13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 159/4159/21
провадження № 51-2689ск22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 року стосовно неї .
Рух справи і зміст судових рішень
Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2022 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки :періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Ухвалою Волинськогоапеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційнускаргупотерпілого ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди змінено. Збільшено розмір відшкодування моральної шкоди до 140 000, 80 грн. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову про стягнення моральної шкоди та залишення в силі вироку суду першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Мотиви Верховного Суду
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга, зокрема, має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням, засуджена у касаційній скарзі наголошує на невідповідності висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до статей 433, 438 КПК не є предметом перегляду касаційним судом.
Також, усупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК вимоги засудженої викладені в касаційній скарзі, не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Зокрема, цією нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Крім того, вказуючи на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що цивільна відповідальність засудженої була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» і вказаною страховою компанією були компенсовані всі витрати потерпілому, засуджена на підтвердження вказаних доводів не долучила копію страхового полісу та документи на підтвердження сплати моральної шкоди страховою компанією потерпілому.
Також, усупереч ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано її копій із додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Водночас у касаційній скарзі не зазначено, чи бажає засуджена брати участь у касаційному розгляді кримінального провадження, як це передбачено ч. 3 ст. 427 цього Кодексу.
Таким чином, допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1
ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 рокустосовно неї та встановити строк для усунення недоліків - 15 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3