Ухвала
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 754/5500/19
провадження № 61-14041св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Верланова С. М., Левенця Б. Б.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» (далі - ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП») про скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 03 липня 2008 року між ним та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк») укладено кредитний договір № 2615/0708/88-018, за умовами якого банк надав йому кредит у розмірі 110 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення кредиту до 03 липня 2018 року.
На забезпечення виконання ним зобов'язань за кредитним договором 03 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Сведбанк» укладено договір іпотеки № 2615/0708/88-018-Z-18, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
25 травня 2012 року ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за вказаними договором кредиту та договором іпотеки.
12 листопада 2018 року на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 954/к та договору відступлення прав вимог за іпотечним договором № 62 ПАТ «Дельта Банк» передало відповідачу ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» усі права за кредитним договором № 2615/0708/88-018 та іпотечним договором № 2615/0708/88-018-Z-18.
Вказував на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 , якій на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 .
При відкритті спадкової справи у приватного нотаріуса Кондратенко О. В. він дізнався, що за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Перехід права власності на зазначену квартиру відбувся на підставі рішення приватного нотаріуса Апатенко М. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень «з відкриттям розділу», індексний номер 45218100 від 25 січня 2019 року
Зазначав, що реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» здійснена без достатніх правових підстав, з недотриманням норм Закону України «Про іпотеку» щодо надіслання письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури добровільного виконання зобов'язання.
Крім того, його дружина ОСОБА_3 (іпотекодавець) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а перехід права власності на квартиру (предмет іпотеку) відбувся 25 січня 2019 року, тобто після її смерті. Вважав, що у даному випадку зобов'язання за іпотечним договором безпосередньо пов'язані зі стороною іпотекодавця та відповідно до вимог статті 1220 ЦК України з моменту смерті ОСОБА_3 все майно, майнові та немайнові права, що належали їй, є спадщиною. Відповідно до положень статті 559 ЦК України порука за іпотечним договором є припиненою.
Також вказував на те, що право власності на квартиру набуто ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» у порядку звернення стягнення на нерухоме майно в період дії мораторію на примусове відчуження житла, який введено на підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України». Спірна квартира є єдиним його місцем проживання, відповідає вимогам підпункту першого пункту першого Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а відтак не може бути примусово стягнута (відчужена без згоди власника) на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України».
З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд скасувати державну реєстрацію права власності за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ. Груп» на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року, ухваленим у складі судді Дорошенко В. В., позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на квартиру АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. 25 січня 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті рішення і здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем - ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» державний реєстратор не перевірив відповідність заявлених вимог і поданих документів ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» вимогам законодавства, не пересвідчився чи була ОСОБА_3 станом на 25 січня 2019 року суб'єктом правовідносин за іпотечним договором № 2615/0708/88-018-Z-18 від 03 липня 2008 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» задоволено частково, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на квартиру АДРЕСА_1 , здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:45218100 від 25 січня 2019 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що зі смертю іпотекодавця ОСОБА_3 іпотечний договір не припинив свою дію, відповідно до статей 17, 23 Закону України «Про іпотеку», однак під час проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки були порушені вимоги договору та норми чинного законодавства щодо процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, оскільки іпоткодержатель звернувся з вимогою про усунення порушень зобов'язання до особи ( ОСОБА_3 ), правоздатність якої на час проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки припинилась, вимогу про усунення порушень зобов'язання спадкоємцям майнового поручителя, які у порядку спадкування стали новими іпотекодавцями за іпотечним договором від 03 липня 2008 року, іпотекодержатель не направляв, ціну предмета іпотеки на момент набуття права з власниками майна (спадкоємцями) не погоджував, що свідчить про порушення прав позивача як одного із співвласників нерухомого майна (предмета іпотеки) при переході права власності на вказане майно до ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У серпні 2021 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів, що є окремою підставою для відмови у позові.
Так, рішення державного реєстратора є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, а не правочином, а тому вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію не базуються на приписах чинного законодавства. Адже після внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належним способом захисту права є не скасування рішення про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права.
Разом із тим, позивач не заявляв вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на час звернення стягнення на предмет іпотеки (25 січня 2019 року) іпотекодавцями були спадкоємці ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому дійшов висновку про те, що відповідно до статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку» вимога про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором мали бути направлені саме їм.
Свій висновок суд апеляційної інстанції мотивував тим, що відповідно до статей 1216, 1220 ЦК України права та обов'язки за іпотечним договором перейшли до спадкоємців з моменту відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що згідно з положеннями частини другої статті 1281 ЦК України право кредитора вимагати від спадкоємця виконання зобов'язань виникає не з дня відкриття спадщини, а з дня отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки до настання зазначених обставин неможливо встановити остаточне коло спадкоємців, а отже і осіб, чиї права порушуються.
Станом на 25 січня 2019 року, так і на час подання касаційної скарги, жодний спадкоємець свідоцтво про право на спадщину не отримав.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції щодо переходу прав та обов'язків іпотекодавця до спадкоємців з моменту відкриття спадщини суперечать статті 1281 ЦК України.
Крім того, на час пред'явлення ОСОБА_1 позову (квітень 2019 року), спадкова справа не була зареєстрована (реєстрація у спадковому реєстрі 04 вересня 2019 року), відповідно, не існувало осіб, які прийняли спадщину.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (провадження № 14-536цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15 (провадження № 14-376цс18), від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18 (провадження № 11-474апп19). Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 23 Закону України «Про іпотеку», статей 1216, 1220, 1281 ЦК України, а саме щодо моменту переходу прав та обов'язків від померлого іпотекодавця до його спадкоємців, з якого у кредитора виникають права і обов'язки до спадкоємців.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 570/3891/14 (провадження № 61-6767сво21) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах, в інтересах малолітньої ОСОБА_6 та як правонаступник ОСОБА_7 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Актив Плюс», що діє в інтересах Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Будівельні інвестиції», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Златобанк», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» до ОСОБА_4 про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду виходив із необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України: від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-206цс15, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
При цьому суд виходив із того, що найбільш розумним є тлумачення частини першої статті 523 ЦК України таким чином, що вона регулює випадки заміни боржника при переведенні боргу, реорганізації, оскільки ці випадки правонаступництва допускають можливість отримати від заставодавця (іпотекодавця) попереднє погодження забезпечувати зобов'язання за нового боржника. Як наслідок, частина перша статті 523 ЦК України не поширюється на випадки заміни боржника при спадкуванні.
Судове рішення у справі, яка переглядається, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року вказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (провадження № 14-44цс22).
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, яка переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 570/3891/14 (провадження № 14-44цс22).
Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі № 754/5500/19 (провадження № 61-14041св21) за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП», третя особа - ОСОБА_2 , про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на постанову Київського апеляційного суду від 14 липня 2021 року, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 570/3891/14 (провадження № 14-44цс22).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк