Справа № 462/4424/22
Іменем України
13 вересня 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 620870 від 15.08.2022 року ОСОБА_1 , будучи матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконала передбачені ст. 150 СК України обов'язки по вихованню дитини, що проявилось в тому, що 15.08.2022 року, близько 13 год. 30 хв., під час відвідування сім'ї за місцем проживання було виявлено антисанітарні умови, всі побутові обов'язки (готування їжі, прибирання) виконує бабуся, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України при складанні протоколу.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату та місце проведення судового засідання. Клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи у її відсутності суду не подала, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1, 245 КУпАП та розгляду справ у межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.
Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
За вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП стверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 620870 від 15.08.2022 року;
-довідкою про результати проведення перевірки (ІТС ІПНП № 12464 від 14.08.2022 року), виданою СЮП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області від 18.08.2022 року;
-письмовою заявою ОСОБА_3 від 14.08.2022 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 14.08.2022 року;
-копією тимчасового заборонного припису стосовно кривдника;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15.08.2022 року (з яких вбачається, що остання не заперечила фактичних обставин справи, розкаялася);
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 15.08.2022 року;
-письмовим рапортом інспектора СЮП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області від 15.08.2022 року;
-фотокопіями та іншими матеріалами справи, які знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку між собою.
Відтак, при накладенні стягнення, як це передбачено ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, вирішуючи питання призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, майновий стан, обставини, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2022 року складає 496 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко