“14” вересня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 серпня 2022 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Углове, Бахчисарайського району, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
-обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 серпня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.10.2022 включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Обвинувачений ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обвинувачений вважає ухвалу суду незаконною. Зазначив, що суд ігнорує вимоги щодо приводу потерпілого в суд. Тому, на думку апелянта, йде затягування процесу, через те він незаконно тримається під вартою.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
На розгляді Ленінського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів.
Задовольняючи клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначив, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, не зменшились та продовжують існувати і запобігти цим ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити ефективний розгляд кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 не подавав заяви про бажання брати участь в апеляційному розгляді.
Прокурор та захисник направили на адресу апеляційного суду заяви про розгляд апеляційної скарги обвинуваченого без їх участі.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції дотримався вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, яка передбачає, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ці вимоги закону дотримані при розгляді клопотання.
При прийнятті рішення слідчий суддя врахував, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 125 КК України.
Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Суд першої інстанції достатньо мотивував рішення в частині наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого злочинів, не працює та не має стабільного джерела доходів, не має міцних соціальних зв'язків, наявність судимостей за вчинення умисних кримінальних правопорушень.
Суд першої інстанції, врахувавши дані щодо особи обвинуваченого, та ступінь тяжкість кримінальних правопорушень, в якому обвинувачується останній, обставини його вчинення, дійшов правильного висновку про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України (переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення).
Апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції, що зазначені ризики продовжують існувати та їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Доводи обвинуваченого про те, що зазначені ризики не доведені є необґрунтованими.
Посилання обвинуваченого на те, що він має родину, неофіційно працює та має постійне місце проживання як на підставу для застосування більш м'якого запобіжного заходу не є слушними, оскільки зазначене не зменшує суспільної небезпеки злочинів, в яких він обвинувачується.
За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407,422-1, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.08.2022, якою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6 -Губарєва