печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21725/22-к
08 вересня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії підготовчого судового засідання перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Прокурор у підготовчому засіданні оголосив письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , яке долучається до матеріалів справи.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що підозра необґрунтована, ризики відсутні та не доведені прокурором. Крім того, захисник просив врахувати особу обвинуваченого та змінити останньому запобіжний захід на домашній арешт, або визначити альтернативний запобіжний захід, з урахуванням матеріального стану обвинуваченого, у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, вважає, що підстави для збереження відповідного запобіжного заходу у виді взяття (тримання під вартою) відносно обвинуваченого у провадженні не відпали.
Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого на даний час не закінчився, відсутні підстави для повторного обрання останньому аналогічного запобіжного заходу.
Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
На думку суду, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обставинами, що підтверджують наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, є те, що у випадку доведеності винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої, дані про його особу, зокрема щодо його віку та стану здоров'я, сімейного та майнового стану.
Окрім цього, з огляду на наведені обґрунтування ризиків прокурором, суд дійшов висновку про наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а відтак, про необхідність продовжити, на даний час, ОСОБА_5 , строк тримання під вартою на 60 днів.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.
Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_5 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - взяття під варту (тримання під вартою), не відпали, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, його матеріальний стан, суд у відповідності до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 248 100 грн., яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі його внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст.331 КПК України, суд,
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді взяття під варту (тримання під вартою), продовживши строк запобіжного заходу до 06 листопада 2022 року (включно).
Одночасно визначити ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 248 100 грн. зобов'язавши обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає (м. Київ), без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування з особами визначеними прокурором у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, крім паспорту громадянина України;
- носити електронний засіб контролю.
Дію обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити з моменту внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим та його захисником до Київського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Суддя ОСОБА_1