ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 вересня 2022 року м. Київ № 640/4031/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі-відповідач), в якій просить ( з урахуванням уточненої позовної заяви від 04.03.2021):
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 14.07.2020 О/р №930080885837/148, направлене листом-повідомленням від 29.10.2020 №24782-27699/К-02/8-2600/20 про відмову - пенсіонеру органів прокуратури ОСОБА_1 , у перерахунку раніше призначеної мені пенсії відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення позивачу у грудні 2008 року пенсії), у розмірі 90 % від суми усіх складових заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 №21-1053 зп виданої про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника Головного управління;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок ОСОБА_1 та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), обчисленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, яка визначена у довідці Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 року № 21-1053 зп та здійснювати її виплату у подальшому з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити виплату мені - ОСОБА_1 , різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отримуваною пенсією за минулий час з 13 грудня 2019 року одноразово та однією сумою з урахуванням довідки Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 року № 21-1053зп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19.12.2008 позивачу призначена пенсія за вислугу років, на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІП, чинній на час призначення пенсії). На даний час позивач отримує пенсію у розмірі 90% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження максимального розміру пенсії.
Вказано, що на момент призначення позивачу пенсії законодавством було регламентовано право на перерахунок у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Відповідно до Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції з дня ухвалення цього Рішення.
Зазначеною редакцією частини 20 поновлено право пенсіонерів органів прокуратури на перерахування пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 (у справі №1-223/18/2018(2840/18) визнано неконституційним положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачала, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивачем зазначено, що 06.07.2020 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої Офісом Генерального прокурора від 22.05.2020 №21-1053зп, ОСОБА_1 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою заступника начальника Головного управління Генеральної прокуратури України, з якої позивач звільнився у зв'язку з виходом на пенсію у жовтні 2014 року.
Проте, посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
Позивач вважає протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії та відмову такою, що не ґрунтується на вимогах закону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що Позивач із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про Прокуратуру», звернувся до Управління в липні 2020 року та листом Управління від 14.07.2020 позивача було повідомлено, що проводити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» - недоцільно. Відповідач вважає, що перерахунок проводиться з дати звернення за перерахунком пенсії. Права на перерахунок пенсії за викладених умов виникають за зверненням, що надходять до Управління.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру», обчислену в розмірі 90% від середньомісячного заробітку.
Офісом Генерального прокурора ОСОБА_1 на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 видано довідку від 22.05.2020 №21-1053зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до якої розмір заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника Головного управління, яка прирівнюється до посади прокурора відділу, відповідно до якої:
посадовий оклад - 47957,00 грн.;
надбавка за вислугу років (40%) - 19182,80 грн.;
матеріальна допомога (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) та премія з нагоди державних, професійних свят - 5594,98 грн. та 5594,98 грн.
Разом 78329,76 грн.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою щодо перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про прокуратуру».
Листом від 29.10.2020 №24782-27699/К-02/8-2600/20 Головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві надано копію рішення Головного управління про недоцільність перерахунку пенсії позивача згідно поданої заяви від 09.07.2020.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 14.07.2020 О/р №930080885837/148 повідомлено позивача, що перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01.04.2020 на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошове забезпечення) станом на 26.03.2020 року.
Зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлено на рівні 1638,00 грн. з 01.01.2020 року, 1712,00 грн. з 01.07.2020року, 1769,00 грн. - з 01.12.2020 року. У разі перерахунку пенсії з 01.04.2020 згідно наданої позивачем довідки від 22.05.2020 №21-І058зп, виданої Офісом Генерального прокурора України, і з урахуванням зазначеного вище, розмір пенсії позивача з 01.04.2020 із обмеженням максимального розміру становитиме 16380,00 грн., з 01.07.2020 року - 17120,00 грн. Вказано, що оскільки позивач отримуєте пенсію в розмірі 29936,82 грн., проводити такий перерахунок недоцільно.
Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі також Закон №1789-ХІІ).
Так, статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом 3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п'ятій цифри 80 замінено цифрами 70.
Законом України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п'ятій цифри 70 замінено цифрами 60.
За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, суд виходить із наступного.
Пенсійний орган погоджується з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте зазначає про недоцільність такого перерахунку. Відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідач оформив листом та обгрунтовує тим, що розмір пенсії фактично буде меншим, ніж той, що отримує позивач, виходячи з відсоткового розміру від грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при такому перерахунку, а також необхідності застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі-Закон №1789-ХІІ):
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»,
- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Також, беручи до уваги правовий висновок, викладений Верховним Судом у рішенні від 15.09.2020 у справі № 560/2120/20, суд відмічає, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
Тому, частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".
26.03.2020 Конституційний суд України ухвалив Рішення №6-р/2020 у справі у справі №1-223/2018(2840/18) щодо відповідності Конституції окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України".
Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу доповнено, зокрема, пунктом 26, яким встановлене відмінне від спеціального нормативного регулювання заробітної плати прокурора, закріпленого частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу, згідно з яким норми і положення статті 81 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого частиною першою статті 8 Конституції України.
Таким чином, рішенням від 26.03.2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішень від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 Офісом Генерального прокурора Карпенку Олегу Олександровичу видано довідку від 22.05.2020 №21-1053зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до якої розмір заробітної плати з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою начальника Головного управління.
З урахуванням правової позиції, вказаної у постанові Верховного Суду у справі №560/2120/20, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії від 14.07.2020 №930080885837/148 та про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 22.05.2020 №21-1053зп, з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії - 01.04.2020.
У позовній заяві позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 13.12.2019, проте суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки частиною двадцятою статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 та 26.03.2020 №6-р/2020, відповідно підлягає застосуванню починаючи саме з 01.04.2020, а не з 13.12.2019.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам відповідно до положень частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII.
Водночас, щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити з перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати та без обмеження суми пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за заявою позивача про перерахунок пенсії від відповідачем надана відповідь про відмову у перерахунку хоча і з мотивів відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром, але без ухвалення відповідного рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Також суд враховує правовий висновок, сформований Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 (справа №580/5962/20), відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
Тобто, при проведенні перерахунку пенсії, її розмір, який підлягає виплаті, не зменшиться за рахунок застосування обмеження її максимальним розміром.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою та без обмеження суми пенсії максимальним розміром, судам слід було відмовити, як таким, що заявлені передчасно.
Таким чином, суд не вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії позивача в розмірі 90% від суми місячного заробітку та без обмеження її граничного розміру.
Аналогічний правовий висновок при розгляді подібних правовідносин викладений Верховним Судом в постанові від 03.08.2022 у справі №460/262/21.
Задоволенню не підлягає також позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити позивачу виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією за минулий час, оскільки (1) позовна заява не містить будь-яких доводів та аргументів на обґрунтування таких вимог, (2) спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно, а після набрання чинності рішенням суду в межах даної справи, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і загальною (однією) сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, (3) розв'язання спору на майбутнє Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії одноразово та однією сумою, суд зазначає наступне.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (стаття 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Отже заявлена позовна вимога щодо виплати пенсії разово та однією сумою, на думку суду, є передчасною та задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи висновки Верховного Суду при розгляді подібних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивач підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.07.2020 О/р №930080885837/148 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 №21-1053зп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.04.2020 (першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 22.05.2020 №21-1053зп, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.