13 вересня 2022 року
м. Київ
справа №240/8122/21
адміністративне провадження №К/990/16654/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року
у справі №240/8122/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошеве забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні в період з 01.01.2019 по 06.02.2021 року включно розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок його грошового забезпечення та доплатити йому:
за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 3170,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 650,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, на відповідні тарифні коефіцієнти:
за період з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 2980,00 грн на місяць та окладу за військовим звання 650,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 3260,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 710,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
за період з 01.01.2021 року по 08.02.2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 3520,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 770,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти;
за період з 01.01.2019 року по 06.02.2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів його посадового окладу в період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року 3170,00 грн на місяць, з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року 2980,00 грн на місяць, з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року 3260,00 грн на місяць, з 01.01.2021 року по 06.02.2021 року 3520,00 грн на місяць, та розміру окладу за військове звання з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року 650,00 грн на місяць, з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року 710,00 грн на місяць, з 01.01.2021 року по 06.02.2021 року 770,00 грн на місяць, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленої Законом України від 23.11.2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01.01.2019 року. Законом України від 14.11.2019 року «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року. Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв'язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 3520,00 грн та розміру окладу за військове звання 770,00 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену ч.2 статті 15 закону у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день його звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 3520,00 грн та розміру окладу за військове звання 770,00 грн, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
01 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №240/8122/21.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102936442282) копія ухвали Верховного Суду від 11 липня 2022 року отримана скаржником 18 серпня 2022 року.
26 серпня 2022 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строків на касаційне оскарження.
У заяві про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення такого строку скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції від суду він не отримував. Крім того, з 24 лютого 2022 року до 20 червня 2022 року, у зв'язку з введенням на території країни воєнного стану був обмежений доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У зв'язку з цим, касаційну скаргу було направлено до Верховного Суду лише 27 червня 2022 року.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 липня 2022 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Проте, посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Водночас, в касаційній скарзі представник позивача вказує на те, що:
- рішення суду на за наслідками розгляду даної касаційної скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у справах у подібних правовідносинах з огляду на те, що наразі відсутній такий висновок Верховного Суду;
- справа має виняткове значення для позивача у зв'язку з тим, що винесення рішення судом апеляційної інстанції призвело до неможливості одержання позивачем свого грошового забезпечення (заробітної плати) під час проходження ним військової служби в повній мірі.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у малозначній справі, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені підпунктами "а" та "в" пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції чинній з 29 січня 2020 рокую.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №240/8122/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/8122/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду