Справа № 274/4740/22 Провадження № 1-кс/0274/1097/22
іменем України
08.09.2022 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060480000624 від 07.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні СВ Бердичівського районного відділу поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060480000624 від 07.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Також зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2022 року близько 05:00 год ОСОБА_4 , за попередньою змовою зОСОБА_7 , з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1 .
Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, строк дії якого Указом Президента України від 17.05.2022№ 341/2022 продовжено на 90 діб із 05 години 25 хвилин 25.05.2022, повторно таємно викрав майно, належне потерпілій ОСОБА_8 , а саме телевізор марки «Samsung» модель «UE46D7000LS», вартістю 15 800 грн., шуруповерт марки «Дніпро-М», вартістю 1 300 грн. та перфоратор марки «Дніпро-М», вартістю 2 100 грн., після чого викраденим майно розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 19 200 грн.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину в умовах воєнного стану, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
07.09.2022 року на підставі зібраних доказів, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, який згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має непогашену судимість за вчинення умисних злочинів проти власності.
Викладене свідчить про схильність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень та існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілу, з метою зміни наданих раніше нею показань та уникнення кримінальної відповідальності, а також вплив на свідків, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Крім того, слідчий посилається і на наявність ризиків переховуватись від органів досудового розслідування, суду, а також перешкоджати провадженню іншим чином.
Вказує, що ОСОБА_4 не одружений, неповнолітніх дітей на утримані немає, що свідчить про те, що його соціальні зав'язки є нестійкими та несформованими.
Враховуючи викладене, слідчий просить задовольнити клопотання.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Відповідно до вимог ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувавши відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який, як вважає прокурор, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, вказав, що на утриманні має дитину, розкаївся у вчиненому, просить суд застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаним із триманням під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, вказав, що ризики, про які зазначив прокурор необгрунтовані, просить суд застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт. Вказаний запобіжний захід у достатній мірі зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частинами 2 та 4 ст. 194 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12022060480000624 від 07.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 07.09.2022 слідчим СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , підозрюваний ОСОБА_4 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України о 08 год 20 хв 07.09.2022.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, позицію захисника слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Під час розгляду клопотання прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, який згідно правил ст. 12 КК України, є тяжким, за скоєння такого злочину КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведено ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного, свідків, потерпілу, оскільки останні йому відомі.
Щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, продовження вчиняти інші кримінальні правопорушення, то такі, як вважає слідчий суддя, є цілком ймовірним, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий, має непогашену судимість, підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
На переконання слідчого судді прокурором не доведено ризик, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ні слідчим у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не вказано, якими доказами та доводами наявність такого ризику підтверджується.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід, у тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не можуть бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність обґрунтованих фактів, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Також, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги, що в матеріалах, долучених до клопотання, відсутні будь-які докази, що відносно підозрюваного раніше обирався будь-який запобіжний захід, що він його порушував
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, згідно зі ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що підозрюваний вчинив злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання,має малолітню доньку ОСОБА_10 , 2016 року народження, молодий вік, раніше судимий.
З урахуванням викладених обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням волі у вигляді тримання під вартою, проте вважає за доцільне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді вказаний запобіжний захід та покладені на ОСОБА_4 обов'язки зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та зможуть запобігти ризикам, доведеним прокурором.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 відповідно до ст. 208 КПК України був затриманий 07.09.2022 о 08 год 20 хв, слідчий суддя застосовує запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з урахуванням часу фактичного затримання до 05.11.2022.
Керуючись ст.ст. 176 - 179, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 206, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 60 днів до 05.11.2022 року (включно).
Строк перебування під домашнім арештом рахувати з моменту фактичного затримання - з 08 год 20 хв 07.09.2022.
В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- не залишати житло, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Встановити строк дії ухвали до 05.11.2022 включно. По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області (вул. Лесі Українки,17, м. Житомир, 10003).
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 15.09.2022.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА