про прийняття адміністративної справи до провадження
14 вересня 2022 року м. Київ № 810/1044/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання утриматися від вчинення дій,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення 23 сесії 7 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану села Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області поєднаного з детальним планом території» від 07.09.2017 №9;
- зобов'язати Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області утриматись від вчинення дій, направлених на облаштування та відкриття кладовища на масиві « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в с. Крюківщина.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 11.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог.
16.04.2021 та 29.04.2021 ОСОБА_2 та заступник керівника Київської обласної прокуратури, відповідно, звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами, у яких, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просили скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, при цьому ОСОБА_2 просила справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, а заступник керівника Київської обласної прокуратури - ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.08.2022 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, а справу №810/1044/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за участю прокуратури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Після надходження справи до Київського окружного адміністративного суду, згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею для розгляду справи №810/1044/18 визначено суддю Щавінського В.Р.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень містить ознаки нормативно-правового акту.
У статті 4 КАС України у чинній редакції визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:
нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
За правилами частин другої - дванадцятої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
Рішення суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання протиправності нормативно-правового акта постало під час розгляду іншої адміністративної справи.
Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним визначені у статті 265 КАС України.
Отже, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.
Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 5 ст. 12 КАС України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Разом з тим, п. 1 ч. 4 ст. 12 КАС передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 173 КАС України, завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Враховуючи, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень містить ознаки нормативно-правового акту, а також наявність значного обсягу доказів у даній справі, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи доцільно здійснити за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що адміністративна справа №810/1044/18 підлягає прийняттю до провадження судді Щавінського В.Р., для її розгляду у порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 194, 243, 248, 257, 260 КАС України, суд
1. Прийняти до провадження адміністративну справу №810/1044/18.
Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання на 17 жовтня 2022 року о 11:00 год., яке відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під'їзд, 10-й поверх).
3. Викликати для участі в судовому засіданні учасників справи (їх представників).
4. Зобов'язати Крюківщинську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
5. Роз'яснити Крюківщинській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області, що оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.
4. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до провадження.
5. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачам протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
7. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Запропонувати прокуратурі Київської області протягом п'яти днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження подати до суду письмові пояснення по суті даної справи.
9. Запропонувати позивачу та відповідачу протягом п'яти днів з дня отримання письмових пояснень прокуратури Київської області подати до суду відповідь на такі пояснення.
10. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням:://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
11. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.