15 вересня 2022 року справа №320/8379/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управлінні Пенсійного фонду України у Київській області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за інвалідністю з 01.12.2019 у відповідності до статтті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 02.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.12.2019 перерахунок ОСОБА_1 пенсії за фнвалідністю на підставі довідки №35/1 від 01.10.2019, виданої ТОВ «Агрошляхбуд» про заробітну плату за час знаходження на ЧАЕС з 18.11.1986 по 24.11.1986 з виплатою донарахованих сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 відкрито спрощене провадження у справі №320/8380/20 без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано докази від сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інвалідом II групи довічно, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності.
Позивач пояснив, що 01.10.2019 позивачу було перераховано його заробіток за час знаходження на ЧАЕС з врахуванням усіх пільг, які не були первинно враховані у розрахунку через секретність документів, та надано довідку про заробіток з врахуванням перерахунку від 01.10.2019 №35/1 разом із наказом по підприємству, розрахунком заробітку та карткою №38 про доплату.
02.12.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою здійснити перерахунок його пенсії по інвалідності на підставі вказаної довідки. Проте відповідачем перерахунок пенсії здійснено не було. У подальшому, у відповідь на адвокатське звернення в інтересах позивача щодо розгляду заяви позивача від 02.12.2019, відповідачем було надано відповідь від 31.07.2020, в якій повідомлено про те, що в пенсійній справі позивача відсутні будь-які первинні документи про роботу в зоні відчуження, а також у даній відповіді є посилання на звернення позивача від 21.10.2019, яке не має відношення до звернення 02.12.2019, про що йде мова у запиті.
На думку позивача, відповідач ігнорує право позивача на перерахунок пенсії та надає неправдиву інформацію стосовно відсутності документів у матеріалах пенсійної справи та неотримання документів для перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо здійснення перерахунку його пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 01.10.2019 №35/1 за період роботи в зоні відчуження з 18.11.1986 по 24.11.1986 та порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в пенсійній справі позивача відсутні будь-які первинні документи про роботу в зоні відчуження, та на його звернення від 21.10.2019 позивачу було повідомлено про те, що до звернення не долучені первинні документи про роботу в зоні відчуження, тому провести розрахунок пенсії по наданій довідці немає підстав. При цьому відповідач посилається на те, що довідка про заробітну плату за роботу в зона відчуження видана ТОВ «Агрошляхбуд», а ОСОБА_1 в цей період працював Васильківському ПМК-1, а довідка про перейменування підприємства відсутня. Також відповідач звернув увагу на те, що надана позивачем довідка про заробіток старого зразка.
При цьому відповідач посилається на те, що позивачем не надано заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії з всіма необхідними документами, встановлених Порядком №22-1, а лист відповідача від 31.07.2020 не містить інформацію про надіслані документи та не містить відмову у перерахунку пенсії, тому відсутній факт порушення прав та законних інтересів позивача.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що підстав для проведення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, згідно довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 01.10.2019 №39/1, за період роботи в зоні відчуження 18.11.1986 по 24.11.1986, яка видана ТОВ «Агрошляхбуд», немає.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований та проживає у с. Червоне Васильківського Київської області, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 13.04.2007.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію як інвалід ІІ групи, потерпілий від аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,. Розрахунок пенсії позивача проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011.
ОСОБА_1 з 21.07.2011 є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК до довідки Сер. КИО - І №0395928 від 21.07.2011.
02.11.2018 позивачеві було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 , із вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до нього № НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки ТОВ «Агрошляхбуд» від 27.08.2020 позивач працював у Васильківсткому ПМК-1 з 03.07.1978.
У грудні 1981 року ПМК-1 перейменовано в МДСО.
У 1985 МДСО перейменовано в МДПМК.
У 2001 Васильківське МДПМК перейменоване в ТОВ «Агрошляхбуд».
У свою чергу, з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд» від 01.10.2019 №35/1 ОСОБА_1 у період з 18.11.1986 по 24.11.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у м. Чорнобиль, по місцю основної роботи водієм.
Отже у період з 18.11.1986 по 24.11.1986 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1, який підтверджується відповідним посвідченням.
01.10.2019 позивачу ТОВ «Агрошляхбуд» було видано довідку від 01.10.2019 №35/1 про заробітну плату в зоні відчуження у м. Чорнобиль за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986, відповідно до якої за вказаний період роботи позивач отримав 811,48 крб., з урахуванням коефіцієнта 3 відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7.
До вказаної довідки про заробітну плату від 01.10.2019 №35/1 ТОВ «Агрошляхбуд» додано розрахунок заробітної плати за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986 на суму 811,48 крб, наказ №25 від 01.10.2019 про перерахунок заробітку ОСОБА_1 за час знаходження на ЧАЕС для перерахунку пенсії та картку №38 від 01.10.2019 особового рахунку нарахування та утримання по заробітку за червень 1986 року. ЧАЕС.
Підставою перерахунку заробітку ОСОБА_1 за час знаходження на ЧАЕС за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986 для перерахунку пенсії слугували постанова Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням та Секретаріату всесоюзної центральної Ради професіональних союзів від 07.05.1986 №153/10-43; постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168-5 та постанова Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 №207-7, про що зазначено у наказі ТОВ «Агрошляхбуд» №25 від 01.10.2019 щодо перерахунку заробітку ОСОБА_1
02.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії по інвалідності на підставі цієї довідки, проте перерахунку пенсії позивачу здійснено не було, що не заперечується відповідачем.
У відповідь на запит позивача від 21.07.2020 щодо результатів розгляду заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 02.12.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 31.07.2020 №1000-0311-8/62598 повідомило позивачу про те, що в пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні будь-які первинні документи про роботу в зоні відчуження, а також повідомлено про те, що на його звернення від 21.10.2019 була надана відповідь стосовно перерахунку пенсії, в якій зазначалось про те, що до звернення не долучені первинні документи про роботу в зоні відчуження, тому провести розрахунок пенсії по наданій довідці підстав немає. Також повідомлено, що довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження видана ТОВ «Агрошляхбуд», а ОСОБА_1 у цей період працював у Васильківському ПМК-1, та відсутня довідка про перейменування. При цьому довідка про заробіток старого зразка.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо здійснення перерахунку його пенсії на підставі довідки ТОВ «Агрошляхбуд» від 01.10.2019 №35/1, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч.1 ст. 43 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV) перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У свою чергу, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Відповідно до частини 4 статті 15 цього ж Закону визначено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Правилами статті 49 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01.01.2012 визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).
Пунктом 2 вищевказаної Постанови зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Відповідно до пункту 1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку №1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
В усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку (пункт 6 Порядку №1210).
Відповідно до п. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Пункт 9 вказаного Порядку містить формулу, за якою визначаються пенсії по інвалідності, і ця формула враховує й заробітну плату за роботу в зоні відчуження у 1986 -1990 роках.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Пунктом 7 Порядку №22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Отже, відповідно до п. 7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
Відповідно до пункту 38 цього ж Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження, видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 6), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.11.2015 у справі №21-3123а15.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що розмір заробітної плати, визначений у довідках, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також їхніми правонаступниками за роботу в населених пунктах зони відчуження особам, які перебували з ними у трудових відносинах, є підставою для їх врахування при нарахуванні пенсії, призначеної за Законом №796-XII.
При цьому, невід'ємною складовою видачі таких довідок є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в них, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку (особовими рахунками, розрахунково-платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 17.04.2018 у справі №376/2559/17.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Таким чином, територіальний орган Пенсійного фонду України, будучи наділеним повноваженнями перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження протягом 1986-1990 років, має право на вчинення однієї з наступних юридичних дій: 1) перерахунку особі, яка звертається, пенсії на підставі поданої нею довідки; 2) звернення до підприємств, установ та організацій, що видали довідку про заробітну плату, фізичних осіб для подання ними додаткових документів, а у разі встановлення факту необґрунтованості видачі такої довідки - відмови особі у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки.
Отже, територіальні органи Пенсійного фонду України, відмовляючи у перерахунку пенсії з підстав недостовірності та/або недостатності документів, повинні встановлювати всі фактичні обставини, що перешкоджають такому перерахунку.
Відповідач щодо розгляду заяви позивача від 02.12.2019 про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 01.10.2019 №35/1, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», у листі від 31.07.2020 №1000-0311-8/62598 зазначив, що в пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні будь-які первинні документи про роботу в зоні відчуження, а також повідомлено про те, що на його звернення від 21.10.2019 була надана відповідь стосовно перерахунку пенсії, в якій зазначалось про те, що до звернення не долучені первинні документи про роботу в зоні відчуження, тому провести розрахунок пенсії по наданій довідці підстав немає. Також повідомлено, що довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження видана ТОВ «Агрошляхбуд», а ОСОБА_1 у цей період працював у Васильківському ПМК-1, та відсутня довідка про перейменування. При цьому довідка про заробіток старого зразка.
Як вбачається з матеріалів справи, на час аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, у період з 18.11.1986 по 24.11.1986, позивач працював у Васильківському ПМК-1 на посаді водія, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_4 від 12.05.1980.
Як було встановлено судом та підтверджується довідкою ТОВ «Агрошляхбуд» від 27.08.2020 позивач працював у Васильківському ПМК-1 з 03.07.1978.
У грудні 1981 року ПМК-1 перейменовано в МДСО.
У 1985 МДСО перейменовано в МДПМК.
У 2001 Васильківське МДПМК перейменоване в ТОВ «Агрошляхбуд».
У період з 18.11.1986 по 24.11.1986 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорія 1, який підтверджується відповідним посвідченням.
01.10.2019 позивачу ТОВ «Агрошляхбуд» було видано довідку від 01.10.2019 №35/1 про заробітну плату в зоні відчуження у м. Чорнобиль за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986, відповідно до якої за вказаний період роботи позивач отримав 811,48 крб, з урахуванням коефіцієнта 3 відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7.
Підставою видачі довідки та перерахунку заробітку ОСОБА_1 за час знаходження на ЧАЕС за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986 для перерахунку пенсії слугували постанова Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням та Секретаріату всесоюзної центральної Ради професіональних союзів від 07.05.1986 №153/10-43; постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 №168-5 та постанова Ради Міністрів УРСР від 10.06.1986 №207-7, про що зазначено у наказі ТОВ «Агрошляхбуд» №25 від 01.10.2019 про перерахунок заробітку ОСОБА_1 за час знаходження на ЧАЕС для перерахунку пенсії.
До вказаної довідки про заробітну плату від 01.10.2019 №35/1 ТОВ «Агрошляхбуд» додано первинні документи:
- розрахунок заробітної плати за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986 на суму 811,48 крб,
- наказ №25 від 01.10.2019 про перерахунок заробітку ОСОБА_1 за час знаходження на ЧАЕС для перерахунку пенсії;
- картку особового рахунку нарахування та утримання по заробітку за червень 1986 р. ЧАЕС ОСОБА_1 за №38 від 01.10.2019.
Отже участь позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 18.11.1986 по 24.11.1986 встановлено первинними документами.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що відсутній факт порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки позивачем не надано заяву про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії з всіма необхідними документами, встановлених Порядком №22-1, а лист відповідача від 29.10.2019 не містить інформацію про надіслані документи та не містить відмову у перерахунку пенсії.
У той же час вказані доводи відповідача спростовуються копією заяви позивача Головному управлінню ПФУ у Київській області від 02.12.2019, з якою позивач звертався до відповідача щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки ТОВ «Агрошляхбуд» від 01.10.2019 №35/1, наявною в матеріалах справи .
При цьому, на підтвердження вказаних доводів щодо звернення позивача до відповідача саме 21.10.2019 та наданої позивачу на вказане звернення відповіді від 29.10.2019, ГУ ПФУ у Київській області доказів не надано.
При цьому посилання відповідача у листі у відповідь на адвокатське звернення позивача від 31.07.2020 №1000-0311-8/62598 та відзиві на позовну заяву, що в пенсійні справі позивача відсутні будь-які первинні документи про роботу в зоні відчуження, суд відхиляє та у своїх висновках виходить з того, що:
- позивачем виконано всі умови задля перерахунку пенсії;
- відповідач не скористався своїм правом, встановленим ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV, щодо витребування додаткових документів, піддавши сумніву довідку ТОВ «Агрошляхбуд» № 35/1 від 01.10.2019;
- довідка ТОВ «Агрошляхбуд» № 35/1 від 01.10.2019 є чинною.
Також суд вважає, що посилання відповідача на те, що довідка ТОВ «Агрошляхбуд» №35/1 від 01.10.2019 не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії, оскільки вказана довідка старого зразка, є необґрунтованими, виходячи з такого.
Суд звертає увагу, що посилання на старий зразок довідки як на відмову у перерахунку пенсії на підставі такої довідки, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення та/або перерахунок пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.
Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.
Отже відсутність можливості пенсійного органу скористатися правом на перевірку таких відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Крім того, доводи відповідача про те, що довідка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження видана ТОВ «Агрошляхбуд», а ОСОБА_1 у цей період працював у Васильківському ПМК-1, при цьому відсутня довідка про перейменування, спростовуються матеріалами справи, а саме довідкою ТОВ «Агрошляхбуд» від 27.08.2020 зі змісту якої вбачається, що у грудні 1981 року ПМК-1 перейменовано в МДСО. У 1985 МДСО перейменовано в МДПМК. У 2001 Васильківське МДПМК перейменоване в ТОВ «Агрошляхбуд».
Таким чином, довідка про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986 від 01.10.2019 №35/1, яка видана ТОВ «Агрошляхбуд», підтверджена первинними документами та обставинами, встановленими в ході розгляду цієї справи.
У той же час, відповідач не надав суду доказів, що довідка ТОВ «Агрошляхбуд» від 01.10.2019 №35/1, надана позивачем для перерахунку пенсії, містить неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана довідка недійсною також не визнавалась.
Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі його заяви від 02.12.2019 та довідки ТОВ «Агрошляхбуд» про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження від 01.10.2019 №35/1 за період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986.
Щодо інших доводів відповідача суд зазначає, що вони спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині оскарження бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку позивачу його пенсії за інвалідністю на підставі заяви від 02.12.2019 підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності на підставі довідки ТОВ «Агрошляхбуд» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 01.10.2019 №35/1 та заяви позивача від 01.12.2019.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок ОСОБА_2 пенсії за інвалідністю на підставі довідки №35/1 від 01.10.2019, виданої ТОВ Агрошляхбуд" про заробітну плату за час знаходження на ЧАЕС з 18.11.1986 по 24.11.1986 з виплатою донарахованих сум, суд зазначає таке.
В силу положень частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (абз.1 ч.4 ст.245 КАС України).
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абз.2 ч.4 ст.245 КАС України).
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Як вбачається зі змісту довідки від 01.10.2019 №35/1, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд» позивачу була виплачена заробітна плата за роботу в зоні відчуження в період з 18.11.1986 по 24.11.1986 на посаді водія у загальному розмірі 811,48 крб. До вказаної довідки ТОВ «Агрошляхбуд» додано первинні документи.
Факт протиправної бездіяльності відповідача у перерахунку пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 01.10.2019 №35/1, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд» та на підставі заяви позивача від 02.12.2019, встановлений під час розгляду справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити такий перерахунок та виплатити позивачу належну йому суму пенсії.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відтак, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату від 01.10.2019 №35/1, виданої ТОВ «Агрошляхбуд», до 15.12.2019, а саме 02.12.2019, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в період роботи з 18.11.1986 по 24.11.1986 в сумі 811,48 крб, згідно довідки №35/1 від 01.10.2019, необхідно здійснити з 01.12.2019.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246,250,255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо здійснення перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі його заяви від 02.12.2019 та довідки Товариства з обмеженої відповідальності «Агрошляхбуд» від 01.10.2019 №35/1 про заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в зоні відчуження з 18.11.1986 по 24.11.1986 у розмірі 811,48 крб.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10), починаючи з 01.12.2019, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, на підставі довідки про заробітну плату від 01.10.2019 №35/1, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбуд», з урахуванням вже виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.