"21" грудня 2006 р.Справа № 3/313/06
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Лашина В.В.
Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.
при секретарі Ковальчук Р.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Лосєв О.В., довіреність №2190 від 28.08.06р., Спориш Т.А., довіреність №3386 від 07.12.06р.
від відповідача: Кузьменко В.М., довіреність від 20.11.06р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.09.2006 р.
зі справи № 3/313/06
за позовом Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційне об'єднання”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток”, м. Южноукраїнськ Миколаївської області
про стягнення 18 640 грн.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.12.06р. на 21.12.06р.
19.06.2006 р. Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційне об'єднання” (далі -КП “ЖЕО”) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток” (далі -ТОВ “Восток”) про стягнення з відповідача 18 640 грн. заборгованості по оплаті за надання в тимчасове користування місць для розміщення зовнішньої реклами, а також судових витрат.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19.09.2006 р. (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено, з ТОВ “Восток” на користь КП “ЖЕО” стягнуто суму боргу в розмірі 18 640 грн., 186,40 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ “Восток” в апеляційній скарзі просить його скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки 05.12.2005 р. ТОВ “Восток” отримало від КП “ЖЕО” договір № 751/05 від 01.12.2005 р., однак 08.12.2005 р. на адресу позивача було надіслано протокол розбіжностей до цього договору. У відповідності до ст. 181 ГК України КП “ЖЕО” не було передано у 20-денний строк до суду розбіжностей, які залишилися неврегульованими, а тому скаржник вважає, що ці пропозиції у протоколу розбіжностей до договору № 751/05 були прийнятими КП “ЖЕО” саме в такій редакції у зв'язку з чим розрахована позивачем сума заборгованості є не заснованою на умовах договору.
У відзиві на апеляційну скаргу КП “ЖЕО” вважає, що оскаржуване рішення прийняте місцевим господарським судом у відповідності до вимог норм як матеріального так і процесуального права, а посилання відповідача на порушення судом вищезазначених норм при ухваленні рішення - безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 636 від 26.10.2005 р. ТОВ “Восток” було дозволено здійснити розміщення рекламних конструкцій на торцевих частинах житлових будинків по пр. Леніна, вул. Молодіжній, вул. Енергобудівників та по вул. Комсомольській у м. Южноукраїнську після укладення договору з КП “ЖЕО” на тимчасове користування місця розміщення.
Рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 647 від 25.11.2005 р. був затверджений Тимчасовий порядок визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Южноукраїнська.
05.12.2005р. відповідачем був отриманий для підписання договір № 751/05 про надання у тимчасове користування місць для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, що знаходяться у комунальній власності. У Додатку №1 до договору визначені місця для розташування об'єктів зовнішньої реклами, а в Додатку № 2 розрахована вартість за користування цими місцями.
Пунктом 4.1 цього договору передбачений розмір оплати за користування всіма місцями, які надаються у тимчасове користування в сумі 5175 грн. без врахування ПДВ, ПДВ 20 % - 1035 грн., податок на рекламу 25,88 грн., а всього в сумі 6235,88 грн.
Відповідно до умов цього договору місця для розміщення об'єктів зовнішньої реклами передаються згідно до акту прийому-передачі терміном з 06.12.2005р. по 06.12.2006р. Цей акт був підписаний сторонами.
06.12.2005р. ТОВ “Восток” отримало дозволи на розміщення зовнішньої реклами за місцями, вказаними у рішенні Виконкому Южноукраїнської міської ради № 636 від 26.10.2005 р.
Разом з тим, ТОВ “Восток” договір № 751/05 від 01.12.2005 р. а також Додаток № 2, в якому визначена вартість за користування місяцями для об'єктів зовнішньої реклами не підписувало, а 08.12.2005 р. направило на адресу КП “ЖЕО” протокол розбіжностей, за яким запропонувало, зокрема, встановити розмір плати за користування всіма місцями в сумі 1200 грн.
15.12.2005 р. КП “ЖЕО” надіслало відповідачу протокол узгодження до протоколу розбіжностей за № 2863, в якому сума оплати за розміщення зовнішньої реклами залишена в редакції п. 4.1 договору № 751/05, тобто на суму 6234,88 грн., але цей протокол також не був підписаний з боку ТОВ “Восток”.
В подальшому 19.01.2006р. між сторонами була укладена та підписана додаткова угода до договору № 751/05. В ній сторони визначили, що з п. 4 п.п. 4.1 про розмір плати за користування місцями, які надані в тимчасове користування згідно до договору № 751/05 слід виключити суму податку на рекламу, яка складає 25,88 грн. у зв'язку з тим, що ТОВ “Восток” буде сплачувати цей податок самостійно.
Проте, 23.01.2006 р. з боку ТОВ “Восток” супроводжувальним листом за № 13 на адресу КП “ЖЕО” направлено протокол узгодження протоколу розбіжностей, в якому зазначалося про непогодження з п. 4.1 договору № 751/05 щодо розміру плати за використання місць для розміщення об'єктів зовнішньої реклами та знову пропонувалось встановити розмір цієї плати в сумі 1200 грн. Цей протокол був залишений позивачем без відповіді.
13.04.2006 р. ТОВ “Восток” повідомило позивача про призупинення оплати за договором № 751/05.
Заборгованість відповідача згідно із розрахунком складає 18 640 грн. та визначена виходячи з умов договору № 751/05 відносно розміру оплати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, встановлених у п. 4.1 цього договору.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог КП “ЖЕО”, господарський суд виходив з того, що договір № 751/05 був укладений між сторонами, останніми були здійснені дії на виконання цього договору, зокрема, суд зазначив, що з моменту підписання акту прийому-передачі відповідач виконував договір в частині користування наданими йому позивачем майном, а також частково виконав свої зобов'язання щодо оплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 91 від 30.01.2006 р., № 101 від 03.02.2006 р., № 234 від 15.03.2006 р., № 242 від 16.03.2006 р., а тому відповідно до ст.193 ГК України відповідач зобов'язаний погасити зазначену заборгованість по оплаті за використання місць, наданих для розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Крім цього, суд зазначив, що ціна договору була встановлена рішенням виконкому Южноукраїнської міської ради № 491 від 26.07.2006 р., яке вступило в законну силу з 02.08.2006р. та є чинним на день розгляду справи.
Аналізуючи матеріали справи та законодавство, що регулює спірні питання, судова колегія доходить до висновку, що судом першої інстанції в порушення ст. 43 ГПК України було допущено неповне з'ясування усіх обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим ним була дана невірна юридична оцінка.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди з усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 3 згаданої статті встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна визнається законодавцем як істотна умова будь-якого господарського договору також у ч. 2 ст. 189 ГК України.
Між тим, статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що відповідає правилу, закріпленому у ст. 190 ГК України. У ч. 4 цієї статті ЦК України мова йде про те, що якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Враховуючи те, що норми ГК України є спеціальними по відношенню до норм, встановлених у ЦК України, тому судова колегія вважає, що у даному випадку приписи ч. 4 ст. 632 ЦК України до правовідносин, що склалися між сторонами, не можуть застосовуватися.
Висновок місцевого господарського суду про те, що договір № 751/05 був укладений між сторонами, останніми були здійснені дії на виконання цього договору є неспроможнім, оскільки з дій ТОВ “Восток” вбачається, що відповідач сплачував грошові кошти лише в розмірі 1200 грн., на якому і наполягав перед укладенням договору та надісланні на адресу КП “ЖЕО” протоколів розбіжностей від 08.12.2005 р. та від 23.01.2006 р., що підтверджує непогодження в частині визначення саме ціни договору. Також відповідачем не був підписаний Додаток № 2 до договору, в якому визначена вартість за користування місяцями для об'єктів зовнішньої реклами.
Не можна однозначно розцінювати як погодження ціни договору підписання додаткової угоди від 19.01.2006 р., в якій мова йде про порядок сплати податку на рекламу. До того ж, вже 23.01.2006 р. відповідачем був направлений протокол розбіжностей із визначенням ціни договору в розмірі 1200 грн., тобто такої, що не відповідає п. 4.1 договору № 751/05.
Необґрунтованим судова колегія вважає й посилання суду першої інстанції на встановлення ціни договору рішенням виконкому Южноукраїнської міської ради № 491 від 26.07.2006 р., оскільки це рішення набуло сили лише 02.08.2006 р., тобто до періоду, в якому виникли спірні правовідносини між сторонами.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами не було досягнуто згоди з такої істотної умови договору, як ціна договору.
Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
У зв'язку з цим, судова колегія вважає, що вимоги КП “ЖЕО” щодо стягнення з ТОВ “Восток” заборгованості в сумі 18 640 грн., визначеної виходячи з п. 4.1 договору № 751/05, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.
Помилковими судова колегія вважає й твердження ТОВ “Восток” про те, що сума оплати за договором № 751/05 була встановлена сторонами в розмірі 1200 грн. згідно до протоколу розбіжностей від 08.12.2005 р., оскільки цей протокол був залишений позивачем без задоволення в порядку, який не суперечить ст. 181 ГК України та відповідає приписам ст. 642 ЦК України.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового рішення, яким в позові КП “ЖЕО” слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток” задовольнити частково, а рішення господарського суду Миколаївської області від 19.09.2006 р. по справі № 3/313/06 -скасувати, в позові відмовити.
Наказ господарського суду Миколаївської області від 06.10.2006р. по справі № 3/313/06 вважати таким, що втратив чинність.
Головуючий Лашин В.В.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Воронюк О.Л.