14 вересня 2022 року
м. Черкаси
Справа № 707/1040/22
Провадження № 22-ц/821/1032/22
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.
за участю секретаря: Мунтян К.С.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: ОСОБА_2
відповідач: Червонослобідська сільська рада Черкаського району Черкаської області
третя особа: ОСОБА_3
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василенка Олексія Васильовича на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року (ухвалену під головуванням судді Тептюка Є.П. в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області) у справі за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою та про скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
31 травня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Василенко О.В. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Червонослобідської сільської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою та про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Позовна заява була подана через систему Електронний суд адвокатом Василенком О.В.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України (а.с.45).
В апеляційній скарзі, поданій 05 липня 2022 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Василенко О.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що правові підстави для повернення позовної заяви відсутні, оскільки позов було сформовано в підсистемі «Електронний суд» та додатком до позову було сформовано відповідний ордер під назвою «File.PDF» та завантажено як додаток до позовної заяви.
Крім того, апелянт зазначає, що першочергово, система «Електронний суд» запитує надання/підтвердження/ повноважень адвоката на подачу будь-якого процесуального документу, в тому числі і позовної заяви.
Особа, що подала апеляційну скаргу, звертає увагу на те, що суд, в порушення ч. 1 ст. 185 ЦПК України, не надав можливості ані позивачу, ані його представнику надати підтвердження повноважень адвоката у даній справі шляхом залишення позовної заяви без руху, чим обмежив право на доступ до правосуддя, встановлений п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 -адвоката Василенка О.В. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Василенко О.В. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Червонослобідської сільської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою та про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Повертаючи позовну заяву на підставі пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не долучені докази, які підтверджують повноваження адвоката Василенка О.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді, а тому суд дійшов висновку, що заяву подано та підписано особою, яка не має повноважень на її підписання.
Однак, погодитися з такими висновками суду не можливо з наступних підстав.
Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Положенням статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява представника ОСОБА_1 - адвоката Василенка О.В. була сформована та подана через систему «Електронний суд» 31 травня 2022 року.
Додатками до позовної заяви крім іншого, зазначено «File.PDF», який, як вказує скаржник, і є ордером.
На підтвердження вказаного, скаржником до апеляційної скарги додані скріншоти з особистого кабінету адвоката, де чітко вбачається, що файловий документ під назвою ««File.PDF» містить ордер про надання правової допомоги серії СА №1030158 від 22 лютого 2022 року на представництво інтересів ОСОБА_1 в Черкаському районному суді Черкаської області (а.с. 69-74)
З викладеного слідує, що відповідні додатки до позовної заяви сформованої в підсистемі «Електронний суд», судом першої інстанції до матеріалів даної справи не були долучені, тому колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що відповідний ордер було долучено до позовної заяви та помилково не прийнято до уваги судом першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, який передбачає право на справедливий суд та пропорційність.
Згідно статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до вимог частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частиною четвертою статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Отже, суду слід уникати зайвого і невиправданого надмірного формалізму у застосуванні норм процесуального права, які впливають на саму суть доступу до правосуддя.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного доступу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6), апеляційний суд вважає, що постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367,368,374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василенка Олексія Васильовича - задовольнити.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2022 року про повернення позовної заяви - скасувати.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення щодо затвердження технічної документації із землеустрою та про скасування державної реєстрації земельної ділянки - направити для продовження розгляду до Черкаського районного суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко