Справа №2-1993/2010
26 липня 2010 року Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Кучми В.В.,
при секретарі - Щербакової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про перерахунок та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
Позивач ОСОБА_1С звернулась до суду з справжнім позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне, за яким просить забов»язати відповідача здійснити їй нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.08 року та по 31.12.09 року включно.
На обґрунтування позову посилається на те, що за віком відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Як така перебуває на обліку за місцем мешкання в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону їй як «дитині війни» відповідачем додатково до пенсії щомісячно повинно було нараховуватись і виплачуватись передбачена соціальна допомога у вигляді надбавки у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Але на протязі 2008-2009 років надбавка у зазначеному розмірі до пенсії не виплачувалась. На звернення провести нарахування і виплату зазначених сум вона отримала відмову.
До початку судового засідання від позивачки надійшла заява, за якою заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. При цьому уточнює вимоги і ціну позову, просить стягнути з відповідача не донараховані виплати цього виду допомоги за вказаний період у сумі 2353,80 грн.
Справу просить розглядати без її участі.
Представник відповідача за довіреністю головний спеціаліст юридичного відділу управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне Позніченко М.В. у судовому засіданні позов не визнала, на спростування позовних вимог посилається на обставини, викладені в письмових запереченнях. При цьому посилається на те, що при здійсненні виплат територіальне управління керувалось приписами Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки в межах визначених видатків, а також постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, відповідно до п. 8 якої був визначений розмір підвищення до пенсії у сумі 49,80 грн.
Вивчив письмові пояснення позивача, заслухав представника відповідача, дослідив матеріали справи і надані сторонами докази на обґрунтування і спростування заявлених позовних вимог, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», за місцем мешкання перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Сніжне. Вказані обставини підтверджуються витягом з її паспорту, пенсійним посвідченням та відповідною відміткою в ньому, довідкою територіального управління ПФУ (а.с. 4, 5, 14 ).
Довідкою управління ПФУ м. Сніжне підтверджується, що позивачці як дитині війни надбавка до пенсії фактично виплачувалась з 2008 року, а саме у січні-березні цього року включно надбавки до пенсії щомісячно виплачувались по 47 грн, у період квітень-червень 2008 року - по 48,10 грн, у липні-вересні щомісячно по 48,20 грн та у період починаючи з жовтня та по грудень 2009 року включно - по 49,80 грн щомісячно (а.с. 14).
Позивачка убачає порушеним своє право як пенсіонер та особа, яка відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни», з боку відповідача територіального управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне з приводу дій, пов»язаних з невірним нарахуванням і призначенням до виплати сум щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії за період з 01.01.08 року та по 31.12.09 року включно.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 р №2195-IV, який вступив в силу з 1 січня 2006 року, встановлювалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Норма статті 6 Закону №2195-IV була зупинена на 2006 рік на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» №3235-IV від 20.12.05 р.
Також згідно пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р зазначена норма була зупинена на 2007 рік і одночасно ст. 111 цього Закону встановлювалось, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Поряд з тим 09.07.07 року Конституційним Судом України у справі 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення у тому числі ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-VI від 19.12.06 р у частині зупинення на 2007 рік ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційним Судом України відзначалось, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав, обов»язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чиинних законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання правовідносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень, закріплених у ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з моменту визнання норми про призупинення неконституційною, тобто з 9 липня 2007 року, вона втрачає чинність і тим самим відновлено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вказана норма у зазначеній редакції діяла до 31 грудня поточного 2007 року включно.
Відповідно до підпункту 2 пунтку 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.07 р, який набрав чинності з 01.01.08 року, норма статті 6 знову зазнала змін, згідно яких дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. При цьому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ від 22.10.93 р передбачалось, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану і бездоганну віськову службу в тилу в роки Великої Вітчізняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені положення також були визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 року. Ввідповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх кремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, з цього часу та до завершення бюджетного року вимоги статті 6 для застосування відповідачем продовжували діяти в первісній редакції, тобто пенсії дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. А відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Втім, щомісячні виплати допомоги, які були здійснені відповідачем на протязі 2008 року, тобто з 01.01.08 р по 22.05.08 р включно саме у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, суд приходить висновку вважати такі виплати у зазначеному розмірі правомірними, оскільки наявність нормативних положень, закріплених у підпункті 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, які встановлювали розміри щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни і які не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги на вищезазначений рік.
Таким чином, суд приходить висновку, що позивач, яка є пенсіонер і наділена статусом «дитина війни», за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року мала право в межах цього періоду на щомісячне отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При нарахуванні і виплаті допомоги позивачці як дитині війни у зазначений період відповідач територіальне управлінням Пенсійного фонду мало керуватись цією діючою нормою спеціального закону, а не положеннями Законів України «Про Державний бюджет» на відповідні роки та постановою Кабінету Міністрів України №530.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15.07.99 р №966-14, а також Закон України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5.10.2000 р №2017-III, відповідно до ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Виходячи з положень статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прижиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Фактично позивачка підвищення до пенсіїї як дитина війни на протязі 2008 року отримувала не в повному обсязі, зокрема у травні-червні щомісячно по 48,10 грн у липні-вересні щомісячно по 48,20 грн і у період жовтень-грудень по 49,80 грн щомісячно. Вказані обставини не оспорюються сторонами і підтверджуються відповідною довідкою.
Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.04.08 р по 1.07.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 481 грн. Таким чином, у травні та червні 2008 року у якості надбавки до пенсії як дитині війни відповідачем не доплачено (481*30%*2)-(48,10*2)=192,40 грн. У період з 1.07.08 р по 1.10.08 р щодо непрацездатних осіб цим Законом встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 482 грн, а з 1.10.08 р по 31.12.08 р - 498 грн. Таким чином, недоплачена сума надбавки до пенсії за липень-вересень 2008 року складає (482*30%*3)-(48,20*3)=289,20 грн, за період жовтень-грудень 2008 року недоплачена сума соціальної допомоги до пенсії складає (498*30%*3)-(49,80*3)=298,80 грн. А усього недоплата з щомісячних виплат соціальної допомоги до пенсії позивачці як дитині війни у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з врахування фактично виплачених сум допомоги у цей період склала у розмірі 192,40+289,20+298,8= 780,40 грн.
Як зазначалось вище Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08 р визнанні такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були змінені розміри надбавок до пенсій, визначені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і таким чином з цього моменту відновлена попередня редакція цієї статті. Рішення Конституційного Суду за цими справами має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли у наслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, є обов»язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Надалі з початку 2009 року і на цей час норма ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” будь-яким нормативно-правовим актом вищої сили не є скасованою або зупиненою, є чинною і діє на протязі часу по всій території України по колу осіб.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено відповідачем територіальним управлінням Пенсійного фонду України на протязі 2008-го року щомісячні надбавки до пенсії виплачувались частково від належного розміру. Зокрема, у травні-червні 2008 року включно надбавки до пенсії щомісячно виплачувались по 48,10 грн, у липні-вересні щомісячно по 48,20 грн і у період жовтень-грудень по 49,80 грн щомісячно. У зазначеному розмірі по 49,80 грн щомісячно відповідач продовжував виплати і на протязі 2009 року. Таким чином, відповідач порушив право позивача і не проводив з 1 січня 2009 року нарахування надбавки до пенсії для дітей війни у відповідності з діючою нормою, а саме у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на момент нарахування.
Згідно ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” №107-VI від 28.12.07 р у період з 1.10.08 р по 31.12.08 р щодо осіб, які втратили працездатність, встановлений і застосовувався прожитковий мінімум у розмірі 498 грн. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» №835-VI від 26.12.08 р у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основнпих соціальних і демографічних груп населення встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Таким чином, у період з січня по жовтень 2009 року включно у якості надбавки до пенсії як дитині війни відповідачем було не доплачено (498*30%*10)-(49,80*10)=1494 грн-498 грн=996 грн
У період з 1.11.09 р до кінця поточного року щодо непрацездатних осіб Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» вiд 20.10.09 №1646-VI встановлений до застосовування прожитковий мінімум у розмірі 573 грн. Таким чином, недоплачена сума надбавки до пенсії за листопад-грудень 2009 року складає (573*30%*2)-(49,80*2)=343,80 грн-99,6 грн= 244,20 грн. А усього за період з січня по виконаний оплатний період грудень 2009 року недоплата до пенсії позивачеві фактично склала у розмірі 996,00 грн+244,20 грн=1240,20 грн.
Усього недоплата з виплати щомісячної допомоги до пенсії позивачеві як дитині війни за періоди травень-грудень 2008 року та січень-грудень 2009 року склала 780,40 грн+1240,20грн =2020,60 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а в іншій цій частині позов слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 19 Конституції України, ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне про перерахунок та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни
задовольнити частково.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Сніжне на користь ОСОБА_1 не донараховані виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року в сумі 2020 гривен 60 копійок. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів з моменту його проголошення та подання апеляційної скарги на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.
Головуючий: