про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
м. Вінниця
15 вересня 2022 р. Справа № 120/14663/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ №32 від 13.07.2021 Крижопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби, відповідно до пункту 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". Вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста командування Крижопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 13.07.2021. Стягнути з Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.07.2021 по 08.02.2022 (включно) у розмірі 75157,85 грн. (сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят сім гривень вісімдесят п'ять копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів. Окрім того, вирішено стягнути моральну шкоду у розмірі 25000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 9848,17 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень сімнадцять копійок) з вирахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2022 апеляційну скаргу Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 без змін.
01.08.2022 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування заяви зазначено, що Тульчинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовляється виконувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022, тому наявні підстави для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання вищезазначеного рішення суду, у порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою суду від 15.08.2022 вирішено призначити до розгляду заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, даною ухвалою встановлено Тульчинському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку ст. 382 КАС України.
26.08.2022 до суду надійшли пояснення боржника, у яких зазначається, що 09.02.2022 Тульчинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста командування Крижопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з 13.07.2021 та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, що підтверджується наказом начальника Тульчинського РТЦК та СП № 1-ДС від 09.02.2022.
На переконання боржника, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку вже виконано. У свою чергу, рішення в частині стягнення моральної шкоди, як зазначає представник Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на даний момент не може бути виконано, у зв'язку з тим, що виконавчий лист не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на вищезазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача, поданої у порядку ст. 382 КАС України.
Визначаючись щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Згідно з чч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що наказом начальника Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (по особовому складу державних службовців) від 09.02.2022 №1-ДС поновлено з 13.07.2021 ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста командування Крижопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також у наказі від 09.02.2022 №1-ДС зазначено: "Виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 9848,17 грн. з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів. Підстава: рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 по справі №120/14663/21-а."
Відтак, зі змісту наказу від 09.02.2022 №1-ДС вбачається, що Тульчинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вчинялись дії лише щодо виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 9848,17 грн.
У свою чергу, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №120/14663/21-а, в частині стягнення з Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.07.2021 по 08.02.2022 (включно) у розмірі 75157,85 грн. та в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 25000 грн., не виконано боржником.
При цьому, з приводу доводів представника Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про те, що рішення суду в частині стягнення моральної шкоди не може бути виконано у зв'язку з невідповідністю виконавчого документу приписам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1 ст. 374 КАС України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Водночас, боржник (Тульчинський РТЦК та СП) з відповідною заявою до суду не звертався. Більш того, наявність у виконавчому документів помилок не означає те, що рішення суду не підлягає виконанню.
Щодо доводів відповідача про те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №120/14663/21-а в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано, суд зазначає, що надані відповідачем докази свідчать лише про виплату на користь позивача 9848,17 грн., у свою чергу, доказів виплати усією суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 75157,85 грн., Тульчинським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не надано.
З огляду на викладене, враховуючи те, що боржником не виконання рішення у повному обсязі, суд вважає, що Тульчинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки необхідно зобов'язати подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №120/14663/21-а. Водночас, суд вважає, що такий звіт належить зобов'язати подати протягом 15 днів з дня отримання вказаної ухвали, а не протягом 3 робочих днів, як клопоче представник позивача.
Отже, заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 382 КАС України, -
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №120/14663/21-а за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.
Зобов'язати Тульчинський районний територіального центру комплектування та соціальної підтримки подати протягом 15 днів з дня отримання вказаної ухвали звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №120/14663/21-а.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна