м. Вінниця
15 вересня 2022 р. Справа № 120/5247/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 2), у якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи на посаді гальваніка третього розряду на ТОВ Фірма "Джеліта - СД" з 15.08.1992 по 01.07.1993 при призначення пенсії за інвалідністю;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи на посаді гальваніка третього розряду на ТОВ Фірма "Джеліта - СД" з 15.08.1992 по 01.07.1993 та призначити позивачу пенсію з дня встановлення ІІ групи інвалідності, тобто з 01.12.2021.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на посаді гальваніка третього розряду розряду на ТОВ Фірма "Джеліта - СД" з 15.08.1992 по 01.07.1993 при призначенні пенсії за інвалідністю, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву. Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області рішення про відмову у призначенні пенсії від 14.01.2022 № 025650005247 та документи, що слугували підставою прийняття цього рішення.
03.08.2022 представником відповідача1 подано відзив на адміністративний позов, якому зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії по інвалідності.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу Позивача не зарахований період роботи з 15.08.1992 по 01.07.1993, оскільки наказ про прийняття на роботу містить виправлення наказ про звільнення та підпис відповідальної особи якої внесено запис - відсутні.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Страховий стаж позивача складає 12 років 08 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
З огляду на викладене вбачається, що законних підстав для зарахування в страховий стаж позивача період роботи з 15.08.1992 по 01.07.1993 згідно даних трудової книжки відсутні.
Рішенням Головного управління у Кіровоградській області від 14.01.2022 №025650005247 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за відсутності необхідного страхового стажу визначеного ст. 32 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
08.08.2022 представником відповідача 2 подано відзив на адміністративний позов, якому зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/ фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10 IV Порядку №22-1)
Тому, заява про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням від 14.01.2022 №025650005247 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за відсутності необхідного страхового стажу визначеного ст. 32 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після обробки наданих документів встановлено, страховий стаж позивача складає 12 років 8 місяців 18 днів що с недостатнім для призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зарахований період роботи з 15.08.1992 по 01.07.1993, оскільки наказ про прийняття на роботу містить виправлення, наказ про звільнення та підпис відповідальної особи якої внесено запис- відсутні.
З огляду на викладене вбачається, що законних підстав для зарахування в страховий стаж позивача період роботи з 15.08.1992 но 01.07.1993 згідно даних трудової книжки, у Головного управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не має.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Разом з тим дата постановлення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у відпустці.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.
06.01.2022 позивач звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії по інвалідності.
До заяви додав копії: РНОКПП, паспорта, виписки з акта огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності, військового квитка, диплому про навчання, довідки про прийняття на роботу, трудової книжки.
За наслідками розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було прийнято рішення від 14.01.2022 №025650005247, у якому вказано, що вік заявника 52 роки, страховий стаж становить 12 років 8 місяців 18 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зарахований період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 15.08.1992 по 01.07.1993, оскільки наказ про прийняття на роботу містить виправлення, наказ про звільнення та підпис відповідальної особи якої внесено запис-відсутні. Для зарахування вказаного періоду до страхового стажу необхідно надати уточнюючу довідку видану за місцем роботи на підставі первинних документів.
Тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було прийнято рішення від 14.01.2022 №025650005247 про відмову у призначенні пенсії за інвалідністю, в зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначених норм Кабінетом Міністрів України 12.08.1993 року прийнято Постанову № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок 637).
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.
Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162.2.10.
Як встановлено з дублікату трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 15.01.1992 року, що 15.08.1992 позивач прийнятий гальваніком третього розряду на ТОВ Фірма "Джеліта - СД" (наказ від 14.08.1992 містить виправлення у номері наказу); 01.07.1993 позивач звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (запис від 01.07.1993 не містить підпису відповідальної особи якою внесено запис).
Більше того, відповідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо отримання відомостей про спірний період роботи для підтвердження запису в трудовій книжці.
Разом з тим, відповідно до відповіді Архівного відділу Вінницької міської ради від 27.01.2022 №П/24/4617/24-30 на звернення позивача документи з кадрових питань фонду Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Джеліта-СД" на зберігання до архівного відділу міської ради не передавалися.
Таким чином, суд доходить висновку, що виправлення в трудовій книжці та відсутність підпису відповідальної особи є її формальним недоліком, однак не може бути підставою для покладення на позивача тягаря несприятливих наслідків за дії, що вчинені уповноваженими особами підприємства які виконували обов'язки із ведення трудової книжки.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд вважає, що в межах спірних правовідносин права позивача порушуються саме рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.01.2022 про відмову в призначенні пенсії, а не діями щодо не зарахування періоду роботи до стажу.
А тому суд доходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.01.2022 № 025650005247 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Щодо вимог зобов'язального характеру, то такі є похідними, та підлягають задоволенню.
При цьому суд наголошує, що в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ у Кіровоградській області, проте обов'язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 14.01.2022 № 025650005247 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді гальваніка третього розряду на ТОВ Фірма "Джеліта - СД" з 15.08.1992 по 01.07.1993 та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з дня встановлення ІІ групи інвалідності з 01.12.2021.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 )
Відповідач2: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, 25009)
Повне судове рішення виготовлено та підписано суддею 15.09.2022 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна