Справа № 331/3690/21
Провадження № 6/331/76/2022
14 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря Приходько Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви вказано, що згідно договору довічного утримання від 09.02.2012 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власником квартири є набувач, який взяв на себе зобов'язання, згідно договору, оплату комунальних послуг. Нарахування заборгованості не відповідає трьохрічному терміну стягнення заборгованості. ОСОБА_2 не виконує умов договору довічного утримання та не сплачує за комунальні послуги. Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати виконавчий лист, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від 13.05.2022 р. у справі № 331/3690/21 таким, що не підлягає виконанню.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв суду не надали.
Відповідно до положень ч.3 ст.432 ЦПК України неявка стягувача і боржника, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2021 року позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задоволено частково; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з липня 2018 року по травень 2021 року в розмірі 22 461,83 грн. та судові витрати зі сплати судового збору по 815,50 грн. з кожного.
На виконання вказаного рішення суду 13.05.2022 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист по справі № 331/3690/21.
Відповідно до ч. 2ст.432ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Виконавчий документ це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.
Таким чином, за змістом ст. 432 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково або; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.
Наведені підстави для визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, поділяються на дві групи: процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання, та матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання).
Обставини викладені у заяві не відповідають вищенаведеному, оскільки в судовому засіданні не встановлено обставин того, що виконавчий документ, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню було видано помилково, як і не встановлено відсутності у боржника обов'язку зі сплати заборгованості на користь стягувача. Доказів того, що обов'язок боржника відсутній, припинений або добровільно виконаний, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність поданої заяви, відсутність передбачених ст. 432 ЦПК України правових підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про необхідність відмови в задоволенні відповідної заяви.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 10-13, 258-260, 354, 432 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька