"14" грудня 2006 р.Справа № 6/190/06
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Л.В. Поліщук,
суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання -Г.В. Селіховій,
за участю представників сторін:
від позивача: Л.П. Карпова
від відповідача: Н.І. Стоянова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на постанову господарського суду Миколаївської області від 28.07.2006р.
у справі № 6/190/06
за позовом ТОВ „Редакція газети „Центральний ринок”, м. Миколаїв
до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про скасування рішення № 67 від 14.02.2006р. в редакції наказу № 30 від 30.05.2006р.,
встановив:
31.01.2006р. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснило планову перевірку повноти нарахування, утримання, використання та обліку коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ТОВ „Редакція газети „Центральний ринок” за період з 01.07.2003р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт.(а.с.6-7).
В ході перевірки встановлено порушення п.п. 2 п. 2 ст. 27 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. № 2240 із подальшими змінами та доповненнями (далі -Закон № 2240). За наслідками перевірки Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 67 від 14.02.2006р., яким позивачу донараховано страхові внески в сумі 132,29грн., пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 0,29грн. і штраф за неповну сплату страхових внесків в сумі 13228,70грн. (а.с. 18).
ТОВ „Редакція газети „Центральний ринок” звернулося з позовом та уточненням до нього про визнання нечинним рішення Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 67 від 14.02.2006р. в редакції наказу № 30 від 30.05.2006р. з посиланням на те, що на день проведення перевірки, страхові внески були сплачені повністю.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 28.07.2006р. (суддя О.В. Ткаченко) позов задоволено. Постанова мотивована тим, що відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” застосування штрафних санкцій за несплату внесків у розмірі заробітної плати можливе лише у тому разі, якщо до такої несплати призвело заниження заробітної плати, що виникло внаслідок її приховування. А в даному випадку такого факту не було, так як відповідач, застосувавши штрафні санкції, невірно витлумачив законодавство. Також при визначенні штрафних санкцій відповідачем не враховано переплату внесків позивачем на час перевірки у сумі 14,74грн.
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не погоджуючись з вказаною постановою суду, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
ТОВ „Редакція газети „Центральний ринок” у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
В ході перевірки ТОВ „Редакція газети „Центральний ринок” відповідачем встановлено, що фактичною базою для нарахування страхових внесків є фонд оплати праці за перевіряємий період з 01.07.2003р. по 31.12.2005р. в сумі 365857,25грн. У бухгалтерському обліку і звітах відображено фонд оплати праці в сумі 352628,76грн. і з цієї суми сплачено страхові внески. Тобто страхувальником занижено фонд заробітної плати, на який нараховуються страхові внески, на суму 13228,70грн., що є порушенням п.п. 2 п. 2 ст. 27 Закону № 2240 в частині невірного визначення максимальної величини доходу для оподаткування у 2005 році (2600,00грн. замість 4100,00грн. згідно ст. 93 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005р.”). На невідображений фонд оплати праці нараховано страхові внески у розмірі 1%, що складає 132,29грн. (акт від 31.01.2006р., а.с. 19-20).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 67 від 14.02.2006р. про застосування штрафних санкцій на підставі ст. 30 Закону № 2240 в сумі 13228,70грн. донараховано страхових внесків у сумі 132,29 і пені в сумі 0,29грн., а всього 13361,28грн. (а.с. 18).
Між тим, із акту перевірки неможливо встановити за який період і на підставі чого зроблений висновок про заниження фонду заробітної плати.
Позивач у перевіряємому періоді знаходився на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок).
Згідно ст.ст. 1, 2 Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004р. - І кварталу 2005р” від 16.03.2006р. № 3583 суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23 грудня 2004 року № 2285-IV ( 2285-15 ), не вважати заборгованістю донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004р. I кварталі 2005 р., не застосовуються.
Отже, не зазначивши в акті перевірки періодів, за які встановлено заниження фонду заробітної плати, відповідач не довів, що здійснив донарахування відповідно до вищевказаного Закону.
Неналежне оформлення акту перевірки від 31.01.2006р. стало причиною проведення повторної перевірки з цих же самих питань. Повторна перевірка була здійснена відповідачем під час розгляду справи у суді і її результати оформлені актом від 30.05.2006р. (а.с. 70-22). За результатами цієї перевірки відповідач прийняв рішення № 67 від 14.02.2006р. в редакції згідно з наказом від 30.05.2006р. № 30, яким зменшено суму нарахованих санкцій (12054,54грн.) (а.с. 84).
Посилання скаржника на те, що законодавством не заборонено проведення повторних перевірок і внесення змін у вже прийнятті рішенням шляхом прийняття наказу, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів, діяльність якого регулюється Законом № 2240 і Інструкцією № 16, що розроблена відповідно до вказаного Закону, і якою визначено порядок проведення перевірки, правила складання акту перевірки і прийняття на його підставі рішення.
Згідно п.п. 3 п. 1 ст. 28 Закону № 2240 Фонд має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пунктів 15.2 і 15.3 Інструкції № 16 ревізія проводиться згідно з планом роботи робочого органу Фонду. При потребі можуть здійснюватися комплексні та позапланові перевірки. Позаплановою ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності однієї з обставин, які наведені в п. 15.3 Такої підстави, як ухвала суду про проведення позапланової перевірки, в цьому пункті немає, тим більше, що така ухвала від 26.05.2006р. судом не приймалася. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника зазначив, що у зв'язку з неналежним оформленням акту перевірки від 31.01.2006р. він звернувся до суду з клопотанням від 24.05.2006р. про відкладення розгляду справи для проведення повторної перевірки. Між тим, проведення повторної перевірки взагалі не передбачено вищевказаною Інструкцією. Крім того, акти перевірки від 31.01.2006р. і від 30.05.2006р. оформлені з порушенням п. 15.14 Інструкції № 16, так як при їх складанні не дотримано вимог щодо об'єктивності, чіткості та точності у викладенні фактів порушень, а в разі, якщо порушення виявлені у масовому порядку, то ці порушення відображаються у довідках, що додаються до акту перевірки, а в акті приводяться узагальнені дані та зміст цих порушень з посиланням на додатки. Отже, недодержання відповідачем правил проведення перевірки і прийняття рішення є підставою для скасування цього рішення.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 67 від 14.02.2006р. в редакції наказу від 30.05.2006р. підлягає скасуванню, однак з інших підстав, ніж зазначено в постанові місцевого господарського суду, а тому вказана постанова згідно ст. 201 КАС України підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Миколаївської області від 28.07.2006р. у справі № 6/190/06 змінити, позов задовольнити.
3. Визнати нечинним рішення Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 67 від 14.02.2006р. в редакції наказу № 30 від 30.05.2006р.,
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Л.В.Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко