Дата документу 14.09.2022 Справа № 554/5447/22
Номер провадження 1-кс/554/8275/2022
Іменем України
14 вересня 2022 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001979 від 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що СВ Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 12022221170001979 від 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.06.2022 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та який продовжено до 23.08.2022, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору, належний на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками НОМЕР_1 , обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортним засобом що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі».
Однак, ОСОБА_4 не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.4 ст.189 КК України, тобто незакінчений замах на вимогу передачі чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, 17.06.2022 року приблизно о 05 годині 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, належний на праві власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками НОМЕР_2 , обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортним засобом що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі».
Однак, ОСОБА_4 не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.4 ст.189 КК України, тобто незакінчений замах на вимогу передачі чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, 17.06.2022 року приблизно о 06 годині 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 41, біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Ford», д.н.з. НОМЕР_3 , білого кольору, належний на праві власності ОСОБА_10 , та який на той момент перебував у користуванні у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками, обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортними засобами, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі», на який в подальшому потерпілий написав, де у переписці ОСОБА_4 у рішучій вимозі заявив вимогу передачі грошових коштів йому у розмірі 300 гривень шляхом поповнення банківської картки за повернення викрадених номерних знаків НОМЕР_3 , погрожуючи при цьому обмежити ОСОБА_11 в його праві керувати транспортним засобом, що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, не повернувши викрадені номерні знаки.
В подальшому потерпілий діючи за вимогою ОСОБА_4 перерахував грошові кошти на банківську картку НОМЕР_4 , чим ОСОБА_11 було спричинено матеріальний збиток на вищевказану суму.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно, 23.06.2022 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 59 Б, біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_5 , сірого кольору, належний на праві власності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками НОМЕР_5 , обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортним засобом що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі».
Однак, ОСОБА_4 не зміг довести злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, а саме не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.4 ст.189 КК України, тобто незакінчений замах на вимогу передачі чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно 23.06.2022 приблизно о 03 годині 20 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Volkswagen polo», д.н.з. НОМЕР_6 , білого кольору, належний на праві власності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками, обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортними засобами, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі», на який в подальшому потерпілий написав, де у переписці ОСОБА_4 у рішучій вимозі заявив вимогу передачі грошових коштів йому у розмірі 300 гривень шляхом поповнення банківської картки за повернення викрадених номерних знаків НОМЕР_6 , погрожуючи при цьому обмежити ОСОБА_13 в його праві керувати транспортним засобом, що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, не повернувши викрадені номерні знаки.
В подальшому потерпілий діючи за вимогою ОСОБА_4 перерахував грошові кошти на банківську картку НОМЕР_4 , чим ОСОБА_13 було спричинено матеріальний збиток на вищевказану суму.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно 23.06.2022 приблизно о 03 годині 30 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, та який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 72, біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Мітсубісі Лансер», д.н.з. НОМЕР_7 , сірого кольору, належний на праві власності ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками, обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортними засобами, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі», на який в подальшому потерпілий написав, де у переписці ОСОБА_4 у рішучій вимозі заявив вимогу передачі грошових коштів йому у розмірі 300 гривень шляхом поповнення банківської картки за повернення викрадених номерних знаків НОМЕР_7 , погрожуючи при цьому обмежити ОСОБА_14 в його праві керувати транспортним засобом, що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, не повернувши викрадені номерні знаки.
В подальшому потерпілий діючи за вимогою ОСОБА_4 перерахував грошові кошти на банківську картку НОМЕР_4 , чим ОСОБА_14 було спричинено матеріальний збиток на вищевказану суму.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно 23.06.2022 приблизно о 03 годині 40 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, та який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Руслана Плоходька, 15, біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Volkswagen passat», д.н.з. НОМЕР_8 , сірого кольору, належний на праві власності ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками, обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортними засобами, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою акаунту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі», на який в подальшому потерпілий написав, де у переписці ОСОБА_4 у рішучій вимозі заявив вимогу передачі грошових коштів йому у розмірі 300 гривень шляхом поповнення банківської картки за повернення викрадених номерних знаків НОМЕР_8 , погрожуючи при цьому обмежити ОСОБА_15 в його праві керувати транспортним засобом, що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, не повернувши викрадені номерні знаки.
В подальшому потерпілий діючи за вимогою ОСОБА_4 перерахував грошові кошти на банківську картку НОМЕР_4 , чим ОСОБА_15 було спричинено матеріальний збиток на вищевказану суму.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , діючи повторно 23.06.2022 приблизно о 03 годині 58 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, та який продовжено до 23.08.2022, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Руслана Плоходька, 15, біля парковки автомобілів, де він побачив транспортний засіб «Renault Samsung SM 3», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_9 , належний на праві власності ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та діючи з метою особистого збагачення, маючи умисел на вимагання передачі майна, користуючись можливістю розпоряджатись викраденими номерними знаками, обмеживши потерпілого у його праві керувати транспортними засобами, залишив під ручкою на передній лівій двері записку із назвою аканту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у «Телеграмі», на який в подальшому потерпілий написав, де у переписці ОСОБА_4 у рішучій вимозі заявив вимогу передачі грошових коштів йому у розмірі 300 гривень шляхом поповнення банківської картки за повернення викрадених номерних знаків НОМЕР_9 , погрожуючи при цьому обмежити ОСОБА_16 в його праві керувати транспортним засобом, що передбачено п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, не повернувши викрадені номерні знаки.
В подальшому потерпілий діючи за вимогою ОСОБА_4 перерахував грошові кошти на банківську картку НОМЕР_4 , чим ОСОБА_16 було спричинено матеріальний збиток на вищевказану суму.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, неповнолітній, маючий неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий.
24.06.2022, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України, яку йому вручено особисто у присутності його законного представника ОСОБА_17 , захисника та педагога. Який в подальшому повинен був з'явитись для проведення з ним слідчих дій, однак ОСОБА_4 не з'явився, хоча йому було офіційно повідомлено про його виклик з його представником.
14.07.2022, ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч.3 ст.15, ч.4 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України, яку вручено за місцем мешкання та реєстрації ОСОБА_4 його законному представникові ОСОБА_17 його матері, крім того дане повідомлення про підозру отримав і його захисник - ОСОБА_6 .Також, 14.07.2022 була допитана у якості свідка ОСОБА_17 , яка повідомила, що її син ОСОБА_4 пішов з дому 28.06.2022, та до теперішнього часу ще не повернувся.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується наступними доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 ; протоколом огляду предмету від 23.06.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 ; протоколом огляду предмету від 23.06.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 ; протоколом огляду предмету від 23.06.2022; протоколом огляду МП від 23.06.2022; протоколом огляду МП від 23.06.2022; протоколом огляду предмету від 24.06.2022; протоколом огляду предмету від 24.06.2022; протоколом огляду предмету від 24.06.2022; речовими доказами; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 .
Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 12 років, тобто особливо тяжкий злочин, відповідно до ст. 12 КК України.
Так, беручи до уваги те, що у зв'язку із вчиненням ОСОБА_4 особливо тяжких злочинів, можуть виникнути ризики передбачені ст. 177 КПК України:
-переховується від органів досудового розслідування або суду;
-незаконно впливати на свідків та інших учасників процесу, оскільки з ними на даний час ще не проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, щодо підозрюваного ОСОБА_4 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
Згідно допитів свідків та рапортів працівників оперативного підрозділу ВКП Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, місце знаходження ОСОБА_4 не відомо.
14.07.2022 винесено постанову про зупинення розслідування та оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_4 оскільки останній переховується від органів досудового слідства.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний, законний представник та захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Аналізуючи пояснення прокурора щодо наявних ризиків, долучені до клопотання матеріали, суд не вдаючись до оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя констатує, що під час розгляду клопотання прокурор, не довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України та не довели недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до висновку, що твердження прокурора про існування цих ризиків є непідтвердженими та передчасними, також такими, що ґрунтуються в своїй переважній більшості на припущеннях.
Відповідно до п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Стороною обвинувачення не доведено всіх зазначених в клопотанні ризиків, а також того, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, а також із врахуванням того, що запобігти навіть не доведеним слідчим та прокурором ризикам можливо покладенням судом на підозрюваного певних обов'язків, визначених ч.5 ст. 195 КПК України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 179 КПК України не застосувати до ОСОБА_18 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а застосувати до нього запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід є необґрунтований, але вбачаючи наявність вчинення злочину, наявність суспільного резонансу, суддя вважає за можливе обрати більш м'який запобіжний захід -домашній арешт, що на думку суду забезпечить його належну поведінку та попередить його спроби вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов"язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну, утриматися від спілкування з свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
З огляду на наведене вище слідчим суддею встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 є занадто суворим в даному конкретному випадку. Крім того, органом досудового розслідування під час розгляду клопотання не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе виправдати потреби досудового розслідування кримінального провадження.
Разом із тим, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, особу підозрюваного, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що так як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому з метою попередження можливого його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, до останнього слід застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України
Керуючись ст. 181,183, 193,196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221170001979 від 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 189, ч. 4 ст. 189 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 - задовольнити частково.
У обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, з урахуванням вимог ст. 194 КПК України поклавши на нього наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-не залишати місце свого проживання цілодобово.
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну;
-утриматися від спілкування з свідками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора і в їх присутності;
Роз'яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1