Справа 362/2941/22
Провадження 3/362/1615/22
15.09.2022 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного районного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши клопотання (заяву) ОСОБА_1 та його захисника Жукова Д.О. у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , про відшкодування витрат на правову допомогу,
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.09.2022 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Участь у розгляді справи стосовно ОСОБА_1 у встановленому законом порядку приймав його захисник - адвокат Жуков Д.О.
В зв'язку із закриттям справи стосовно ОСОБА_1 за реабілітуючими підставами, подано клопотання про стягнення з Держави в особі Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у цій справі в розмірі 48600,00 грн.
Вказана заява мотивована тим, що витрати повинні бути відшкодовані із застосуванням аналогії закону, а саме норм КАС України, оскільки нормами КУпАП, які регулюють дані правовідносини, не передбачено розподілу судових витрат.
Вивчивши матеріали клопотання, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
КУпАП не врегульовано розподілу судових витрат під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний у місті суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 20 КАСУ, за якими місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, норми КАС України у цій частині (розподіл судових витрат) підлягають застосуванню у випадку оскарження рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності до суду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, Європейський суд з прав людини, на практику якого посилається захисник у своїй заяві, на провадження у справах про адміністративні правопорушення поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, для кримінального провадження (а не для адміністративного судочинства), тому застосування норм КАС України за аналогією закону при розгляді справ про адміністративні правопорушення є безпідставним.
Питання стягнення завданої шкоди вирішується в порядку та на умовах, передбачених ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
За змістом п. 4 ст. 2, п.п. 4, 5 ст. 3 вказаного Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення. При цьому, громадянинові відшкодовуються, в тому числі, суми, сплачені у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги та моральна шкода.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищих посадових осіб органу державної влади.
Таким чином, законодавством України чітко встановлено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Оскільки Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутись до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень ст.ст. 15, 16 ЦПК України має бути звернення до суду із відповідною позовною заявою.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» у разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Отже, вказаною статтею також визначено, що рішення щодо розгляду заяви особи про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, має прийматись в порядку цивільного процесуального законодавства.
Зокрема, такої позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16-ц.
З огляду на відсутність норми КУпАП, яка регулює питання та порядок відшкодування витрат на правову допомогу у разі закриття справи про адміністративне правопорушення, суд роз'ясняє право ОСОБА_1 на звернення із відповідним питанням до суду загальної юрисдикції для стягнення відповідних сум.
Керуючись ст. ст. 283 КУпАП, суд
Заяву ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Жукова Д.О. про ухвалення додаткової постанови (рішення) залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Сухарева О.В.