Копія
Справа № 397/282/21
н/п : 2/397/74/22
про відвід судді (суду)
08.09.2022 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Івченка П.О.,
за участю: секретаря судового засідання Іваненко Н.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування Державного акту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 заявила відвід головуючому судді Івченку П.О. посилаючись на те, що після того як вона прочитала в газеті «Кіровоградська правда» інформацію про те, що суддя Івченко П.О. взяв хабар, у неї виникли сумніви у неупередженості судді. Крім того, вказує що розгляд справи затягується, судом по справі нічого не зроблено, а тому виникли сумніви у чесності та справедливості головуючого судді.
Представник відповідача вирішення заявленого відводу віднесла на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Ухвалою суду від 07.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.06.2021.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 7, 8, 10, 15, 19 ч.2 ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч.2, п.3, 4 ч. 5, ч. 6 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема: в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках: неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу; витребування нових (додаткових) доказів . У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.
Відповідно до ч. 1, п.3 ч.2, ч.5 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Так, 27.05.2021 до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву.
07.06.2021 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі, призначення земельно-технічної експертизи, а також заява про уточнення позовних вимог.
07.06.2021 у підготовчому засіданні, що відбувалося за участю позивача та відповідача ОСОБА_3 , оголошено перерву до 27.07.2021 для отримання та ознайомлення відповідача з заявою про уточнення позовних вимог.
08.06.2021 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі.
19.07.2021 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи без її участі та застосування строків позовної давності.
27.07.2021 позивач у підготовче судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд клопотань про витребування доказів без її участі та просила задовольнити клопотання частково та витребувати належним чином завірені копії документів з Центру надання адміністративних послуг Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, які дослідити в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 27.07.2021 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні у цивільній справі до 26.08.2021 та витребувано з Центру надання адміністративних послуг Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області докази.
29.07.2021 та 26.08.2021 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі.
Ухвалою суду від 26.08.2021 у підготочому засіданні (без участі учасників справи) оголошено перерву до 21.09.2021 для повторного витребування доказів за ухвалою суду від 27.07.2021, що не була виконана.
02.09.2021 на виконання ухвали про витребування доказів від 26.08.2021 Олександрівською селищною радою супровідним листом надані для ознайомлення земельно-кадастрові книги. Крім того зазначено, що на даний час примірники державних актів зберігаються в територіальних підрозділах Держгеокадастру України.
30.08.2021, 01.09.2021 та 21.09.2021 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі.
Ухвалою суду від 21.09.2021 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні (проведеному без участі учасників справи) до 11.10.2021 та витребувано докази з Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 11.10.2021 за участю позивача оголошено перерву до 02.11.2021 в зв'язку тим, що відповідачі не повідомлені про судове засідання та не надійшли докази на виконання ухвали суду з Головного Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області.
18.10.2021 до суду з Відділу №7 Управління у Кропивницькому районі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшла відповідь щодо виконання ухвали суду.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 02.11.2021 за участю позивача та відповідача ОСОБА_3 , оголошено перерву до 16.11.2021 в зв'язку з визнанням обов'язковою, за клопотанням позивача, явки представника відповідача селищної ради.
05.11.2021 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 16.11.2021 за участю позивача та представника відповідача Олександрівської селищної ради, оголошено перерву до 30.11.2021 за клопотанням відповідача ОСОБА_3 , яка повідомила про неможливість явки до суду за сімейними обставинами, які судом визнано поважними.
23.11.2021 до суду надійшли клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі.
30.11.2021 підготовче засідання у справі не відбулося в зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду у зв'язку з чим підготовче засідання було відкладено на 29.12.2021.
03.12.2021 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про повторне призначення експертизи у справі.
29.12.2021 підготовче засідання відкладено на 24.01.2022 в зв'язку з неявкою сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи.
У підготовче судове засідання, яке відбулось 24.01.2022 представник відповідача - Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, будучи належним чином завчасно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав. А тому, за клопотанням позивача, яке підтримала відповідач ОСОБА_3 , визнано явку представника відповідача обов'язковою, а підготовче судове засідання відкладено до 02.02.2022.
31.01.2022 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування та долучення доказів у справі.
02.02.2022 підготовче засідання у справі не відбулося в зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному; підготовче засідання відкладено на 10.03.2022.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми ЦПК України та обставини справи, відкладення підготовчого засідання та оголошення перерви по справі відбувається відповідно до норм законодавстава, з незалежних від суду обставин та не є затягуванням її рогляду.
Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.
02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.5 яких рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
10.03.2022 підготовче засідання не відбулося в зв'язку з запобіганням загрози життю та здоров'ю судді та учасників судового процесу у період воєнного стану (пролунав сигнал тривоги та всі працівники суду знаходилися в укритті).
04.05.2022 підготовче засідання було відкладено у зв'язку з тим, що суд за клопотанням позивача надав ОСОБА_1 час для надання доказів.
14.06.2022 підготовче засідання було відкладено у зв'язку з поганим самопочуттям судді (була викликана швидка допомога).
30.06.2022 підготовче засідання було відкладено у зв'язку з тим, що суд за клопотанням позивача надав ОСОБА_1 час для надання доказів.
19.07.2022 підготовче засідання було відкладено у зв'язку з тим, що суд за клопотанням позивача витребував докази по справі.
22.08.2022 підготовче засідання було відкладено у зв'язку з тим, що у суді була відсутня електроенергія (телефонограма №7 від 12.08.2022).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов?язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Так, згідно з роз'ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії» у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Європейська Хартія про статус суддів передбачає, що закон для суддів повинен гарантувати безсторонність, якої члени суспільства мають право очікувати від суддів (пункт 1.1).
Безсторонність визначається Європейським судом відповідно до суб'єктивного підходу, який бере до уваги особисте переконання або інтереси конкретного судді в певній ситуації, а також, відповідно до об'єктивного підходу, що передбачає надання суддею гарантій, достатніх для усунення будь-якого правомірного сумніву у цьому відношенні. Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.
Принцип поведінки судді, відповідно до яких кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, з метою виключення будь-яких сумнівів в об'єктивності розгляду справи та реалізації права учасників судового розгляду на справедливий розгляд справи безстороннім судом, забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду справи відповідно до вимог Закону, відображений також у Бангалорських принципах поведінки судді.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Розглядаючи заяву про відвід, суддя має враховувати, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Частиною 2 статті 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статтей 5, 6 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду. Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання та публічну критику.
Незалежність судді означає, що при здійсненні своїх повноважень він керується тільки законом і ніхто не має права давати йому будь-які вказівки або прямими чи непрямими способами впливати на нього. Судді мають бути незалежними у тому числі від впливу урядових чиновників, засобів масової інформації, громадської думки, впливу членів родини.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року (далі Бангалорські принципи), об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Згідно п.п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Об'єктивний критерій визначає, чи дотримався суддя достатніх гарантій, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумніву неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але невирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим. Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ у справі «Паунович проти Сербії» (№54574/07).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v.Austria) від 24 лютого 1993 року, п.п.27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), №33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
На підставі викладеного необхідно дійти висновку, що твердження позивача про те, що розгляд справи затягується та судом по справі нічого не зроблено, є лише суб'єктивними припущеннями, які самі по собі без наведення конкретних обґрунтованих підстав, які беззаперечно вказують на упередженість та необ'єктивність судді, не є підставою для відводу судді.
Щодо вказаної ОСОБА_1 іншої підстави для відводу суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
П. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Положення наведеної статті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розкриває сутність та зміст однієї з найважливіших гарантій, закріплених в ній презумпції невинуватості. А саме: зазначаються межі дії цього принципу (будь-які справи про кримінальне правопорушення, що за своїм змістом ширше поняття злочину, яке використовується в українському законодавстві), момент, з якого особа вважається винуватою (коли вина особи доведена в законному порядку) та недопустимість альтернативної до визначеної законом процедури встановлення винуватості особи.
Таким чином, твердження заявника, щодо нібито суддя Івченко П.О. взяв хабар, в розумінні Конвенції, взагалі не може розглядатись судом, як однією із підстав для відводу судді.
З урахуванням наведеного, суд констатує не встановлення визначених цивільним процесуальним законом України підстав для відводу судді, чи інших обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості чи об'єктивності, що вказує на необґрунтованість заявленого відводу, тому така заява задоволенню не підлягає.
Інших підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Івченка П.О. в матеріалах справи не виявлено.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 260-261, 268 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування Державного акту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відмовити.
Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про відновлення порушеного права на земельну ділянку, скасування Державного акту та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, продовжити у тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 12.09.2022.
Суддя: П.О.Івченко