Справа № 557/943/22
15 вересня 2022 року смт. Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
секретарі судових засідань ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща обвинувальний акт в об'єднаному кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022186080000058, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, розлученого, не працюючого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3 , 17 червня 2022 року близько 12 години, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майно та прагнучи обернути його на свою користь, діючи в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ та від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), шляхом виривання скоби навісного замка вхідних дверей, проник в житловий будинок ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав належні потерпілій кошти в сумі 2000 грн. та іноземну валюту в сумі 250 доларів США, що за курсом НБУ на 17.06.2022 становило 7312,50 грн., чим спричинив потерпілій матеріальних збитків на суму 9312,50 грн.
Крім того, в третій декаді листопада 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи на автовокзалі в АДРЕСА_2 , знайшов посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 27.10.2005, яке видане на ім'я ОСОБА_7 , і вирішив його залишити собі. У подальшому обвинувачений перевіз вказане посвідчення за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , де на початку грудня 2019 року умисно, з метою подальшого використання, підробив посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 27.10.2005, яке видане на ім'я ОСОБА_7 , вирізавши із внутрішньої сторони попереднього фотознімка та вклеївши на його місце власний фотознімок.
Пізніше, 18.06.2022, близько 12 години 10 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік кафе «Застав'я» у смт Гоща по вул. Застав'я, 22, під час перевірки поліцейськими документів, що посвідчують особу, з метою введення в оману щодо своєї особи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, використав шляхом пред'явлення оперуповноваженому сектору кримінальної поліції ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 завідомо підроблене посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 27.10.2005, яке видане на ім'я ОСОБА_7 , з переклеєною фотокарткою.
Згідно висновку судово-технічної експертизи документів, на бланку посвідчення учасника бойових дій із серійним номером НОМЕР_1 , що виданий на ім'я ОСОБА_7 , мала місце заміна фотознімку шляхом вирізання попереднього та поміщення на його місце нового.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, йому інкримінованих, визнав повністю, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини скоєння ним правопорушень, які викладені в обвинувальних актах, та дав показання стосовно обставин скоєння ним кримінальних правопорушень, - час, місце, мета і спосіб скоєння.
Зокрема, показав, що посвідчення УБД знайшов під лавкою на автостанції у м. Рівне приблизно 3 роки тому і забрав його собі, щоб користуватися для безкоштовного проїзду в громадському транспорті. У посвідчення вилучив фотокартку власника та вклеїв власну, обклеївши посвідчення скотчем, щоб приховати сліди підробки. Зустрівши поліцейський патруль, який попросив його пред'явити документи, надав їм вказане посвідчення. Що стосується крадіжки, то обвинувачений знав, що потерпіла знаходиться на роботі, тому прийшов до її дому, вирвав скобу на дверях, зайшов до будинку, знайшов гроші і забрав собі. Пізніше він сам повідомив поліцію про скоєне.
Оскільки учасники кримінального провадження не оспорювали обставин справи суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів по справі, а обмежився допитом обвинуваченого, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України та дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого і висновку експерта.
Судом з'ясовано, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст обставин даного кримінального правопорушення. Свою позицію висловлюють добровільно.
Судом роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого суд оцінює як правдиві, оскільки в цілому вони узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.
Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 :
- за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло вчинене в умовах воєнного стану;
- за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, яке надає права та звільняє від обов'язків;
- за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 185, ч. 1 та 4 ст.358 КК України, ступінь тяжкості вказаних правопорушень, який відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів (ч. 4 ст. 185) та кримінальних проступків (чч. 1 та 4 ст. 358).
За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується задовільно, нарікань односельців не викликає, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше не судимий в силу дії ст. 89 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, під час досудового слідства не встановлено.
При призначенні покарання суд відповідно до ст.ст. 65-68 КК України враховує тяжкість скоєних кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, а також обставини, що пом'якшують покарання.
За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_3 повинно бути визначено у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 КК України, та обмеження волі за ч. 1 та 4 ст. 358 КК України. Однак, оскільки на думку суду виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від покарання з випробуванням. Таке покарання суд вважає достатнім для виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Судом враховано думку обвинуваченого, який просив призначити таке покарання і зобов'язався його виконати.
Підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати за залучення експерта.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Із речовими доказами по справі слід вчинити, як передбачено ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Клопотань про обрання такого в ході судового розгляду не надходило.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання за:
- ч. 4 ст. 185 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі;
- ч. 1 ст. 358 КК України 1 (один) рік обмеження волі.
- ч. 4 ст. 358 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з призначенням іспитового строку 2 (два) роки.
Згідно частин 1 та 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 92 коп. витрат за залучення експерта.
Після вступу вироку в законну силу речові докази у кримінальному провадженні:
- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 27.10.2005, видане на ім'я ОСОБА_7 , чотири відбитки слідів рук - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- грошові кошти в сумі 7500 (сім тисяч п'ятсот) гривень та гаманець - залишити у розпорядженні потерпілої ОСОБА_4 , як власника, звільнивши її від зобов'язань за передавальною розпискою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом 30 діб після проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1