозділом Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
Також, відповідно до обставин, наведених у клопотанні завідувача Луганського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», ухвала суду першої інстанції від 20.01.2021 не могла бути виконана через суб'єктивні обставини, а саме, у зв'язку із звільненням судових експертів за напрямком економічних досліджень, про що повідомлено суд. У зв'язку з чим, завідувач просив суд розглянути питання щодо проведення зазначеної експертизи у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд 8а).
За приписами ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Виходячи з наведених приписів законодавства, визначення експертної установи є правом господарського суду. В даному випадку визначення експертної установи також було обумовлено необхідністю продовження виконання призначеної у справі експертизи.
Таким чином, враховуючи відповідне розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 52-р, яким проведено реорганізацію Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, до складу якого входило Луганське відділення, а також викладені у клопотанні завідуючого обставини щодо неможливості проведення експертного дослідження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість доручення проведення судової експертизи Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд 8а, (код ЄДРПОУ 02883133)).
Суд апеляційної інстанції також враховує, що експертне дослідження у даній справі було призначено саме за клопотанням відповідача. В той же час, в апеляційній скарзі відповідач, як сторона, за клопотанням якої призначено проведення експертизи, не довів, за яких саме підстав він ставить під сумнів висновок суду про доручення проведення судової експертизи саме Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
З приводу доводів апеляційної скарги про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд не врахував, що при зверненні до суду відповідач просив доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), колегія суддів зазначає наступне.
Встановлені у справі обставини свідчать, що розглянувши клопотання відповідача в частині визначення експертної установи, суд в ухвалі від 20.01.2021 виходив з того, що відповідачем не обґрунтовано доцільність проведення експертних досліджень саме у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. У зв'язку з цим, суд призначив експертну установу згідно з регіональною зоною обслуговування та визначив для проведення експертних досліджень Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.
Зазначена ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи у даній справі в подальшому була оскаржена позивачем. В той же час, відповідачем ухвала в частині визначення судом експертної установи не оскаржувалась, жодних заперечень з приводу доручення іншій експертній установі проведення експертизи, відповідач не наводив. Таким чином, відповідач був повністю обізнаний, що проведення експертизи було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та ним не вчинялись жодні процесуальні дії щодо зміни експертної установи. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст. 104 ГПК України, висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили для суду і оцінюється разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом. Європейський Суд з прав людини визнав порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази, зокрема, висновки експертів (справа «Бьоніш проти Австрії) (1985 рік). Ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, що визначивши в оскаржуваній ухвалі експертну установу для продовження експертних досліджень, суд першої інстанції тим самим забезпечив сторонам рівність можливостей для захисту своїх прав та підтвердження доводів та заперечень сторін у справі.
У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта з приводу невмотивованого визначення судом першої інстанції експертної установи не можуть бути прийняті до уваги.
Щодо доводів апелянта про неповідомлення його про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з приписами статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 ГПК України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд клопотань учасників справи передбачене лише на стадії підготовчого провадження. Про вчинення відповідних процесуальних дій суд повідомляє учасників справи.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2021 для розгляду клопотання експертної установи щодо доручення проведення експертизи Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» провадження у справі №913/602/20 було поновлено. Підготовче засідання призначено на 19.10.2021 о 14-30 годині у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 5, 2-й поверх, зал судового засідання №205.
Згідно ухвали суду від 18.10.2021 явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, в той же час про дату, час та місце проведення підготовчого засідання 19.10.2021 суд повідомив учасників справи.
Згідно з частинами 2, 3 ст.120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 ст.6 ГПК передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та / або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п.17 гл.1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Тобто Господарський процесуальний кодекс фактично передбачає два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, в тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС в випадках, передбачених п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду у справі № 906/184/21 від 29.06.2021.
Матеріали справи свідчать, що про дату, час та місце проведення підготовчого засідання 19.10.2021 суд повідомив позивача шляхом направлення ухвали від 18.10.2021 на його електронну адресу, а відповідача шляхом направлення ухвали до його «Електронного кабінету». Отримання відповідачем ухвали Господарського суду від 18.10.2021 підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Господарського суду Луганської області про доставку електронного листа, з якої вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст. 230 Ухвала про поновлення провадження у справі» від 18.10.2021 у справі №913/602/20 (суддя Зюбанова Н.М.) було надіслано одержувачу Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в його електронний кабінет (а.с. 56 т. 8).
Отже, відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду клопотання експертної установи у підготовчому засіданні 19.10.2021.
Частиною 1 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В той же час, будучи обізнаним про розгляд клопотання експертної установи судом, відповідач правами, наданими стороні частиною 1 статті 42 ГПК України не скористався, жодних заперечень або ж клопотань з приводу визначення судом іншої експертної установи для проведення експертних досліджень до суду на час розгляду відповідного клопотання не надав.
За таких обставин, доводи апелянта з приводу неповідомлення його про час та місце розгляду справи не знаходять свого підтвердження.
Крім того, колегія суддів враховує, що 10.01.2022 Національним науковим центром “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса” до Господарського суду Луганської області надано висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №19906/37360 від 17.12.2021 (а.с. 84 т. 8).
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20 в частині визначення експертної установи підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Луганськгаз” залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Луганської області від 19.10.2021 у справі №913/602/20 в частині визначення експертної установи залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.09.2022
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя О.В. Плахов