Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 вересня 2022 року Справа№200/14362/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку загального позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
26 жовтня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач 1, Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 23 жовтня 2021 року, в якому позивач просив:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ від 27 лютого 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
2. зобов'язати Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року про призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу роботи за Списком № 1-шахтарі періодів роботи:
- з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року на посаді учня машиніста електровоза підземного в державному підприємстві «Артемвугілля»;
- з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року на посаді машиніста електровоза підземного в державному підприємстві «Артемвугілля»;
- з 20 серпня 1989 року по 31 грудня 1997 року на посаді машиніста електровоза підземного в державному підприємстві «Артемвугілля»;
- з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року - період навчання в Міському ПТУ № 35 м. Макіївки за спеціальністю «електрослюсар підземний»;
- з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року - період служби в армії.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
02 листопада 2021 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; залучив до участі у справі співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в області); вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідачів докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Станом на 02 грудня 2021 року відповідачі ухвалу від 02 листопада 2021 року в частині витребування доказів не виконала, відповідні документи суду не надали.
Як наслідок, 02 грудня 2021 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч. 4 ст. 173 КАС; призначив підготовче засідання; повторно витребував у відповідачів докази.
28 червня 2022 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У зв'язку з відсутністю можливості проводити судове засідання за участю сторін (їх представників) через існування загрози життю та здоров'ю учасників справи та працівників суду внаслідок триваючої широкомасштабної військової агресії Російської Федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану», суд запропонувати сторонам у разі відсутності заперечень подати заяви про розгляд заяви без їх участі (без участі їх представників) в письмовому провадженні.
Роз'яснив сторонам, що заяви, клопотання, докази тощо можуть бути подані засобами електронного зв'язку на електронну пошту суду або через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.
Від відповідача заява про можливість розгляду справи без участі його представника в письмовому провадженні до суду не надходила.
Станом на 06 вересня 2022 року широкомасштабна військова агресія Російської Федерації проти України триває, а строк дії воєнного стану продовжений Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 року № 679-р «Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області» проводиться обов'язкова евакуація населення Донецької області.
Через існування загрози життю та здоров'ю учасників справи та працівників суду проводити судові засіданні в приміщенні суду за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Добровольського, буд. 2, наразі неможливо.
В період дії воєнного стану тимчасово Донецький окружний адміністративний суд відновив проведення судових засідань в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У зв'язку з цим 06 вересня 2022 року суд постановив ухвалу, якою призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 14 вересня 2022 року о 12 годині 00 хвилин в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4.
Про дату, час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені в порядку, визначеному КАС.
Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.
У зв'язку з цим на підставі ч. 9 ст. 205 КАС справа розглянута в письмовому провадженні за наявними в ній матеріалами.
14 вересня 2022 року суд постановив ухвалу, якою поновив позивачу строк звернення до суду.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19 лютого 2020 року він звернувся до Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
27 лютого 2020 року Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ прийняло рішення, яким відмовило в призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі.
При цьому пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі періоди роботи: з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року на посаді учня машиніста електровоза підземного, з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року та з 20 серпня 1989 року по 31 грудня 1997 року на посаді машиніста електровоза підземного в державному підприємстві «Артемвугілля».
Крім того, що пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі пенсійний орган не зарахував період навчання в Міському ПТУ № 35 з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року, а також період строкової військової служби з 16 травня 1986 року по 20 травня 1986 року.
Також позивач зауважив, що період його роботи з 01 січня 1988 року по 29 липня 2000 року на посаді машиніста електровоза підземного в державному підприємстві «Артемвугілля» зарахований до пільгового стажу за Списком № 1, а не до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі, що, на його погляд, є неправомірним.
Вважаючи рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Стверджував, що наявність пільгового стажу, що дає йому право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, підтверджена записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж, просив задовольнити позов.
Відповідач 1 - Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідач 2 - ГУ ПФУ в області позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Відповідач 2 доводив, що Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ правомірно відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Пенсійний орган доводив, що на час звернення за призначенням пенсії пільговий стаж заявника за Списком № 1 складав 02 роки 05 місяців 29 днів.
Пільговий стаж обчислений на підставі записів в трудовій книжці та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійний орган вказував, що до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року, з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року та з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року, оскільки архівні документи державного підприємства «Артемвугілля» залишені на тимчасово окупованій території (в м. Горлівка).
Відповідач 2 наголошував, що на момент звернення за призначенням пенсії у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а тому йому правомірно відмовлено в призначенні пенсії.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 06 липня 2005 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
У зв'язку з проведенням бойових дій та тимчасовою окупацією його населеного пункту позивач був вимушений переміститися на підконтрольну органам державної влади України територію та набув статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 17 лютого 2020 року № 1425-5000268736.
Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .
Відповідач 1 - Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400) зареєстроване як юридична особа, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
З 10 листопада 2020 року перебуває в стані припинення. На час розгляду справи державна реєстрація припинення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ не проведена.
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» та наказу Пенсійного фонду України від 02 листопада 2020 року № 115 «Про заходи у зв'язку з реорганізацією деяких територіальних органів Пенсійного фонду України» з 01 червня 2021 року завдання та функції територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій області перейшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до ЄДР внесений відповідний запис.
Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 19 лютого 2020 року позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Як свідчить розписка-повідомлення, разом з заявою про призначення пенсії, яка зареєстрована за № 1328, позивач надав: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку, диплом, військовий квиток, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2020 року, довідку про зміну назви організації, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, заяву про спосіб виплати пенсії.
Також 19 лютого 2020 року позивач подав заяву довільної форми, в якій просив призначити пенсію за віком за Списком № 1 з дати звернення. В цій заяві ОСОБА_1 зазначив, що йому повідомлено, що період роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року не буде зарахований до загального стажу (без зазначення причин).
Докази, які б свідчили, що позивач (самостійно або за пропозицією пенсійного органу) подавав будь-які інші документи на підтвердження страхового та/або пільгового стажу, суду не надані.
27 лютого 2020 року начальник Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ Полякова Н.І. за участю посадових осіб управління розглянула заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та прийняла рішення «Про відмову в призначенні пільгової пенсії».
Відмовляючи в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого.
Заявник надав: заяву про призначення пенсії від 19 лютого 2020 року, зареєстровану за № 1328; паспорт серії НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17 лютого 2020 року № 1425-5000268736, трудову книжку серії НОМЕР_3 , диплом про навчання від 08 січня 1986 року № НОМЕР_4 , військовий квиток серії НОМЕР_5 , довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31 січня 2020 року № 3101/101, архівні довідки про перейменування підприємства від 31 січня 2020 року №№ 3101/12 та 3101/10, довідки про заробітну плату від 31 січня 2020 року №№ 3101/105, 3101/102, 3101/103, 3101/104.
Пенсійний орган покликався на п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 та зазначав, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 22 років 6 місяців при зверненні з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року, з них не менше як 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
На підставі записів в трудовій книжці НОМЕР_3 та довідки державного підприємства «Артемвугілля» від 31 січня 2020 року № 3101/101 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній пенсійний орган встановив, що заявник працював в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля»:
з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року на посаді учня машиніста електровоза підземного з виплатою тарифної ставки підземного учня електровоза;
з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року - машиніста електровоза підземного;
з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року - машиніста електровоза підземного.
Державне підприємство «Артемвугілля» перереєстроване на підконтрольній органам державно влади України території за адресою: АДРЕСА_3 .
В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган покликався на п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р, ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 та зазначав, що відповідно до довідок, наданих державним підприємством «Артемвугілля», архівні документи цього підприємства знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , тобто на тимчасово окупованій території.
Суд зауважує, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 довідки державного підприємства «Артемвугілля» з інформацію щодо місцезнаходження його архівів відсутні. Такі довідки пенсійний орган суду також не надав.
Покликаючись на п. 20 Порядку № 637, пенсійний орган обчислив пільговий стаж ОСОБА_1 на підставі даних про спеціальний стаж, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
За розрахунком пенсійного органу пільговий стаж позивача за Списком № 1 складає 02 роки 05 місяців 29 днів.
Рішення про відмову в призначенні пенсії свідчить, що Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ не зарахувало ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року, з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року, з 20 серпня 1989 року по 31 грудня 1997 року.
Як наслідок, пенсійний орган відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
За висновком пенсійного органу, право на пенсію відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 за наявним страховим та пільговим стажем позивач набуде після досягнення 60 років.
Позивачу роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, пенсійний орган покликався на п. 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку та виплати пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, та зазначав, що у разі надання ОСОБА_1 недостатніх документів в строк до 18 травня 2020 року, днем звернення за призначенням пенсії вважатиметься день прийняття заяви про призначення пенсії.
Водночас в матеріалах пенсійної справи відсутні докази, які б свідчили, що пенсійний орган під час прийняття заяви про призначення пенсії або після ухвалення рішення про відмову в її призначенні у будь-який спосіб поінформував ОСОБА_1 про те, яких саме документів не вистачає для підтвердження його страхового та/або пільгового стажу, необхідних для призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Докази на підтвердження факту направлення (вручення) позивачу рішення, яке є предметом спору, пенсійний орган не надав.
З приводу періодів роботи (навчання, військової служби), на зарахування яких до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 претендує позивач, суд встановив такі обставини.
Як свідчить диплом № НОМЕР_4 , виданий Середнім професійно-технічним училищем № 35 08 січня 1986 року за номером 1168, 01 вересня 1982 року позивач вступив до Середнього професійно-технічного училища № 35; 08 січня 1986 року закінчив повний курс училища за професією «машиніст електровозу підземний» і отримав середню освіту.
Рішенням екзаменаційної комісії від 08 січня 1986 року ОСОБА_2 присвоєна кваліфікація «машиніст електровоза підземний».
На підставі диплома до трудової книжки серії НОМЕР_3 внесений запис № 1 про навчання позивача в період з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року.
Період навчання з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року тривалістю 03 роки 04 місяці 08 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований, що встановлено на підставі даних форми РС-право.
Запис № 2 в трудовій книжці свідчить, що 20 січня 1986 року на підставі наказу від 20 січня 1986 року № 67к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на Шахту ім. М.І. Калініна виробничого об'єднання «Артемвугілля» машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті.
Запис № 3 - 11 травня 1986 року на підставі наказу від 11 травня 1986 року № 180к звільнений у зв'язку з призовом на строкову військову службу за п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю УРСР.
Форма РС-право свідчить, що період роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року не зарахований ні до страхового, ні до пільгового стажу.
Як свідчать записи у військовому квитку серії НОМЕР_5 , 16 травня 1986 року ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу; 20 травня 1989 року - демобілізований і 01 червня 1989 року мав прибути до місця призначення та стати на військовий облік.
На підставі військового квитка до трудової книжки внесений запис № 4 про те, що з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року позивач проходив строкову військову службу.
Період строкової військової служби з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року тривалістю 03 роки 00 місяців 05 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу. До пільгового стажу цей період не зарахований, про що свідчить форма РС-право.
Трудова книжка серії НОМЕР_3 містить такі записи:
Запис 5 - 20 серпня 1989 року на підставі наказу від 31 серпня 1989 року № 324 к позивач був прийнятий на роботу на Шахту ім. М.І. Калініна виробничого об'єднання «Артемвугілля» машиністом електровозу підземним з повним робочим днем в шахті.
Запис 6 - 29 липня 2000 року на підставі наказу від 31 липня 2000 року № 245к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.
Як свідчить форма РС-право, період роботи:
з 20 серпня 1989 року по 31 грудня 1991 року тривалістю 02 роки 04 місяці 12 днів пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований;
з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року тривалістю 06 років 00 місяців 00 днів зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу - не зарахований;
з 01 січня 1998 року по 31 січня 2000 року тривалістю 02 роки 01 місяць 00 днів зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;
з 01 лютого 2000 року по 28 лютого 2000 року тривалістю 00 років 00 місяців 28 днів зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу - не зарахований;
з 29 лютого 2000 року по 30 червня 2000 року тривалістю 00 років 04 місяці 02 дні зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;
з 01 липня 2000 року по 27 липня 2000 року тривалістю 00 років 00 місяців 27 днів зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1;
з 28 липня 2000 року по 29 липня 2000 року тривалістю 00 років 00 місяців 02 дні зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу - не зарахований.
Як свідчить довідка державного підприємства «Артемвугілля» (місцезнаходження: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Куйбишева, буд. 66) від 31 січня 2020 року № 3101/101 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» і
за період з 09 серпня 1985 року (наказ від 14 серпня 1985 року № 274к) по 07 січня 1986 року (наказ від 14 січня 1986 року № 17к, звільнений згідно з п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку із закінченням виробничої практики) виконував гірничі роботи під землею за професією (посадою) учень машиніста електровоза підземний з виплатою тарифної ставки підземного учня машиніста електровоза, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, за період з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року;
за період з 20 січня 1986 року (наказ від 20 січня 1986 року № 27к) по 11 травня 1986 року (наказ від 13 травня 1986 року № 190к, звільнений згідно з п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку з призовом до лав Радянської Армії) виконував гірничі роботи під землею за професією (посадою) машиніст електровоза підземний, що передбачена Списком № 1, розділ 1, підрозділ 1, постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, за період з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року;
за період з 20 серпня 1989 року (наказ від 31 серпня 1989 року № 324к) по 29 липня 2000 року (наказ від 01 серпня 2000 року № 245к, звільнений згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням) виконував гірничі роботи під землею за професією (посадою) машиніст електровоза підземний, що передбачена Списком № 1, розділ 1 підрозділ 1, код КП 1010100а, постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, за період з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року.
Довідка видана на підставі архівної особової картки відділу кадрів, особового рахунку по заробітній платі, наказів керівника підприємства, наказів про атестацію робочих місць від 28 липня 1995 року № 1091, від 15 листопада 2000 року № 270.
Зміст довідки державного підприємства «Артемвугілля» від 31 січня 2020 року № 3101/12 свідчить, що згідно з наказом від 24 вересня 1970 року № 195 на базі трестів утворено виробниче об'єднання по видобутку вугілля «Артемвугілля». Згідно з наказом від 12 вересня 1996 року № 438 ордена трудового червоного прапора шахта ім. М.І. Калініна виробничого об'єднання «Артемвугілля» перетворена в державне відкрите акціонерне товариство «Шахта ім. М.І. Калініна». Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 05 серпня 1997 року № 328 ДВАТ «Шахта ім. М.І. Калініна» перетворене в державне підприємство «Шахта ім. М.І. Калініна» виробничого об'єднання «Артемвугілля». Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 28 грудня 2002 року державне підприємством «Шахта ім. М.І. Калініна» виробничого об'єднання «Артемвугілля» реорганізована в структурний підрозділ «Шахта імені М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля».
Суд зауважує, що в рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган покликався на Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, однак матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 їх не містять.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, станом на 19 лютого 2020 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 13 лютого 2020 року.
Згідно з п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років.
П. 1 абз. 2 п. 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 було передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі пп. 27 п. 7 розділу І Закону України 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» п. 2 у розділі ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 викладений у новій редакції, що не передбачала застосування Закону № 1788 при призначенні пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Щодо права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч. ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
До підрозділу 1 «Підземні роботи» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних робота, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від від 22 серпня 1956 року № 1173, включені всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговування вказаних вище робочих та службовців (медперсонал підземних (здравпунктів, робітники підземного телефонного зв'язку і т. д.). Розділ І «Гірничі роботи» включає видобуток вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, слюди, солі та інших рудних і нерудних корисних копалин підземним способом. Будівництво шахт і рудників. Будівництво метрополітенів та інших підземних споруд.
До підрозділу 10100000 «Видобуток корисних копали. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, включені: 10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках та в копальнях по видобутку корисних копалин; в геологорозвідці; на дренажних шахтах» на будівництві шахт, рудників, копалень» 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
До підрозділу 10100000 «Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд» розділу 10100000 І. «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, включені 10101000 1. «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Також суд враховує, що відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
При цьому, згідно з приписами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови, що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Особливості пенсійного забезпечення визначає ст. 8 Закону № 345.
Згідно зі ст. 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону № 1788.
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка; лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії, станом на 19 лютого 2020 року, Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 березня 2019 року.
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Костянтинівсько-Дружківським ОУ ПФУ рішення від 27 лютого 2020 року «Про відмову в призначенні пільгової пенсії».
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Суд зауважує, що рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ не відповідає критерію обґрунтованості, оскільки в ньому не зазначені причини незарахування до спеціального (пільгового) стажу заявника періодів навчання та строкової військової служби. Не вказані в рішенні причини неврахування до страхового стажу періоду роботи заявника з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року.
Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду навчання.
Суд встановив, що в період з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року позивач навчався в середньому професійно-технічному училищі та отримав кваліфікацію «машиніст електровоза підземний».
20 січня 1986 року позивач був прийнятий на роботу на Шахту ім. М.І. Калініна машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті.
Період навчання з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі - Закон № 103/98-ВР) визначає гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, не перевищувала трьох місяців, ОСОБА_1 має право на зарахування періоду навчання з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Суд зауважує, що період проходження позивачем виробничої практики з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року на посаді учня машиніста електровоза підземного з виплатою тарифної ставки підземного учня машиніста електровоза, який не відображений в трудовій книжці, однак зазначений в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 31 січня 2020 року за № 3101/101, також підлягає зарахуванню до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року.
Суд встановив, що в період з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року позивач працював на Шахті ім. М.І. Калініна машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті.
Робота позивача за професією (посадою), що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 підтверджена записами №№ 2-3 в трудовій книжці, а також довідкою державного підприємства «Артемвугілля» від 31 січня 2020 року № 3101/101.
Отже, позивач має право на зарахування цього періоду як до страхового стажу, так і до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Пенсійний орган не зарахував цей період ні до страхового, ні до пільгового стажу.
Причин не зарахування цього періоду до страхового стажу пенсійний орган не навів.
З огляду на невмотивованість рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ в цій частині, суд не може замість пенсійного органу визначати підстави не зарахування до страхового стажу цього періоду, проте зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання.
До пільгового стажу цей період не зарахований з тієї причини, що архіви підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території.
З цього приводу суд вважає за потрібне зауважити, що пільговий характер роботи позивача підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці.
Крім того, належними та допустимими доказами відповідачі не довели, що архівні документи державного підприємства «Артемвугілля» залишились на тимчасово окупованій території. Довідки підприємства-роботодавця, на які міститься посилання в рішенні Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ від 27 лютого 2020 року, з приводу того, що архівні документи перебувають в м. Горлівка, суду не надані.
З приводу твердження відповідача 2, що пенсійний орган не може провести перевірку достовірності відомостей, вказаних в довідках, виданих державним підприємством «Артемвугілля», суд зазначає, що відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або в архівній установі, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не може бути підставою для відмови особі в реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення. Як наслідок, суд відхиляє ці аргументи.
Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду строкової військової служби.
Суд встановив, що в період з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року позивач проходив строкову військову службу в Радянській Армії. Ця обставина підтверджена військовим квитком та записом № 4 в трудовій книжці.
Період строкової військової служби з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року пенсійний орган зарахував до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований.
Будь-якого обґрунтування причин не зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ не навело.
Ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На підставі постанови Верховної Ради України від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 січня 1992 року Закон № 1788 введений в дію в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
За змістом п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.
На час проходження ОСОБА_1 строкової військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590).
П. 109 Положення № 590 було встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), […] періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
В свою чергу пп. «к» п. 109 Положення № 590 передбачав, що, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].
02 червня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2636-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження військової служби» (далі - Закон № 2636), який набрав чинності з 01 січня 2006 року.
На підставі п. 1 розділу І Закону № 2636 абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 був доповнений реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
На підставі п. 2 розділу І Закону № 2636 ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 доповнена абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».
Як свідчить пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби», до прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, час проходження військової служби прирівнювався до роботи, яка передувала службі або слідувала за нею. Після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» питання зарахування часу проходження військової служби було врегульовано в роз'ясненні Міністерства соціального захисту населення України № 2 від 26.03.93, в якому передбачалось, що час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги. Однак, з 01.01.04 це роз'яснення втратило чинність. Таким чином, механізм зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втратив законодавче регулювання, а особи, які мали або матимуть право на зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років, втрачають його.
Отже, прийняття цього законопроекту було спрямовано на законодавче закріплення механізму зарахування часу перебування на строковій військовій службі до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та за вислугу років при умові, якщо на момент призову на військову службу особа навчалась в професійно-технічному училищі, працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.
Вирішуючи питання про те, норми якого нормативно-правового акта мають застосовуватися до спірних правовідносин, а саме п. 109 Положення № 590 або абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011 та ч. 1 ст. 2 Закону № 2232, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В абз. 2 п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 pоку № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP» було передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
Отже, під час вирішення питання щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби має застосовуватися законодавство, чинне на час її проходження, а саме п. 109 Положення № 590.
В даному випадку не йдеться про колізію між нормою закону та нормою підзаконного нормативно-правого акта, оскільки зміни, внесені до Законів № 2211 та № 2232 на підставі Закону № 2636, набрали чинності з 01 січня 2006 року і не мають зворотної дії у часі.
Суд встановив, що як до призову на строкову військову службу, так і після демобілізації ОСОБА_1 працював машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті, тобто за професією, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Таким чином, в силу приписів п. 109 Положення № 590 ОСОБА_1 має право на прирівняння періоду строкової військової служби до роботи, що передувала або слідувала за закінченням цього періоду, та, як наслідок, - на зарахування періоду строкової військової служби до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального (пільгового) стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року.
Суд встановив, що в період з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року позивач працював на Шахті ім. М.І. Калініна машиністом електровозу підземним з повним робочим днем в шахті.
Робота позивача за професією (посадою), що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 підтверджена записами №№ 5-6 в трудовій книжці, а також довідкою державного підприємства «Артемвугілля» від 31 січня 2020 року № 3101/101.
Отже, позивач має право на зарахування цього періоду до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Період роботи з 20 серпня 1989 року по 31 грудня 1991 року пенсійний орган зарахував позивачу до страхового стажу, до пільгового стажу цей період не зарахований; період роботи з 01 січня 1992 року по 31 грудня 1997 року зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу - не зарахований; період роботи з 01 січня 1998 року по 31 січня 2000 року зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1; період роботи з 01 лютого 2000 року по 28 лютого 2000 року зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу - не зарахований; період роботи з 29 лютого 2000 року по 30 червня 2000 року зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1; період роботи з 01 липня 2000 року по 27 липня 2000 року зарахований до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком № 1; період роботи з 28 липня 2000 року по 29 липня 2000 року зарахований до страхового стажу, до пільгового стажу - не зарахований.
В рішенні, яке є предметом спору, Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ зазначило, що, оскільки архіви підприємства знаходяться на тимчасово окупованій території пенсійний орган не може провести перевірку, а тому пільговий стаж зарахований на підставі даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З цього приводу суд вважає за потрібне зауважити, що пільговий характер роботи позивача в цей період підтверджений належним чином оформленими записами в трудовій книжці.
Відсутність у пенсійного органу можливості провести перевірку відомостей на підприємстві або в архівній установі, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не може бути підставою для відмови особі в реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ від 27 лютого 2020 року «Про відмову в призначенні пільгової пенсії» підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих заявником документів.
Оскільки рішення Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ від 27 лютого 2020 року «Про відмову в призначенні пільгової пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення належить застосувати такі способи захисту як:
1. зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля»;
2. зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу - (роботи підземні, професії за постановою КМУ № 202 (25)), що дає право на пенсію за віком за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058:
період навчання з 01 вересня 1982 року по 08 серпня 1985 року в спеціалізованому професійно-технічному училищі № 35;
період роботи з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» учнем машиніста електровоза підземного;
період навчання з по 08 січня 1986 року по 08 січня 1986 року в спеціалізованому професійно-технічному училищі № 35;
період роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» машиністом електровозу підземним з повним робочим днем в шахті;
період проходження строкової військової служби з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року;
період роботи з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті;
3. зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Спосіб зарахування до пільгового стажу періоду навчання в професійно-технічному училищі з 01 вересня 1982 року по 08 січня 1986 року та роботи позивача учнем машиніста електровозу підземного під час проходження виробничої практики з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року визначений з урахуванням перетину цих періодів у часі.
Також суд вважає за потрібне зауважити, що позивач виконував гірничі роботи під землею за професією машиніста електровозу підземного з повним робочим днем в шахті, а тому відповідні періоди роботи (навчання, військової служби) підлягають врахуванню до спеціального стажу як у разі призначення пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, так і у разі призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 цього Закону, (позивач працював на підземних гірничих робота за професією, що передбачена як Списком № 1, так і Постановою КМУ № 202).
Такий висновок суду ґрунтується на положеннях ч. 5 ст. 114 Закону № 1058, яка передбачає, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Суд зауважує, що в прохальній частині позову ОСОБА_1 допустив помилку, вказавши, що навчався за професією «електрослюсар підземний». Натомість наявні у справі письмові докази свідчать, що позивач навчався за професією «машиніст електровоза підземний». Оскільки обидві професії передбачені Списком № 1 та Постановою КМУ № 202, ця помилка не змінює висновків суду по суті позовних вимог.
З огляду на те, що з 01 червня 2021 року завдання і функції Костянтинівсько-Дружківського ОУ ПФУ виконує ГУ ПФУ в Донецькій області, обов'язок зарахувати відповідні періоди до страхового і спеціального (пільгового) стажу та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року суд покладає саме на ГУ ПФУ в Донецькій області.
Позовні вимоги в частині покладання цих обов'язків на Костянтинівсько-Дружківське ОУ ПФУ не підлягають задоволенню.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (квитанція від 23 жовтня 2021 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 - ГУ ПФУ в Донецькій області.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 42171400, місцезнаходження: 84113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 лютого 2020 року «Про відмову в призначенні пільгової пенсії».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля».
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу - (роботи підземні, професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (25)), що дає право на пенсію за віком за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
період навчання з 01 вересня 1982 року по 08 серпня 1985 року в спеціалізованому професійно-технічному училищі № 35;
період роботи з 09 серпня 1985 року по 07 січня 1986 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» учнем машиніста електровоза підземного;
період навчання з по 08 січня 1986 року по 08 січня 1986 року в спеціалізованому професійно-технічному училищі № 35;
період роботи з 20 січня 1986 року по 11 травня 1986 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» машиністом електровозу підземним з повним робочим днем в шахті;
період проходження строкової військової служби з 16 травня 1986 року по 20 травня 1989 року;
період роботи з 20 серпня 1989 року по 29 липня 2000 року в структурному підрозділі «Шахта ім. М.І. Калініна» державного підприємства «Артемвугілля» машиністом електровоза підземним з повним робочим днем в шахті.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
10. Повне судове рішення складено 14 вересня 2022 року.
Суддя Т.О. Кравченко