"15" вересня 2022 р.
м. Київ
справа № 755/5864/22
провадження № 2-о/755/221/22
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
учасники справи:
представники заявника - ОСОБА_8, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження,
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт народження дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина чоловічої статі, місцем народження дитини є смт. Красноріченське, Кремінського району, Луганської області, у матері із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (сурогатна мати) громадянки України ОСОБА_4 , батьками яког є мати - громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; та встановити факт народження дитини - ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина чоловічої статі, місцем народження дитини є смт. Красноріченське, Кремінського району, Луганської області, у матері із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (сурогатна мати) громадянки України ОСОБА_4 , батьками якого є мати - громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник мотивує свою заяву тим, що 16.02.2021 року між заявником та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. У зв'язку з неможливістю народи тини дитину через безпліддя подружжя уклали з ОСОБА_4 . Договір про сурогатне (замінне) материнство від 27.09.2021 року. В подальшому у медичному закладі ТОВ «Арт Дженетікс» було здійснено перенесення двох ембріонів у порожнину матки сурогатної матері ОСОБА_4 . При цьому має місце генетична спорідненість батьків з плодами. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_4 в КНП «Перинатальний центр м. Києва» народилося двоє хлопчиків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвами про народження. Для оформлення свідоцтва про народження дітей необхідно заяви подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак, у зв'язку із військовими діями дружина ОСОБА_3 виїхала як біженець з території України, тому відсутня можливість подати спільну заяву до органів реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію народження дітей в порядку п. 11 глави І розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні. Таким чином, у заявника виникла необхідність визнати факт народження дітей, оскільки оформити свідоцтво про народження немає можливості, тому заявник вимушений звернутись з даною заявою до суду.
Представники заявника ОСОБА_8 , ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі з підстав, що містить її зміст, просили задовольнити, зауважили, що дружина заявника ОСОБА_3 під час воєнного стану виїхала за кордон, зв'язку з нею заявник не має.
Представник заінтересованої особи Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, відповідно до якої просить провести розгляд справи за його відсутності.
Заінтересовані особи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада», з огляду на обмежений доступ поштової кореспонденції за адресами місця проживання заінтересованих осіб, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначено в ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 16.02.2021 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.02.2022 року, актовий запис № 38. (а.с. 16)
27.09.2021 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір про сурогатне (замінне) материнство, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Н.О., відповідно до умов якого сурогатна мати не є донором ооцитів для потенційних батьків та не має генетичного зв'язку з дитиною, що народиться в результаті програми. (а.с. 17-24)
За даними медичних свідоцтва про народження № 338/1069 та № 339/1069 від 29.04.2022 року ОСОБА_4 в КНП «Перинатальний центр м. Києва» народила двох хлопчиків вагою 2 980,00 грамів та 3 100,00 грамів. (а.с. 28, 29)
За даними Довідки, виданої ТОВ «Арт Дженетікс» від 29.04.2022 року № 107/2022, перенесення ембріонів у порожнину матки сурогатної матері ОСОБА_4 відбулось 27.09.2021 року. Має місце генетична спорідненість батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з плодами. (а.с. 25)
Згідно результатів експертизи, складених ТОВ «Євролаб» від 05.05.2022 року імовірність встановлення батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить 99,99%. (а.с. 27)
11.05.2022 року ОСОБА_4 складено заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурменко Н.О., про те, що вона дає згоду на те, щоб батьками народжених нею ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві двох дітей чоловічої статі, які народились в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, були записані: батьком - ОСОБА_2 , що має генетичну спорідненість із дитиною, а матір'ю - ОСОБА_3 . (а.с. 30)
Відповідно до ст. 123 Сімейного кодексу України у разі народження дружиною дитини, зачатої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, здійснених за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини. У разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Подружжя визнається батьками дитини, народженої дружиною після перенесення в її організм ембріона людини, зачатого її чоловіком та іншою жінкою в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Згідно із п. 6.9 Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерств охорони здоров'я України від 09 вересня 2013 року N 787, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом.
Крім того, відповідно до вимог пункту 11 глави І розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом МОУ № 52/5 від 18.10.2000 року, у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, а також довідка про генетичну спорідненість батьків /матері чи батька/ з плодом. При цьому в графі "Для відміток" актового запису про народження робиться один з таких записів: "Матір'ю дитини, яка ідентифікована електронною системою охорони здоров'я за даними заяви про згоду на запис подружжя батьками дитини, є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)" або " Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)", а також зазначаються найменування закладу (установи), що видав(ла) довідку, дата її видачі та номер, дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора), дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення заявленого факту народження дітей із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, - оскільки в порушення пункту 6.9 Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерств охорони здоров'я України від 09 вересня 2013 року N 787, та пункту 11 глави І розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом МОУ № 52/5 від 18.10.2000 року, заявником не долучено до матеріалів справи заяви другого з подружжя, зокрема, дружини заявника - ОСОБА_3 , на державну реєстрацію народження дітей, зачатих подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, тому суд позбавлено можливості з'ясувати думку та наявність волі з боку дружини заявника ОСОБА_3 на державну реєстрацію дітей, що передбачено законом. При цьому подружжя не позбавлено можливості на здійснення державної реєстрації народження дітей в органах державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку та з дотриманням визначеної процедури.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження, задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом МОУ № 52/5 від 18.10.2000 року, Порядком застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, затвердженого наказом Міністерств охорони здоров'я України від 09 вересня 2013 року N 787, ст. 123 Сімейного кодексу України , ст.ст. 89, 95, 258, 259, 263-265, 293, 315, 317, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 15 вересня 2022 року.
Суддя: В.І. Галаган