Рішення від 15.09.2022 по справі 140/5144/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5144/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі, визначено частиною п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 роки відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2022 році він отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 він набув право на допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбачену частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вважаючи, що виплата допомоги у 2022 році здійснена не в повному обсязі, звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та виплату її з урахуванням раніше виплачених сум, однак відповідач відмовив у такому перерахунку грошової допомоги.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та вважає, що відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 03.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, оскільки відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. На виконання норм закону 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №540 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова №540). Відповідно до постанови позивачу виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році в розмірі 1 491,00 грн, так як позивач на момент виникнення спірних правовідносин мав статус учасника бойових дій. Таким чином, відповідач вважає, що разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1 491,00 грн. нараховано та виплачено позивачу правомірно.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у 2022 році Департамент соціальної політики Луцької міської ради здійснив позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Постанови № 540 у розмірі 1 491,00 грн.

На звернення позивача щодо виплати щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, листом від 15.07.2022 №11.2-9/8255/2022 відповідач повідомив позивача про виплату відповідно до чинного законодавства разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із преамбулою Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХІІ від 22.10.1993 (далі - Закон 3551-ХІІ) цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

01.01.1999 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 12 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною п'ятою такого змісту: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком”.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.08.2008 № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (набрав чинності 01.01.2015) розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На виконання зазначених приписів БК України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017 , № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019, №112 від 19.02.2020, № 325 від 08.04.2021, №540 від 07.05.2022, якими визначався, в тому числі розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасниками бойових дій.

Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “ жертви нацистських переслідувань” №540 від 07.05.2022 набрала чинності 11.05.2022) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 491 гривня.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України у Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.

Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №540 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-ХІІ, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 540.

Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам учасникам бойових дій у 2022 році необхідно застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач, як учасник бойових дій, має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV.

При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” 02.12.2021 №1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01 січня 2022 року - 1 934 гривень.

Таким чином, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для учасників бойових дій становить 9 670,00 грн. (1 934,00 грн х 5).

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 та в силу приписів частини п'ятої статті 242, частини третьої статті 291 КАС України враховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.

Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Кечко проти України”, заява № 63134/00).

Оскільки відповідач разову грошову допомогу позивачу виплатив не у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-ХІІ, чим порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, відтак таку бездіяльність необхідно визнати протиправними.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-ХІІ та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше проведених виплат) позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій відповідно до частини п'ятої статті 12 вказаного Закону, у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком.

Крім того, зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному частиною п'ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Зобов'язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 03191963) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський

Попередній документ
106258070
Наступний документ
106258072
Інформація про рішення:
№ рішення: 106258071
№ справи: 140/5144/22
Дата рішення: 15.09.2022
Дата публікації: 19.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)