Справа № 283/732/22
Провадження №1-кп/283/128/2022
15 вересня 2022 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Захисник заперечила проти продовження строку тримання під вартою та, у свою чергу, заявила клопотання про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на будь-який інший, який не пов?язаний з позбавленням волі.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора та заперечила проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Обвинувачений відмовився висловлювати свою думку.
Суд, заслухавши думки учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
В статті 199 КПК України зазначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Під час попереднього розгляду клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 суд встановив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 1 ст. 115 КК України за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Тяжкість покарання може змусити обвинуваченого переховуватися від суду, а також незаконно впливати на потерпілу та свідка, враховуючи, що потерпіла проживає з ним по сусідству. Крім того обвинувачений не має постійного місця роботи та сталих соціальних зв?язків. Отже інші види запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не могли забезпечити його належної поведінки.
Вказані обставини підтверджували наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідка та потерпілу.
Не зменшились вищевказані ризики і на даний час. Також суд враховує, що обвинувачений вже засуджувався у 2009 році за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Підвищена суспільна небезпека обвинуваченого, відсутність сталих соціальних зв?язків та суворість передбаченого покарання свідчать про те, що й на даний час він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та потерпілу, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні безпеки потерпілих та інших осіб, переважають над інтересами обвинуваченого перебувати на волі. У зв?язку з цим ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 194 - 197 КПК України,-
ухвалив:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Дата закінчення дії ухвали - 19 листопада 2022 року.
Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою до Житомирського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - з дня отримання її копії.
Суддя: ОСОБА_1