Справа № 404/3682/22
Номер провадження 1-кс/404/1900/22
13 вересня 2022 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Третього відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у м. Миколаєві з дислокацією у м. Кропивницькому щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення від 01.06.2022 року, -
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до Кіровського районного суду міста Кіровограда на бездіяльність заявленого суб'єкта оскарження, службові особи якого після отримання від заявника письмового повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, не внесли таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР). Просить зобов'язати їх внести таку інформацію до ЄРДР, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 376-1 КК України.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Прокурор і заявлений суб'єкт оскарження інформувались, не з'явились. Їх неявка не перешкоджає вирішенню заявлених вимог скаржника.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначає, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.05.2022 року по справі №401/1694/21 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_4 .
При підготовці апеляційної скарги на вказане рішення скаржником було виявлено, що ймовірно справу умисно розподілено на суддю ОСОБА_5 , оскільки лише один суддя приймав участь у розподілі, тобто відбулося втручання в роботу внутрішньої автоматичної системи розподілу справ суду. Крім цього, суддя ОСОБА_5 міг бути зацікавленим в розгляді справи на користь позивача.
01.06.2022 року ОСОБА_3 направив на адресу ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві рекомендований лист із заявою про ймовірний злочин. Дане звернення було перенаправлено до Третього слідчого відділу ТУ ДБР з дислокацією у м. Кропивницькому. Повідомлені ним обставини, є предметом дослідження в цій скарзі.
24.06.2022 року, заявлений суб'єкт оскарження направив скаржнику відповідь, в якій послався на відсутність події злочину, як на підставу відмови у внесенні повідомлення та відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог статті 214 КПК України слідчий прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність (п. 4, 5 ч. 5 ст.214 КПК України).
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наведеного вбачається, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обов'язкові обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Твердження скаржника щодо можливого втручання в роботу системи автоматичного розподілу справ між суддями спростовано слідчим, оскільки згідно звіту про автоматичний розподіл справи №401/1694/21 участь в розподілі приймали чотири судді, а головуючим суддею обрано суддю за випадковим числом 447, а саме ОСОБА_5 .
Дослідивши матеріали звернення, слідчий дійшов висновку, що підставою для звернення ОСОБА_3 із заявою про кримінальне правопорушення, начеб-то вчинене суддею ОСОБА_5 стало постановлення, на думку ОСОБА_3 , незаконного судового рішення.
Разом із тим, відповідно до частини 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Згідно із ч. ч. 1-3 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання; суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права; втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
У відповідності до статтей 1 та 10 Загальної (Універсальної) хартії судді, ухваленої 17 листопада 1999 р. Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань), незалежність судді є обов'язковою для безстороннього правосуддя згідно із законом. Це невід'ємна його складова. Всі установи і органи влади, національні чи міжнародні, повинні поважати, захищати і відстоювати таку незалежність (ст. 1.)
Притягнення судді до цивільної відповідальності в країнах, де існує така можливість, а також до кримінальної відповідальності, в тому числі й арешт судді, повинні допускатися тільки за умови відсутності впливу на його незалежність (ст.10).
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) Комітету Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Конституції України недоторканність суддів як гарантія їхньої незалежності у виконанні професійних обов'язків може не обмежуватися обсягом, визначеним у ч. 3 статті 126 Конституції України.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Це стосується і визначеного ст. 55 Конституції України права на судовий захист, яке включає в себе право на розгляд справи незалежним та неупередженим судом. Зниження рівня гарантій незалежності суддів опосередковано може призвести до обмеження можливостей реалізації права на судовий захист (п. п. 1.2, 1.3, 4.2, 4.3).
Враховуючи викладене, переконаний у відсутності правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою поданою засудженим щодо неправильної оцінки доказів в кримінальному провадженні, упередженості судді а втручання в автоматизовану систему розподілу справ між суддями.
Оскарження дій головуючого судді, а також неправильність оцінки доказів, є предметом дослідження під час розгляду апеляційної/касаційної скарги, або заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 117, 303-307 КПК України,
У задоволенні вимог ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Третього відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у м. Миколаєві з дислокацією у м. Кропивницькому щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення від 01.06.2022 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1