Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 вересня 2022 року Справа№200/1719/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якій просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення щомісячних страхових виплат з 01.10.2016 року;
- зобов'язати відповідача поновити щомісячні страхові виплати та сплатити заборгованість за період з 01.10.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.02.2015 року позивач перебував на обліку та отримував страхові виплати у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З 01.10.2016 року позивачу припинено нарахування щомісячних страхових виплат.
В січні 2022 року відповідачем надано відповідь на запит адвоката щодо припинення нарахування щомісячних страхових виплат. У відповіді зазначалось, що з 01.02.2015 року по 01.10.2016 рік ОСОБА_1 перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа у Бахмутському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
В липні 2016 року позивачу виплачені щомісячні страхові виплати за період з липня 2014 року по січень 2015 рік. З 01.10.2016 року ОСОБА_1 було припинено нарахування щомісячних страхових виплат на підставі її заяви від 29.09.2016 року про зміну місця проживання. З того моменту позивач більше не зверталась до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області щодо поновлення їй нарахування щомісячних страхових виплат.
Позивач вважає дії відповідача щодо припинення невиплати щомісячних страхових виплат протиправними та такими, що порушують її конституційні права, а тому її представник звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.02.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача надав до суду відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що з серпня 2001 року позивач перебувала на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Єнакієво Донецької області. З червня 2014 року м. Єнакієво знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У період з червня 2014 року по вересень 2016 року позивач отримувала страхові виплати, як внутрішньо переміщена особа у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Постановою відділення Фонду від 29.09.2016 року № 0503/20098/20098/53 з 01.10.2016 року позивачу припинено нарахуваня та виплата щомісячних страхових виплат, на підставі її особистої заяви про зміну місця проживання. З моменту припинення ОСОБА_1 до будь-яких інших відділень Фонду з заявою про поновлення страхових виплат не зверталась, на обліку не перебуває, виплати не отримує.
Крім того, у відзиві відповідач звертає увагу на недостовірну інформацію викладену представником позивача у позові, а саме щодо періоду перебування позивача на обліку у Бахмутському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, як внутрішньо переміщеної особи з 01 лютого 2015 року та щодо незазначеня представником позивача про виплату управлінням страхових виплат за період з червня 2014 року по січень 2015 року. Також відповідач ставить під сумнів копії наданих документів до позову, в тому числі і довідку внутрішньо переміщеної особи від 05.07.2017 року № 1419110234. Позов не визнає та просить відмовити в задоволенні вимог в повному обсязі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України Серія № НОМЕР_2 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою від 05.07.2017 року №1419110239 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії від 19.06.1998 року серії 2-18АВ № 253407 ОСОБА_1 встановлена 2 групу інвалідності безстроково внаслідок трудового каліцтва.
Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську від 29.09.2016 року № 0503/20098/20098/53 ОСОБА_1 припинено виплату щомісячної грошової допомоги з 01.10.2016 року.
Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення нарахування позивачу щомісячної страхової виплати з жовтня 2016 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII(надалі - Закон № 1706-VII).
Статтею першою Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч. 2 цієї статті).
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1ст. 5 Закону N 1706-VII).
Як зазначалося судом раніше, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка знаходиться в матеріалах справи.
Водночас, ст. 14 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.
Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, слід дійти висновку, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами, що й інші громадяни, які постійно проживають на території України.
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здобув право на отримання страхових виплат.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, унормовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII.
Відповідно до п.п. "в" п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105-ХІV (у редакції, яка діяла до 01 січня 2015 року) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-ХІV грошові суми, які відповідно до статті 21 цього Закону Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
Статтею 40 Закону № 1105-ХІV(у редакції до 01 січня 2015 року) передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК.
Відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, законодавством чітко встановлено, що призначення, виплата, припинення виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням усім без виключення особам, в тому числі й особам, які вимушено перемістилися з тимчасово окупованих територій, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо соціального страхування на рівні з іншими громадянами України.
Припинення страхових виплат можливе лише за умови прийняття органом ФСС відповідного рішення та лише з підстав, визначенихст. 46 Закону № 1105-XIV.
В вересні 2016 року позивач звернувся з заявою до Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зміну місця проживання та призупинення страхових виплат з 01 жовтня 2016 року.
На підставі заяви позивача управлінням Фонду була прийнята постанова від 29.09.2016 року № 0503/20098/20098/53 про припинення нарахування та виплат щомісячних грошових сум ОСОБА_1 .
Згідно довідки Дружківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 17.02.2022 року № 23.05-24/230 позивачу за період з жовтня 2016 року по січень 2022 року включно ненараховано та невиплачено страхові виплати.
Однак, така підстава не передбачена вимогами ч. 1ст. 46 Закону1105-XIV, отже припинення виплат було здійснено не у спосіб, передбачений Законом1105-XIV.
Суд також звертає увагу на положення статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення ст. 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону №1105-XIVякщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленомустаттею 34 Закону України "Про оплату праці".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді даної справи суд також враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, що відсутність довідки про взяття на облік позивача як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району АТО, не може бути підставою для невиплати позивачу страхових виплат. При цьому Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 6-51цс17.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області є головним територіальним органом надання адміністративних послуг, є юридичною особою, тобто тільки управління має адміністративну процесуальну дієздатність у відповідності до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що саме постановою Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську від 29.09.2016 року № 0503/20098/20098/53 ОСОБА_1 припинено щомісячні страхові виплати з 01.10.2016 року.
Позивачем у позовній заяві не було заявлено позовної вимоги щодо скасування зазначеного рішення.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову, якою Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську припинило позивачу щомісячні страхові виплати та визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2016 року.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
У спірних правовідносинах ч.2 ст. 77 КАС України на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок доведення правомірності припинення соціальних виплат позивачу, а тому, останній, посилаючись на п.3 ст. 12 Закону України Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вказував про законність скасування довідки ВПО та, як наслідок, правомірність припинення соціальних виплат.
У свою чергу, відповідачем не доведено правомірності не виплати страхових виплат позивачу, належних, допустимих та достатніх доказів з цього приводу відповідачем, не надано.
Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Отже, відповідач, не виплативши страхові виплати за відсутності передбачених законами України підстав порушило право позивача на їх отримання, при цьому, зазначене право є об'єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність відмови у нарахуванні та виплаті страхових виплат позивачу починаючи з 01.10.2016 року, суд дійшов висновку про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити щомісячні страхові виплати та сплатити заборгованість ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2016 року.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Бахмутського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську від 29.09.2016 року № 0503/20098/20098/53 про припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.10.2016 року.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.10.2016 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити щомісячні страхові виплати та сплатити заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.10.2016 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш