Справа №:755/6407/21
Провадження №: 1-кп/755/82/22
"12" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
провівши відкрите судове засідання в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040005804 від 21 листопада 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12020100040005804 від 21 листопада 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25 вересня 2022 року (включно).
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор вважала за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, можливість обвинуваченого впливати на потерпілу, свідків по справі, продовжувати злочинну діяльність, переховуватись від суду, крім того, ризики посилюються тим, що на теперішній час набрав законної сили вирок Київського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 категорично заперечував щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 під час досудового розслідування неодноразово з'являвся за вимогою слідчого до органу досудового розслідування та суду, постійно знаходився на зв'язку зі слідчим та жодного разу не ухилився від прибуття до органу досудового розслідування чи суду, має постійне місце проживання, проживає з матір'ю, ці обставини вказують на зайнятість особи та на наявність у нього соціальних зв'язків, що значно зменшує ризик вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 у вирішенні питання щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Обговоривши у судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки судове провадження виходячи з встановленого судом обсягу дослідження доказів по справі неможливо закінчити до його спливу, вислухавши вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, який раніше неодноразово судимий, не працює, згідно наданих прокурором даних, ОСОБА_3 постійно конфліктує з матір'ю, наслідком таких конфліктів є постійні виклики, за адресою їх спільного проживання, працівників поліції, тому суд приходить до висновку, про наявність ризиків, передбачених положеннями ст.177 КПК України, а тому з метою запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_3 ухилитись від суду, перешкодити встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту продовження запобіжного заходу, з визначенням застави у розмірі - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 та виконання ним, покладених процесуальних обов'язків.
Судом не встановлено підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 23 червня 2022 року ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 182, 183 КПК України, було визначено заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 90 800 гривень та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст. 182, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує два місяці, тобто до 10 листопада 2022 року (включно).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою від 23 червня 2022 року з урахуванням того, що з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у виді застави з дією обов'язків, визначених у судовому рішенні від 23 червня 2022 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1