1-кп/130/52/2021
152/1046/19
01.06.2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020000000135 від 16.03.2019,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_7 ,
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Член колегії суддя ОСОБА_8 відсутній у зв'язку з відпусткою.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закінчується 14 червня 2021 року.
Відповідно до абзацу 5 пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Прокурор ОСОБА_5 подав письмові клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України, які попередньо вручено обвинуваченим.
Представник адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисник ОСОБА_7 поклалися на розсуд суду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до такого.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення обвинуваченими ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченими переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілу та свідків кримінального провадження.
Судом встановлено, що строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді утримання під вартою спливає 14.06.2021.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та йому, у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні, може бути призначено покарання до 12 років позбавлення волі.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень та йому, у разі доведення його вини в даному кримінальному провадженні, може бути призначено покарання до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину. Не має постійного місця роботи, обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків кримінального провадження, можливості скоювати інші кримінальні правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що останній не має постійного місця роботи, обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення яких може переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та свідків кримінального провадження, скоювати інші кримінальні правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку тримання під вартою до 60 днів, а саме до 31.07.2021 включно.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 184, 194, 197 КПК України, пунктом 20-5 Розділу XI Перехідних Положень КПК України, суд -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.1 ст.263, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до 60 днів, а саме до 31 липня 2021 року включно.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, у вигляді утримання під вартою продовжити до 60 днів, а саме до 31 липня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя