ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
13 вересня 2022 року м. Київ № 640/13782/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови від 07.07.2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду, позивачем подано заяву про усунення недоліків в якій викладено незгоду з необхідністю надання доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви відповідачу (з огляду на порушення його майнових прав та неможливість прибуття до відділення пошти) та не надано копію паспорта.
Ознайомившись з поданою заявою, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подано в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву про визнання протиправною та нечинною постанови від 07.07.2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168».
Суд постановляючи ухвалу від 30.08.2022 року зазначив, що згідно із частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У той же час, частиною сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина дев'ята статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, посилання позивача на порушення судом його прав на вільне володіння майном є безпідставним, оскільки саме на позивача покладення процесуальним законом покладено обов'язок надсилання копії позовної заяви іншим учасникам засобами поштового зв'язку.
Поряд з цим, суд зазначає, що позивачем жодним чином не підтверджено, що умови проходження ним військової служби унеможливлюють його прибуття до будь-якого поштового відділення, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від обов'язку надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви відповідачу.
Враховуючи не надання позивачем доказів надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви відповідачу, суд дійшов висновку про невиконання ухвали суду про залишення позову без руху та положень ч. 7 ст. 44 КАС України, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Крім того, суд в ухвалі від 30.08.2022 року зазначив про необхідність надання позивачем суду завіреної у встановленому порядку копії паспорта ОСОБА_1 .
Так, п. 1 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Суд звернув увагу на те, що в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
З доданих до позовної заяви доказів, суд позбавлений можливості встановити наявність ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності на час звернення до суду.
Посилання ОСОБА_1 щодо покладення нього не передбаченого адміністративним процесуальним законом обов'язку є безпідставним та необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України саме позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі підтвердити суду наявність у нього адміністративної процесуальної дієздатності.
Відтак, ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали від 30.08.2022 року і в цій частини, оскільки копію паспорта суду не надано, адміністративну процесуальну дієздатність не підтверджено, вимоги ухвали суду від 30.08.2022 року не виконано, недоліки не усунуто.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, враховуючи те, що вжиті судом заходи щодо запобігання обмеження права позивача на звернення до суду не дали результату, та вимоги ухвали суду від 30.08.2022 року залишились не виконаними, а недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті у повному обсязі, суд доходить висновку, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення даної позовної заяви не перешкоджає особі, яка її подала, повторно звернутись до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення.
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда