Справа № 161/21414/21
Провадження № 2/161/707/22
(заочне)
09 вересня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Демчук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Кредобанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № CL- 245921 від 20.12.2019 року відповідач отримав від банку кредит у розмірі 383000,00 грн. В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 22.09.2021 року за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 362777,29 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 341797,00 грн.; за відсотками - 20980,29 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на користь АТ «Кредобанк» вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по справі, з яких: 5441,66 грн. судового збору та на правничу допомогу у розмірі 13% від ціни позову та фіксована сума в розмірі 1400,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Судом встановлено, що 20.12.2019 року між акціонерним товариством «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL- 245921, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 383000,00 грн. (а.с. 14-16).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до умов договору, а саме пунктом 1 кредитного договору, банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах поворотності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплати проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених кредитним договором.
Згідно з п.п. 2.1, 2.3 кредитного договору банк видає позичальнику кредит у сумі 383000,00 грн на строк до 19.12.2024 року.
Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору за користування кредитом позивальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних.
АТ «Кредобанк» зобов'язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 383000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами від 20.12.2019 року (а. с. 6, 7).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим договором та/або додатками до нього.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, яка діяла в період прострочення нарахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника.
Згідно з пунктом 7.2 кредитного договору у випадку невиконання обов'язку, передбаченого пунктом 10.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі (п'ять відсотків) від суми кредиту, що становить 19150 грн.
Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що за невиконання зобов'язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Тобто, сторони узгодили умови дострокового повернення кредиту, а також відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України).
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексуУкраїни кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами за статтею 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 22.09.2021 року за кредитним договором утворилася заборгованість в загальному розмірі 362777,29 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 341797,00 грн.; заборгованості за відсотками - 20980,29 грн.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд приходить до наступних висновків.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Позивачем всупереч ч. 8 ст. 141 ЦПК України, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження оплати витрат на професійну правничу допомогу та не було заявлено про подачу таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення. Крім того, представником позивача надано договір про надання правової допомоги, у якому не зазначено суми гонорару. Попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат не містить детального розрахунку, за які саме послуги позивачем понесені витрати. Також, не було надано детального акта приймання-передачі наданих послуг.
За таких обставин вимога щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, що був сплачений позивачем при звернені до суду у розмірі 5441,66 грн.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 610, 615, 1050, 1054 України, керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором CL- 245921 від 20.12.2019 року в розмірі 362777 (триста шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 29 коп. та 5441 (п'ять тисяч чотириста сорок одна) грн. 66 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 вересня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк