ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
13 вересня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/323/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі
апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)
на рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2022, суддя в Інстанції Петров В.С., повний текст якого складено 27.06.2022 в м. Одесі
у справі №916/323/22
за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту)
до Приватного підприємства “Роднік”
про стягнення збитків у розмірі 36 908,68 грн.,
У лютому 2022 року Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (далі - ДП «АМПУ») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Роднік» (далі - ПП «Роднік») про стягнення з відповідача збитків у розмірі 34433 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що через неправомірне завищення вартості робіт, що було виявлено під час здійснення ревізії Державною аудиторською службою України з 01.12.2017 р. по 30.06.2021 р., яка проведена через два роки по завершенню виконання підрядних робіт, у відповідача виникло зобов'язання відшкодувати збитки, які визначені виходячи із здійснення надмірної сплати за будівельні роботи.
ПП «Роднік» заперечувало проти позову посилаючись на те, що оскільки між сторонами було укладено договір підряду, який було належним чином виконано виконавцем, про що свідчить виконання умов договору відповідачем та передання послуг за актами, прийняття їх позивачем із підписання актів без жодних зауважень, здійснення оплати саме на підставі підписаних та скріплених печатками сторін актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, у діях відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки ним правомірно отримано плату за виконані роботи, обсяг та вартість яких прийняті позивачем без зауважень та претензій. Доводи ДП «АМПУ» щодо завищення вартості робіт за договором ґрунтуються виключно на висновку акту ревізії, проте цей акт в силу приписів ЦК України та ГК України не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, які визначені договором та підтверджені відповідними актами здачі-приймання виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд зазначав про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено наявності збитків у певному розмірі та протиправності поведінки відповідача належними доказами, оскільки свої зобов'язання за договором відповідач виконав в повному обсязі, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), які підписані замовником без зауважень.
При цьому, посилання скаржника, як на беззаперечну підставу для стягнення з відповідача збитків, на те, що в результаті ревізії Державної аудиторської служби України встановлено ряд порушень та недоліків вимог діючого законодавства, які призвели до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” на суму 36908,68 грн., про що складено акт від 29.11.2021 р. № 05-21/4, суд вважав необґрунтованими, та зазначав, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, отже не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти. Так, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 р. по справі № 904/7287/17, від 20.06.2019 р. по справі № 916/1906/18.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ДП "АМПУ" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі
Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, винесеним за неправильно установлених обставин, які мають значення для справи, що і зумовило звернення із цією апеляційною скаргою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник наводить такі ж самі доводи, що викладені у позовній заяві, а також зазначає про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки фактичним обставинам справи та правовій позиції позивача, не враховано фактичну відсутність у відповідача заперечень стосовно суті встановлених позивачем порушень умов Договору та відповідних норм - Правила визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012, та застосовано при вирішенні спору неналежні норми права.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2022 у справі № 916/323/22. Постановлено розгляд апеляційної скарги здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 23.02.2021р. між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (замовник) та Приватним підприємством “Роднік” (виконавець) було укладено договір № 6-В-ІЗФ-21, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується своїми силами і засобами надати послуги з поточного ремонту триповерхової службової будівлі по вул. Портовій, 16 (інв. № 10/3) Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Згідно з п. 1.2 договору найменування послуг визначається: Інші завершальні будівельні роботи - за кодом СРV за ДК 021:2015: 45450000-6 (Послуги з поточного ремонту триповерхової службової будівлі по вул. Портовій, 16 (інв. № 10/3).
Пунктом 1.3 договору визначено, що зміст та вартість послуг, що надаються за цим договором, визначені в договірній ціні, що складена відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (додаток № 2 до цього договору). Обсяг послуг, які надаються за цим договором, визначені у Дефектному акті, що є додатком № 1 до цього договору.
За погодженням сторін (оформлюється відповідним актом), з огляду на виниклі об'єктивні обставини та в забезпечення належної якості послуг, допускається незначне відхилення від обсягів та найменувань послуг, визначених у Дефектному акті (додаток № 1 до договору), проте в будь-якому разі в межах погодженої договірної ціни.
Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (п. 1.4 договору).
Умовами п. 1.5 договору передбачено, що виконавець забезпечує наявність та дійсність всіх необхідних документів (дозволи, ліцензії, сертифікати тощо), які вимагаються чинним в Україні законодавством для виконання ним своїх обов'язків за цим договором.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору загальна ціна цього договору визначається в договірній ціні (додаток № 2 до цього договору), складеній відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, з врахуванням планового обсягу робіт з поточного ремонту згідно Дефектного акту, що є додатком № 1 до цього договору, і складає 479329,74 грн. (чотириста сімдесят дев'ять тисяч триста двадцять дев'ять гривень 74 коп.) без ПДВ, сума ПДВ 95865,95 грн. (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень 95 коп.), загальна вартість договору становить 575195,69 грн. (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 69 коп.) з ПДВ. Загальна ціна включає всі витрати виконавця, пов'язані з наданням послуг. Випадки та порядок коригування ціни договору здійснюється відповідно до вимог цього договору та чинного законодавства України.
Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата послуг, що надаються за цим договором, здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця.
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за надані послуги здійснюються за обумовлені сторонами періоди на підставі підписаних з обох сторін актів за формою № КБ-2в і довідок за формою № КБ-3 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником виставленого виконавцем оригіналу належним чином оформленого рахунку з наданням виконавчої документації та підтвердження фактичних витрат, передбачених вимогами нормативних документів у галузі будівництва.
Оплата суми ПДВ як складової вартості послуг здійснюється в такий же строк з дня отримання від виконавця достовірної інформації про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Застосування визначеного в цьому пункті договору способу оплати відповідає інтересам сторін та вважається належним виконанням грошових зобов'язань замовника. В разі невжиття/вжиття в недостатньому обсязі виконавцем передбачених цим договором заходів, а також в разі їх вжиття з порушенням встановлених цим договором строків та послідовності, та втрати замовником права на податковий кредит за відповідною господарською операцією, замовник не сплачує на користь виконавця суму ПДВ як складову вартості послуг, при цьому в такому разі грошові зобов'язання замовника вважатимуться виконаними в повному обсязі.
Пунктом 4.3 договору визначено, що фактична вартість наданих послуг, використаних матеріалів, обладнання і автотранспорту повинна обґрунтовуватись документами, що додаються виконавцем до акту за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3, а саме: виконавчими схемами; актами на приховані роботи; товарно-транспортними накладними; накладними на матеріали; розрахунком загальновиробничих витрат.
За умовами п. 5.1 договору послуги, визначені п. 1.1 цього договору, надаються до 30.06.2021 року. Початок надання послуг оформлюють окремим двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками сторін.
Строк надання послуг може бути змінено в разі настання незалежних від виконавця, документально підтверджених умов та обставин, шляхом укладання відповідних додаткових угод.
Умовами п. 5.2 договору передбачено, що місце надання послуг: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 16.
Послуги за цим договором надаються із матеріалів виконавця, якість яких повинна відповідати вимогам, які зазвичай ставляться до матеріалів даного виду (п. 5.3 договору).
Пунктом 5.5 договору передбачено, що замовник протягом 3 (трьох) робочих днів приймає надані послуги та, в разі відсутності зауважень, підписує акт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3.
Пунктом 5.6 договору визначено, що у разі надання послуг неналежної якості замовник має право відмовитись від підписання акту за формою КБ-2в і довідки за формою КБ-3 та протягом 3 (трьох) робочих днів надає мотивовану відмову від приймання наданих послуг.
Відповідно до п. 5.7 договору у випадку мотивованої відмови замовника прийняти надані послуги, сторонами складається акт із переліком необхідних доопрацювань, які виконавець зобов'язується виконати за власний рахунок. Актом сторони погоджують термін здійснення виконавцем необхідних доробок.
Згідно з п. 5.8 договору послуги вважаються наданими в повному обсязі після підписання замовником останніх актів за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 відповідно до всього обсягу послуг без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 5.9 договору надання послуг здійснюється відповідно до норм чинного законодавства України про охорону праці та Положення про організацію виконання робіт сторонніми організаціями на території РФ ДП “АМПУ” (Адміністрація Ізмаїльського МП), затвердженого наказом начальника Адміністрації Ізмаїльського морського порту від 12.03.2018 № 70 (надалі - Положення).
Виконавець протягом не більш як трьох робочих днів після підписання цього договору надає замовнику заповнені належним чином відомості про працівників підрядника, які надають послуги в ІФ ДП “АМПУ” (Адміністрація Ізмаїльського МП) (складені відповідно до форми, викладеної в Положенні) та, за необхідності, погоджені з замовником наряди-допуски на виробництво регбі і у місцях дії небезпечних або шкідливих (факторів (складені відповідно до форми, викладеної в Положенні). До відомостей та нарядів-допусків обов'язково додаються засвідчені належним чином копії документів, що вимагаються Положенням та підтверджують інформацію, зазначену у наданих відомостях та нарядах-допусках.
Початок надання послуг за цим договором можливий виключно після складення замовником та отримання виконавцем акту-допуску на виконання робіт на території замовника (складеного відповідно до форми, викладеної в Положенні), отримання замовником відомостей про працівників підрядника, які надають послуги в ІФ ДП “АМПУ” (Адміністрація Ізмаїльського МП) (складених відповідно до форми, викладеної в Положенні) та, за необхідності, складення виконавцем та отримання замовником наряду-допуску на виробництво робіт у місцях дії небезпечних або шкідливих факторів (складеного відповідно до форми, викладеної в Положенні).
Замовник не несе відповідальності за затримку початку надання послуг, спричинену невиготовленням/несвоєчасним виготовленням зазначених в цьому пункті документів з вини виконавця. Невиконання умов цього пункту договору з вини виконавця для замовника є підставою для розірвання цього договору, із віднесенням повного обсягу юридичної та матеріальної відповідальності за наслідки на виконавця.
За умовами п. 6.1 договору замовник зобов'язався, а саме: забезпечити виконавця інформацією, необхідною для надання послуг (п.п. 6.1.1); в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти надані виконавцем послуги та підписати акт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3 з підтверджуючими документами відповідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (п.п. 6.1.2); здійснювати своєчасну та в повному обсязі оплату наданих виконавцем послуг згідно п. 4.2 цього договору, в разі надання послуг відповідної якості (п.п. 6.1.3).
Умовами п. 6.3 договору сторони передбачили обов'язки виконавця, зокрема: надати послуги відповідної якості в строки, визначені умовами цього договору (п.п. 6.3.1); забезпечити дотримання працівниками безпечних умов праці при підготовці та під час надання послуг (п.п. 6.3.2); забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п.п. 6.3.3); надати замовнику завірені належним чином копії документів, зазначених в п. 1.5 цього договору, дійсних на момент надання послуг (п.п. 6.3.4); організувати здійснення разом із замовником вхідного контролю якості та огляду прихованих робіт (п.п. 6.3.10); здійснювати ведення виконавчої документації, визначеної п. 4.3 цього договору, передбаченої чинними ДСТУ і ДБН, та надавати її замовнику за вимогою (п.п. 6.3.11).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною на умовах, передбачених законом та цим договором (п. 7.1 договору.
Положеннями п.п. 8.1, 8.2 договору сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у Господарському суді Одеської області відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 9.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 року, а в частині здійснення взаєморозрахунків, виконання гарантійних зобов'язань та компенсації втрат (збитків) - до повного виконання таких зобов'язань сторонами.
Згідно з п. 9.2 договору закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
В Розділі 14 договору наведені додатки до договору, що є невід'ємною частиною цього договору, у т.ч.:
14.1.1 - Додаток № 1 - Дефектний акт;
14.1.2 - Додаток № 1-2 - Договірна ціна з кошторисами.
Наведені погоджені додатки до договору від 23.02.2021р. були оформлені сторонами та підписані.
На виконання умов договору № 6-В-ІЗФ-21 від 23.02.2021р. відповідачем виконано підрядні роботи, що підтверджується складеними та підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2021 року від 18.06.2021р., актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року від 18.06.2021р.
Проте, виконані відповідачем будівельні роботи за вказаним договором № 6-В-ІЗФ-21 від 23.02.2021р. були оплачені позивачем, як замовником, на користь відповідача, як виконавця, частково у розмірі 542501,43 грн., при цьому станом на 30.06.2021р. в бухгалтерському обліку Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” по рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” обліковується кредиторська заборгованість з ПП “Роднік” за договором № 6-В-ІЗФ-21 на загальну суму 32694,26 грн.
У наступному, Державною аудиторською службою України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” за період з 01.12.2017р. по 30.06.2021р., за результатами якої складено Акт № 05-21/4 від 29.11.2021р. планової виїзної ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” за період з 01.12.2017 р. по 30.06.2021р.
Так, в Акті ревізії, зокрема, зазначено, що Ізмаїльською філією ДП “АМПУ” та ПП “Роднік” укладено договір від 23.02.2021 р. № 6-В-ІЗФ-21 (далі - № 6-В-ІЗФ-21), відповідно до якого:
- п. 1.1: “В порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується своїми силами і засобами надати послуги з поточного ремонту триповерхової службової будівлі по вул. Портовій, 16 (інв. №10/3) ... (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги”;
- п. 1.3: “Зміст та вартість послуг, що надаються за цим договором, визначені в договірній ціні, що складена відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, (Додаток № 2 до цього договору). Обсяг послуг, які надаються за цим договором, визначені у дефектному акті, що є Додатком №1 до цього договору.
За погодженням сторін (оформляється відповідним актом), з огляду на виниклі об'єктивні обставини та в забезпечення належної якості послуг допускається незначне відхилення від обсягів та найменувань послуг, визначених в Дефектному акті (додаток № 1 до договору), проте в будь-якому разі в межах погодженої договірної ціни”;
- п. 3.1: “Загальна ціна цього договору визначається в договірній ціні (додаток № 2 до цього договору), складеній відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, з врахуванням планового обсягу робіт з поточного ремонту згідно Дефектного акту, що є додатком № 1 до цього договору, і складає 479329,74 грн. без ПДВ, сума ПДВ 95865,95 грн., загальна вартість договору становить 575195,69 грн. з ПДВ”;
- п. 5.1: “Послуги, визначені п. 1.1 цього договору, надаються до 30.06.2021 р.”.
Вид договірної ціни, відповідно до договірної ціни, динамічна.
Так, згідно актів форми № КБ-2в, довідок форми № КБ-3 та даних бухгалтерського обліку Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” станом на 30.06 2021р. ПП “Роднік” виконано роботи по договору № 6-В-ІЗФ-21 на загальну суму 575195,69 грн. з ПДВ, за які Ізмаїльською філією проведено оплату на суму 542501,43 грн.
Станом на 30.06.2021 р. в бухгалтерському обліку Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” по рахунку 631 “Розрахунки з вітчизняними покупцями» обліковується кредиторська заборгованість з ПП “Роднік” за договором № 6-В-ІЗФ-21 на загальну суму 32694,26 грн.
За результатами аудиторського дослідження правильності визначення вартості робіт, виконаних ПП “Роднік” по договору № 6-В-ІЗФ-21, встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 100551,36 грн. з ПДВ, а саме:
1) до акту № КБ-2в за червень 2021 року № 4 ПП “Роднік” включено роботи, виконання яких не передбачено Дефектним актом (додаток № 1 до договору), локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 (додаток № 2 до договору) та актом про зміни обсягів робіт за договором від 23.02.2021 № 6-В-ІЗФ-21 на надання послуг з поточного ремонту триповерхової службової будівлі по вул. Портовій, 16 (інв. № 10/3) від 21.04.2021 на загальну суму 63642,68 грн. з урахуванням ПДВ (розрахунок у додатку 25 до акта ревізії), чим порушено п. 1.1 та п. 1.3 договору № 6-В-ІЗФ-21;
2) в акті форми № КБ-2в за червень 2021 року № 4 підрядником для визначення вартості робіт з демонтажу виявлених додаткових шарів покриття покрівлі, випаливши їх з застосуванням газопламеневих пальників, виконання яких передбачено актом від 21.04.2021, застосовано ресурсні елементні кошторисні норми РН8-32-2 “Улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників, в три шари” обсягом 231,71 кв.м та РН8-32-5 “Улаштування додаткового шару покрівельних матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників” обсягом 231,71 кв.м змінивши лише назви найменування робіт, відповідно, на “Випалювання шарів з застосуванням газопламеневих пальників, в три шари” (позиція 10) та “Випалювання покрівель рулонних з матеріалів, що направляються, із застосуванням газопламеневих пальників, додаткового шару” (позиція 11), чим порушено п. 2.6 Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 28.12.2012 № 668. Наведене вище є порушенням п. 1.1 та п. 1.3 договору № 6-В-ІЗФ-21 та призвело до завищення вартості робіт на суму 6652,11 грн. з урахуванням ПДВ (розрахунок у додатку 26 до акта ревізії), чим порушено п. 1.1 та п. 1.3 договору № 6-В-ІЗФ-21;
3) в акті форми № КБ-2в за червень 2021 року № 4 для виконання робіт з “Установлення та розбирання зовнішніх металевих трубчастих риштувань, висота риштування до 16 м” [шифр РН20-5-1] (позиція 69) в обсязі 3,57 (одиниця виміру - 100 кв.м) ПП “Роднік” включено витрати будівельних матеріалів “щити настилу дерев'яні” [шифр С112-258-11] (позиція 70) за кількісними показниками 73,0 (одиниця виміру - кв.м), відповідно, що на 64,79 кв.м (73,0 кв.м - 2,3 х 3,57) більше від нормативних витрат матеріалів на обсяг виконаних робіт, встановлених для даного найменування робіт Ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи. Інші ремонтно-будівельні роботи. (Збірник 20) ДСТУ Б Д.2.4-20:2012, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 № 668, що призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 30256,57 грн. з урахуванням ПДВ (64,79 куб.м х 430,19 х 1,2). Наведене є порушенням п. 6.3.3 Настанови щодо визначення прямих витрат ДСТУ-ІІ Б Д. 1.1-2:2013, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405.
Також у вказаному акті ревізії зазначено, що копії акту форми № КБ-2в за червень 2021 року № 4, дефектного акту (додаток № 1 до договору № 6-В-ІЗФ-21), локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 (додаток № 2 до договору № 6-В-ІЗФ-21) та акту про зміни обсягів робіт за договором від 23.02.2021 № 6-В-ІЗФ-21 на надання послуг з поточного ремонту триповерхової службової будівлі по вул. Портовій, 16 (інв. № 10/3) від 21.04.2021 наведено в додатку 27 до акта ревізії. Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 996, п. 2.14 Положення № 88): “відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів ... та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи”. Зі сторони Ізмаїльської Філії ДП “АМПУ” акт форми № КБ-2в за червень 2021 року № 4 до договору № 6-В-ІЗФ-21, який містить завищену вартість робіт, підписано заступником начальника з розвитку портової інфраструктури Адміністрації Ізмаїльського морського порту Зав'яловим С.Г.
Так, в акті ревізії зазначено, що зазначені вище порушення призвели до втрат фінансових (матеріальних) ресурсів Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” на загальну суму 67857,10 грн. та завищення в обліку Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” кредиторської заборгованості станом на 30.06.2021 на суму 32694,26 грн.
На підставі вказаного акту ревізії, Державною аудиторською службою України за вих. № 000500-14/110-2022 пред'явлено ДП “АМПУ” вимогу щодо усунення фінансових порушень, виявлених плановою ревізією фінансово - господарської діяльності ДП “АМПУ” за період з 01.12.2017 р. по 30.06.2021 р., та зазначено про необхідність їх усунення в установленому чинним законодавством порядку.
На підставі вищезазначеного ДП “АМПУ” в особі Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулося до ПП “Роднік” з вимогою від 18.01.2022 р. щодо відшкодування коштів на користь підприємства.
У наступному, ДП “АМПУ” в особі Ізмаїльської філії ДП “АМПУ” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) повторно звернулося до ПП “Роднік” із вимогою від 01.02.2022 р. за вих. № 148/14-03-01/Вих, в якій вимагало в найкоротший строк відшкодувати кошти на користь підприємства в розмірі 97598,74 грн. з ПДВ.
Проте, ПП “Роднік” вказані претензії залишив без відповіді та відповідного реагування, що і стадо підставою для звернення позивача до Господарського суду Одеської області з даним позовом.
Отже, причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 36908,68 грн. завищеної вартості виконаних робіт за договорами підряду.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд зазначав про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено наявності збитків у певному розмірі та протиправності поведінки відповідача належними доказами, оскільки свої зобов'язання за договором відповідач виконав в повному обсязі, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), які підписані замовником без зауважень.
Колегія суддів погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками місцевого суду з огляду на таке.
Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Вимогами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Судом встановлено, що 23.02.2021 р. між Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (замовник) та Приватним підприємством “Роднік” (виконавець) укладено договір № 6-В-ІЗФ-21 (підряд на виконання будівельних робіт), який за своєю правовою природою є договором підряду. За умовами зазначеного договору сторонами було досягнуто домовленість про те, що загальна ціна робіт за цим договором становить 575195,69грн., у тому числі ПДВ 20% - 95865,95 грн. та визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013, та включає в себе всі витрати виконавця, пов'язані з наданням послуг. Загальна ціна робіт за цим договором визначена на підставі договірної ціни, яка є додатком № 2 та невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2005 № 668, ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єкта будівництва (далі - будівництво). Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд. Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Пунктами 98, 99, 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду. У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.Частиною четвертою статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Судом встановлено, і це підтверджуйтеся матеріалами справи, що роботи, виконані за договором, прийняті замовником без жодних зауважень, загальна вартість виконаних та прийнятих робіт не перевищує договірну ціну. Доказів зворотного позивачем суду надано не було.
Крім того, сторонами до Договору підряду було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2021 року від 18.06.2021р. та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року від 18.06.2021р.
Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість частково оплачена відповідачем.
Отже, умови договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.
Звертаючись з позовом, ДП «АМПУ» розмір заявлених до стягнення збитків у розмірі 36908,68грн. визначила виходячи із здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищених кошторисних розрахунків за договором.
У той же час статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 ГК України.
Застосовуючи дані статті, суду необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Апеляційним судом встановлено, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача перерахована виконавцю будівельних робіт за Договором підряду сума не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.
Оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду № 6-В-ІЗФ-21 від 23.02.2021, за умовами якого виконавець зобов'язується своїми силами і засобами надати послуги з поточного ремонту триповерхової службової будівлі по вул. Портовій, 16 (інв. № 10/3) Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані як оплата за надані послуги з поточного ремонту за договором підряду робіт, то колегія суддів приходить до висновку, що такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 ГК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність складу (всіх елементів) господарського правопорушення та підстав для стягнення з відповідача збитків (матеріальної шкоди) у заявленій до стягнення сумі, оскільки позивачем не доведено наявності збитків у певному розмірі та протиправності поведінки відповідача належними доказами, оскільки свої зобов'язання за договором відповідач виконав в повному обсязі, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), які підписані замовником без зауважень.
Посилання ДП «АМПУ» на акт від 29.11.2021р. № 05-21/4, складений за результатом планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Адміністрація морських портів України” та його філій (далі - ДП “АМПУ”) за період з 01.12.2017 р. по 30.06.2021 р., як на беззаперечну підставу для стягнення збитків були предметом розгляду суду попередньої інстанції та ним встановлено, що акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.
При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть його змінювати.
До того ж акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені позивачем кошти.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто укладання сторонами у справі Договору підряду, дії сторін по виконанню його умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідним актом виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не підтверджено обґрунтованості та законності позовних вимог щодо стягнення з ПП «Роднік» на його користь завищеної вартості наданих послуг у розмірі 36908,68 грн. на підставі акта ревізії фінансового-господарської діяльності.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 218, 224, 226 ГК України, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеним у даній постанові.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 3 721грн. покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 24 червня 2022 у справі № 916/323/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська