14 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5951/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни,
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати "Посвідчення члена сім'ї загиблого" ветерана війни відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просить надати їй статус члена сім'ї загиблого ветерана війни та видати відповідне посвідчення, посилаючись на те, що вона є дружиною померлого громадянина з числа ліквідаторів, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Однак листом від 13 січня 2022 року № 03-2/67 відповідач фактично відмови у наданні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі "Посвідчення члена сім'ї загиблого" ветерана війни відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302
Ухвалою суду від 18 липня 2022 року відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09 серпня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на позов. У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивач не надав усіх необхідних документів для видачі "Посвідчення члена сім'ї загиблого" ветерана війни відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
19 серпня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. У відповіді на відзив позивач наполягав на правомірності своїх вимог.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 03 липня 2000 року, між позивачкою ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та громадянином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 2 від 03 липня 2000 року.
26 грудня 2012 року Галузевим державним архівом Міністерства оборони України ОСОБА_3 видано довідку № 90446 про те, що останній приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 01 червня 1986 року по 22 липня 1986 року.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертизою серії 12ААВ № 095445 від 28 грудня 2020 року ОСОБА_3 встановлено з 14 грудня 2020 року другу групу інвалідності, захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків в/с з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 111 від 03 березня 2021 року, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
У 2021 році ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області із заявою з питання встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни.
За результатами розгляду заяви Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області складено лист № 03-2/2238 від 03 червня 2021 року, згідно якого питання щодо встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" може бути розглянуто позитивно в разі належності померлого чоловіка ОСОБА_3 до осіб зазначених у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Одним з документів для встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни є посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
11 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області із заявою в якій просила надати письмову відповідь згідно раніше поданого звернення відносно встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Листом № 03-2/167 від 13 січня 2022 року Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області повідомило ОСОБА_1 , що соціальний захист дружин померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснюється відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач, вважаючи, що Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області протиправно відмовило у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, звернувся до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правовідносин на відповідність вимогам пункту 3 частини другої та частини третьої 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В преамбулі до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-ХII) зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно зі статтею 4 Закону № 3551-ХII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХIІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Згідно із пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону №3551-ХIІ визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій.
Таким чином, обов'язковими умовами, за яких ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС може бути віднесено до осіб з інвалідністю внаслідок війни є наявність факту інвалідності, доказів залучення особи до виконання обов'язків військової служби або до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із пунктом 2.2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать, зокрема - ВЛК регіону.
У відповідності до пункту 2.4.5, 21.30 Положення №402 військово-лікарська комісія може приймати постанову про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
Згідно із пунктом 21.6 Положення №402 при встановленні причинного зв'язку захворювань військовослужбовців з аварією на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах, учасників ядерних випробувань і випробувань ядерної зброї та тих, що брали участь у складанні ядерних боєприпасів і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань, постанови приймаються, зокрема, у таких формулюваннях (наявність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії (постраждалого від наслідків аварії) на Чорнобильській АЕС відповідної категорії при встановленні причинного зв'язку обов'язкова): а) "Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" - якщо захворювання виникли у період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, загострились або ускладнились, призвели до інвалідності чи смерті у строки, передбачені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 травня 1997 року №150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за №448/2252, і військовослужбовець, колишній військовослужбовець має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до пункту 21.9 розділу ІІ Положення №402 визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними військово-лікарськими комісіями.
Відповідно Витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців № 111 від 03 березня 2021 року, захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_3 , ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Таким чином, уповноваженим органом державної влади (ВЛК) встановлено причинний зв'язок смерті чоловіка позивачки внаслідок захворювань, набутих у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, на чоловіка позивачки при житті поширювалась дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і він мав право на пільги, передбачені законодавством для ветеранів війни-інвалідів війни. Також, до смерті чоловіка позивачки призвело захворювання, пов'язане з виконанням ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За приписами пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХII чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
Змістовний аналіз наведеної норми у сукупності з положеннями статті 4, пункту 2 частини другої статті 7 Закону №3551-ХII свідчить, що чинність цього Закону поширюється на членів сім'ї військовослужбовців та прирівняних до них осіб, які: 1) загинули (пропали безвісті); або 2) померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків); або 3) померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.
Відповідно до абзацу 19 пункту 1 статті 10 Закону №3551-ХII до членів сімей загиблих військовослужбовців належить один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Згідно довідки ЦНАП Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області № 14-18/6/566 від 01 липня 2021 року ОСОБА_1 була зареєстрована, проживала разом, вела спільне господарство та перебувала на утриманні чоловіка - ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_1 будучи членом сім'ї померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни, смерть якого настала у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, вважається особою, на яку поширюється чинність Закону №3551-ХII.
Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.
Згідно з пунктом 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Відповідно до пункту 4 Положення, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Приписами абзацу 2 пункту 7 Положення встановлено, що, зокрема, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відтак відмова Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області у видачі позивачці посвідчення члена сім'ї загиблого на підставі положень пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнається судом протиправною.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати "Посвідчення члена сім'ї загиблого" ветерана війни відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, суд зазначає наступне.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень, ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та видачі “Посвідчення члена сім'ї загиблого” є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідачів, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що в межах цієї справи відповідачем при вирішенні питання про встановлення статусу особи - член сім'ї загиблого, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та видачі відповідного посвідчення не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та як наслідок, відповідного рішення, з урахуванням цих обставин відповідачем не приймалося, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в цій частині буде зобов'язання Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву позивача про встановлення статусу члена сім'ї загиблого, на яку поширюється чинність частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області протиправно відмовило у видачі позивачці посвідчення члена сім'ї загиблого на підставі положень пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у повному обсязі.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24565327, проспект Володимирський, 9, м. Лубни, Полтавська область) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області викладену в листі № 03-2/2238 від 03 червня 2021 року та № 03-2/167 від 13 січня 2022 року у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого на підставі положень частини першої статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язання Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення статусу члена сім'ї загиблого, на яку поширюється чинність частина перша 10 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко