Ухвала
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 462/3076/21
провадження № 61-8846ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на рішення Залізничного районного суду
м. Львова від 22 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати,
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 22 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати задоволено.
Стягнуто з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 189 746,11 грн ненарахованої та невиплаченої заробітної плати без урахування утримання податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнуто із ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 119 597,82 грн компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати за період з січня 2008 року по січень 2020 року без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року апеляційну скаргу ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 жовтня 2021 року задоволено частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 жовтня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» змінено.
Стягнуто з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 48 140,82 грн та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в розмірі 69 545,47 грн. Суми зазначені із урахуванням податків та інших обов'язкових платежів які підлягають відрахуванню при виплаті.
08 вересня 2022 року ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року (надійшла до суду 12 вересня 2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення
в частині задоволення позовних вимог про компенсацію втрати частини грошових доходів, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Також Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно
є загальним та не відповідає вимогам викладених у ЦПК України.
Зокрема, заявник не вказує, висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права відсутній, та у яких, на думку заявника, подібних правовідносинах, відсутній висновок.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2021 році та заявляла позовні вимоги майнового характеру.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11 350,00 грн).
Оскільки, заявник оскаржує судове рішення в частини задоволення позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів, то заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн (судовий збір за позовну заяву майнового характеру становить не менше ніж 908,00 грн (1% від ціни позову 694,45 грн); судовий збір за подачу касаційної скарги: 908,00*200% = 1816,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 22 жовтня 2021 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 01 серпня
2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць