Іменем України
13 серпня 2009 року Справа № 2 - а -5542/ 09/2270/ 5Копія
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого- судді Лабань Г.В. при секретарі- Вересняк А.А. за участю: представника позивача Клюки В, Ф., представника відповідача Польового В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення №0000221700/0 від 20.05.2009 року, -
В поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що в період з 28 квітня 2009 р. по 14 травня 2009 р. посадовими особами відповідача була проведена планова перевірка його діяльності щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 10 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої був складений акт № 0043/17-1/НОМЕР_1 від 14.05.2009 р. На підставі вказаного акта перевірки 14 травня 2009 року відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення № 00000221700/0 від 20.05.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем в сумі 51363, 27грн., та штрафними санкціями в сумі 102726, 54грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняті відповідачем неправомірно, тому просить його визнати протиправними і скасувати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки відповідач встановив порушення позивачем п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з тим, що позивач не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб від суми виплаченого доходу фізичним особам за волоські горіхи. Проте такий висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства України.
Дійсно у першому кварталі 2008 року на підставі усних угод ним проводилася закупівля у фізичних осіб-суб'єктів господарської діяльності (приватних підприємців) 18022.20 кг.волоського горіха на загальну суму 342421, 80грн. Однак у нього під час даних закупівель не виникло обов'язку нараховувати та сплачувати в бюджет податки з доходів, отриманих таким чином, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», такий обов'язок покладається на фізичних осіб -суб'єктів господарської діяльності, які отримали такий дохід, а особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 3 липня 1998 року, самостійно сплачують єдиний податок.
В акті перевірки безпідставно зазначено, що горіхи були придбані у громадян, хоча посилання на документи, які б це підтверджували, в акті відсутні. Крім того, законодавством не передбачено можливості застосування непрямих методів визначення таких податкових зобов'язань.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини, просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, вважаючи дії посадових осіб правомірними.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_3 є фізичною особою - суб'єктом господарської діяльності, перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку з доходів. В першому кварталі 2008 року він закупив 18022, 20 кг волоського горіха на загальну суму 342421, 80 грн., які у подальшому поставив ТОВ «Агрофудс ЛТД 342421, 80грн. Дані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, договорами поставки за № 5, 8, накладними № 2 від 23.01.2008 p., № 3 від 24.01.2008 p., № 4 від 25.01.2008 р., №5 від 26.01.2008 р., №6 від 27.01.2008 p., платіжними дорученнями №8 від 22.01.2008р. та №12 від 25.01.2008 р .
Із копії акту № 0043/17-1/НОМЕР_1 від 14.05. 2009 року «Про результати виїзної планової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 10 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року» та оскаржуваних податкових повідомлень - рішень слідує, що перевіркою було встановлене порушення позивачем п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 та п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з тим, що позивач не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб від суми виплаченого доходу фізичним особам за волоські горіхи. 20 травня 2009 року на підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000221700/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем в сумі 51363, 27грн. та штрафними санкціями в сумі 102726, 54грн.
Відповідно до п.п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород") таким іншим
Із матеріалів перевірки слідує, що будь - яких доказів придбання позивачем волоських горіхів у фізичних осіб в ході перевірки виявлено не було. Представник позивача у своїх поясненнях вказує, що горіхи були придбані його довірителем виключно у приватних осіб на підставі усних угод. Дані обставини в ході судового розгляду справи будь-якими доказами не спростовані. Як пояснив представник відповідача, висновки про придбання позивачем волоських горіхів у фізичних осіб були зроблені з огляду на відсутність будь-яких доказів того, що господарські операції були проведені із іншими суб'єктами підприємницької діяльності, тобто грунтуються на припущеннях. При цьому він не заперечував того, що позивач вправі був придбавати такі товари на підставі усних договорів.
Законодавством України, в тому числі і ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка регламентує порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) вказаного податку до бюджету як податковим агентом, так і особою, яка не підпадає під такий статус, не передбачено можливості застосування непрямих методів визначення таких податкових зобов'язань.
За таких умов, на підставі наявних доказів та з урахуванням пояснень представника позивача, податковими агентами в даному випадку є фізичні особи - підприємці, у яких ОСОБА_3 проводив закупку волоських горіхів. При цьому у ОСОБА_3 обов'язку нараховувати та сплачувати в бюджет податок з доходів, отриманих такими особами, не виникало. Будь-яких доказів, які спростовували б це, представником відповідача надано не було, хоча відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тому всі недоведені відповідачем обставини суд трактує на користь позивача.
Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що оспорюване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень ґрунтується на припущеннях, а отже не може вважатися обгрунтованим, тому його слід визнати протиправним та скасувати. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що обґрунтовані та підтверджені відповідними доказами.
Враховуючи викладене, на підставі п.п. 1.15 ст. 1, ст. ст. 8, 9, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч. 2 ст. 19 Конституції України, керуючись ст. ст. 7- 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте державною податковою інспекцією у Ярмолинецькому районі Хмельницької області стосовно ОСОБА_3 № 0000221700/0 від 20 травня 2009 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем в сумі 51363, 27 грн. (п'ятдесят одна тисяча триста шістдесят три гривні двадцять сім коп..) та штрафних санкцій в сумі 102726, 54 грн. (сто дві тисячі сімсот двадцять шість гривень п'ятдесят чотири коп..).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у не повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.