Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 вересня 2022 року Справа№200/2052/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
3 лютого 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на пільгових умовах у розмірі встановленому ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу періоди підземної роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ “ДШП” та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП “Рудник”, що дає право на встановлення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2021 №1266 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу та здійснити перерахунок і виплату пенсії на пільгових умовах у розмірі, встановленому ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, починаючи з 06.04.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.12.2021 він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Донецькій області про виконання належним чином рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2021 у справі №200/5322/21 та здійснення перерахунку пенсії у розмірі, встановленому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
У своїй відповіді від 12.01.2022 за вих.№707-21875/31-15/8-0500/22 відповідач зазначив, що 26.11.2021 на виконання вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021, в результаті якого до спеціального (пільгового) стажу зараховано періоди роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ «ДШП» та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП «Рудник». При цьому, за висновками відповідача рішенням суду не зобов'язано враховувати вищезазначені періоди роботи до підземного стажу, що дає право на встановлення розміру пенсії відповідно до етапі 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». В результаті чого коефіцієнт страхового стажу відповідачем визначено в розмірі - 0,36250.
Таким чином, за висновками відповідача, підземна робота ОСОБА_1 з урахуванням служби в армії складає 14 років 01 місяць 17 днів, що не дає права на встановлення розміру пенсії, визначеного п. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Внаслідок таких дій відповідача, пенсію з 01.04.2021 ОСОБА_1 було перераховано не у належному розмірі, без застосування положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Вважає неправомірними дії Відповідача щодо відмови мені у перерахунку пенсії на пільгових умовах у розмірі встановленому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та незарахування до підземного стажу періодів моєї роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 на підприємстві ЗАТ «ДШП» в якості електрослюсаря підземного, а також з 22.01.1998 по 03.08.1999 на підприємстві ПП «Рудник» в якості прохідника підземного, що дає право на встановлення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзиви на позовну заяву, в яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та 06.04.2021 звернувся по веб-порталу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
В листопаді 2021 року опрацьовано рішення суду №200/5322/21-а від 16.07.2021 за позовом ОСОБА_1 , яким зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2021 №1266 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ «ДШП» та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП «Рудник» з урахуванням висновків суду.
Пенсійну справу опрацьовано згідно висновків суду із перерахунком пенсії з 01.04.2021 відповідно до Закону України «Про престижність шахтарської праці» та із зарахуванням до страхового та пільгового стажу періоди роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ «ДШП» та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП «Рудник». На підставі наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що на день звернення за перерахунком пенсії стаж на підземних роботах ОСОБА_1 складає - 12 років 5 днів - підземні роботи, 1 рік 8 місяців 17 днів - пільгова робота по списку № 1), замість необхідних 15-ти років, передбачених Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Таким чином, після перерахунку розмір пенсії з 01.04.2021 складає 6531,31 грн.
Зазначає, що не має жодних правових підстав для здійснення перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно ст.8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» з урахуванням страхового та пільгового стажу роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ «ДШП» та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП «Рудник».
Ухвалою суду від 7 лютого 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву/а.с.22/.
Ухвалою суду від 14 вересня 2022 року відмовлено у закритті провадження в частині позовних вимог.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Донецького окружного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане судове рішення прийнято за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт НОМЕР_2 виданий 29 серпня 1997 року Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України у Донецькій області), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.5-6/.
З 28 травня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вважаючи, що внаслідок таких дій відповідача, пенсію з 28.05.2017 йому було призначено не у належному розмірі, без застосування положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у березні 2021 року позивач отримав довідки про підземні виходи на підприємствах ПП «Рудник» за період з 22.01.1998 по 03.08.1999 та ЗАТ «ДШП» за період з 17.11.1997 по 21.01.1998, відповідно документів у архіві ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля».
Після отримання довідок, 6 квітня 2021 року позивач звернувся на офіційному веб- порталі ПФУ до Селидовського об'єднаного Управління ПФУ Донецької області із заявою №1266 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу, відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки із урахуванням вказаних періодів підземної праці, загальний пільговий стаж (з врахуванням військової служби) складає понад 15 років. До заяви були додані вказані довідки та повідомлення ПФУ. видане при призначенні пенсії.
21 квітня 2021 року Селидівським об'єднаним Управлінням ПФУ Донецької області було прийнято рішення №914280196890 від 07.04.2020, складене Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, яким відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видані зазначені довідки.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2022 року по справі №200/5322/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07 квітня 2020 року №914280196890 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на пільгових умовах, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Зобов'язано Селидівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2021у №1266 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ «ДШП» та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП «Рудник» з урахуванням висновків суду/а.с.7-10/.
У листопаді 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду у Донецькій області (яке є правонаступником Селидовського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області згідно постанови КМУ від 09.10.2020 №925) на виконання вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2021р. №200/5322/21 було здійснено з 01.04.2021 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Під час сплати позивачу пенсії у грудні 2021 року було виявлено, що її розмір складає 6 531,31грн.
Вважаючи, що розмір призначеної пенсії є меншим звернувся до відповідача із відповідним запитом.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.01.2022 за вих.№707-21875/31-15/8-0500/22 відповідач зазначив, що 26.11.2021 на виконання вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021, в результаті якого до спеціального (пільгового) стажу зараховано періоди роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ «ДШП» та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП «Рудник». При цьому, за висновками відповідача рішенням суду не зобов'язано враховувати вищезазначені періоди роботи до підземного стажу, що дає право на встановлення розміру пенсії відповідно до етапі 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». В результаті чого коефіцієнт страхового стажу відповідачем визначено в розмірі - 0,36250. Підземна робота ОСОБА_1 з урахуванням служби в армії складає 14 років 01 місяць 17 днів, що не дає права на встановлення розміру пенсії, визначеного п. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
Як зазначає сам відповідач у своєму відзиві, суть спірних правовідносин полягає у незарахуванні до пільгового стажу позивача періодів підземної роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ “ДШП” та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП “Рудник” з метою встановлення розміру пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (надалі - Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
У відповідності до ст. 8 цього Закону - мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом №345-VI є зайнятість на підземних роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідач вказує, що позивач має лише 14 років 1 місяць 17 днів пільгового підземного стажу за Списком №1, тому немає підстав для застосування норм ст. 8 Закону №345-VI.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону №1058).
До набрання чинності №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року по справі №200/5322/21, що набрало законної сили 3 листопада 2021 року встановлено наступне.
Трудова книжка позивача НОМЕР_3 а містить всі відповідні записи щодо спірних періодів роботи, зокрема: згідно запису №25 з 17.11.1997 (наказ №3 від 17.11.97р.) прийнятий у ЗАТ “ДШП” підземним електрослюсарем з повним робочим днем в шахті на дільниці №3; згідно запису №26 з 21.01.1998 звільнений за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України (наказ №2к від 21.01.98р.); згідно запису №27 з 22.01.1998 (наказ №6к від 23.01.98р.) прийнятий у ПП “Рудник” прохідником V розряду з повним робочим днем в шахті; згідно запису №28 з 03.08.1999 звільнений за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України (наказ №31 -к від 03.08.99р.).
Судом установлено, що трудова книжка оформлена належним чином, відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 та всі записи засвідчені належним чином.
Крім того, позивачем разом із заявою відповідачу 1 було надано довідку №б/н. видану ПП “Рудник” про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою підтверджується період праці прохідника підземного з 22.01.1998 но 03.08.1999 (підстава для видачі довідки особові картки ф. Г-2. контрольні табелі, наказ про атестацію робочих місць №5- к від 01.08.1997р.). Також, надано архівні довідки №94 і №95 від 16.03.2021 про підземні виходи на підприємствах ЗАТ “ДШП” за період з 17.11.1997 по 21.01.1998 та ПП “Рудник” за період з 22.01.1998 по 03.08.1999 якими також підтверджується вказані періоди підземної роботи у ЗАТ “ДШП” і ПП “Рудник” в підземних гірничих виробках шахти “Гірник” та шахти “Курахівська” на підставі довідки контрольні табеля обліку робочого часу під землею.
Професії електрослюсаря та прохідника підземного входять до розділу 1. Гірничі роботи Списку №1. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 1.03.1994р. №162.
З огляду на що незарахування до пільгового стажу позивача періодів підземної роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ “ДШП” та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП “Рудник” з метою встановлення розміру пенсії відповідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” є протиправним.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить з таких міркувань.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
А відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 (справа №826/7380/15) вказала, що верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, невід'ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об'ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.
При цьому суд враховує, що за висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 24.12.2019 у справі №823/59/17, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. А втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
У цій справі пенсійний орган не уповноважений на встановлення умов для перерахунку особі пенсії, натомість такі умови визначені законом, а при їх досягненні особа має право на відповідний вид соціального захисту.
Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 1386610, місцезнаходження: площа Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на пільгових умовах у розмірі встановленому ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу періоди підземної роботи з 17.11.1997 по 21.01.1998 у ЗАТ “ДШП” та з 22.01.1998 по 03.08.1999 у ПП “Рудник”, що дає право на встановлення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.04.2021 №1266 про перерахунок пенсії по збільшенню пільгового стажу та здійснити перерахунок і виплату пенсії на пільгових умовах у розмірі, встановленому ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, починаючи з 06.04.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 1386610, місцезнаходження: площа Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі (992 дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 14 вересня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов