13 вересня 2022 року м. Харків Справа № 917/2020/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д. , суддя Терещенко О.І.
секретар судового засідання Євтушенко Є.В.
представники учасників справи в судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гелиос-Транс" (вх.№491П/1-43) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 (суддя Т.М. Безрук, повний текст ухвали складено 09.02.2022) за наслідками розгляду заяви Приватного підприємства "Гелиос-Транс" про забезпечення позову у справі №917/2020/21
за позовом Приватного підприємства "Гелиос-Транс", м. Сєвєродонецьк, Луганської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача- 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Будіва ТМ", м. Одеса,
2) Фізична особа - підприємець Зарембовський Андрій Іванович, м. Херсон,
до: Фізичної особи - підприємця Плужніка Олега Петровича, смт. Котельва, Полтавської області,
про стягнення 432314,08 грн., -
Приватне підприємство "Гелиос-Транс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Плужніка Олега Петровича про стягнення 432 314,08 грн збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору-заявки на перевезення вантажу № Р 11-24524 від 10.12.2021.
Приватне підприємство "Гелиос-Транс" подало заяву про забезпечення позову (вх.№1378 від 07.02.2022), в якій спросить суд: 1) накласти арешт на нерухоме майно, належне Плужнік Олегу Петровичу (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), - двокімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,7 кв.м.; 2) накласти арешт на рухоме майно, належне Плужнік Олегу Петровичу (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), - транспортний засіб автомобіль марки Opel, модель Astra, рік випуску 2005 року.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідач намагається здійснити відчуження належного йому вказаного майна, розмістивши в мережі Інтернет публічні пропозиції щодо продажу квартири та автомобіля. На думку позивача, вказані дії свідчать про намір відповідача ухилися від виконання рішення суду у цій справі.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21 відмовлено Приватному підприємству "Гелиос-Транс у забезпеченні позову.
Приватне підприємство "Гелиос-Транс" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21 та ухвалити нову, якою задовольнити заяву Приватного підприємства "Гелиос-Транс" про забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про не адекватність вимог забезпечення позову предмету позову.
Вважає, що судом не надано оцінки визначеним у заяві фактам про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що полягає у активних діях відповідача (розміщення публічної пропозиції щодо продажу належного йому майна), щодо продажу усього майна що йому належить, з врахуванням загальних відомих позивачу та наданих позивачем суду, даних про особу відповідача.
Вказує, що позивач, надав інформацію, що відповідач ФОП Плужнік О.П. займається господарською діяльністю з перевезення вантажів менше року, використовуючи транспортний засіб належний іншій особі, що свідчить про відсутність власної матеріальної бази. Обсяг належного йому майна є незначним і складається із двокімнатної квартири та легкового автомобіля, загальна вартість яких значно нижче суми заявлених позовних вимог.
Вважає, що наведені обставини вказують на наявність реальної загрози подальшого невиконання рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2022 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тихий П.В., суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2020/21. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Приватного підприємства "Гелиос-Транс" (вх.№491 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21, до надходження матеріалів справи.
08.06.2022 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі №917/2020/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Гелиос-Транс" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21.
Встановлено строк відповідачу та третім особам для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали.
Призначено справу до розгляду.
Ухвалено повідомити сторін про час та місце судового розгляду спору додатково.
Попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом упоноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі №917/2020/21 повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Гелиос-Транс" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21 відбудеться "13" вересня 2022 р. о 12:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 131.
Визнано необов'язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.
17.08.2022 від представником ФОП Плужнік О.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представники учасників справи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до господарського суду Полтавської області в надійшла заява Приватного підприємства "Гелиос-Транс" про забезпечення позову, в якій заявник просить суд: 1) накласти арешт на нерухоме майно, належне Плужнік Олегу Петровичу (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), - двокімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,7 кв.м.; 2) накласти арешт на рухоме майно, належне ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), - транспортний засіб автомобіль марки Opel, модель Astra, рік випуску 2005 року.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що відповідач намагається здійснити відчуження належного йому вказаного майна, розмістивши в мережі Інтернет публічні пропозиції щодо продажу квартири та автомобіля. На думку позивача, вказані дії свідчать про намір відповідача ухилися від виконання рішення суду у цій справі.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий суд вказав, що заходи по забезпеченню позову, які просить вжити позивач, не пов'язані з можливим виконанням рішення суду та не стосуються спірних правовідносин, в межах яких позивач вважає порушеними свої права та інтереси, на захист яких подано позов, а тому не є адекватними вимогам, які є предметом розгляду по справі.
Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Частиною 1 статті 137 ГПК України визначені заходи забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - двокімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,7 кв.м. та накладення арешту на рухоме майно - автомобіль марки Opel, модель Astra, рік випуску 2005 року, які належать відповідачу, не є адекватним та відповідним позовним вимогам, оскільки у позові заявлено вимоги про стягнення грошових коштів - 432 314,08 грн збитків, завданих внаслідок неналежного виконання договору-заявки на перевезення вантажу № Р11-24524 від 10.12.2021, вимоги пов'язані з майном відповідача у позові не заявлялися.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що доводи Приватного підприємства "Гелиос-Транс", викладені ним в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного і правового обґрунтування та не спростовують висновків місцевого суду.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Приватного підприємства "Гелиос-Транс" не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гелиос-Транс" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.02.2022 у справі №917/2020/21 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.09.2022.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Терещенко