12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №9901/243/21
адміністративне провадження №П/9901/243/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
за участю:
за участю:
секретаря судового засідання: Андрійчук Т.В.,
представників позивача - Гришина С.В., Невмержицького С.І.,
представника відповідача - Басая О.В.,
представників третіх осіб
Кабінету Міністрів України - Шокуна О.В.,
Служби безпеки України - Зарєчного Д.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження
адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування Указу в частині, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Президента України, за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, Ради Національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, в якому просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №203/2021 від 21 травня 2021 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині застосування до нього санкцій.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відкрито провадження в цій адміністративній справі.
14 липня 2022 року на адресу Верховного Суду від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про витребування доказів, у якому висловлено прохання витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року клопотання Кабінету Міністрів України про витребування доказів задоволено та витребувано у Національної поліції України відповідні відомості в строк до 19 серпня 2022 року.
18 серпня 2022 року на адресу Суду від Національної поліції України надійшов лист про надання інформації на виконання вказаної ухвали Суду.
Втім, вказаний лист не містить будь-яких додатків, зокрема Суду не надано докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
У судовому засіданні 12 вересня 2022 року представник Президента України заявив клопотання повторно витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача.
Також заявив клопотання про залучення Національної поліції України як третьої особи.
Ознайомившись із матеріалами справи та змістом вказаних клопотань, вислухавши доводи представників Кабінету Міністрів України та Служби безпеки України, які у судовому засіданні підтримали ці клопотання та просили суд їх задовольнити; представників позивача, які заперечували проти клопотань та просили відмовити у їх задоволенні з підстав заявлення їх повторно з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії, а також безпідставності, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною сьомою статті 80 КАС України передбачено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Згідно з частиною шостою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною дев'ятою статті 79 КАС України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Верховний Суд установив, що 04 жовтня 2021 року представники позивача заявляли суду клопотання про витребування у Кабінету Міністрів України та Міністерства внутрішніх справ України всіх належних доказів, які слугували підставою для застосування до позивача спірних санкцій.
У вказаному судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні вказаного клопотання та з урахуванням пояснень представників Президента України та Кабінету Міністрів України зобов'язано Президента України та Кабінет Міністрів України надати Суду всі належні докази, які слугували підставою для застосування до позивача спірних санкцій.
Подане Кабінетом Міністрів України 14 липня 2022 року клопотання про витребування доказів обгрунтоване тим, що листом від 06.10.2021 № 90405/9.1.1/16-21 Міністерство юстиції України звернулося до Національної поліції України з вимогою надати відповідні докази та пояснення щодо існування фактичних даних та обставин, що стали підставою для внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до низки осіб, у тому числі і позивача, які містилися в проекті Розпорядження КМУ, а також документів (відомостей), що можуть підтвердити вчинення позивачем дій (наявність певного статусу), що визначені як підстава для запровадження санкцій.
Листом від 19 жовтня 2021 року №13132/55/01-2021 Національна поліція України проінформувала Мін'юст, що інформація щодо підстав застосування санкцій є конфіденційною, таємною та службовою інформацією, з огляду на що, надати документи, які стали підставами для застосування санкцій до позивача, неможливо.
У попередніх судових засідання Кабінет Міністрів України зазначав, що вказане клопотання про витребування доказів не могло бути подано разом із письмовими поясненнями Кабінету Міністрів України у справі з огляду на те, що в Уряду були відсутні підстави вважати, що вказані докази не можуть бути надані на вимогу Мін'юсту, як органу який забезпечує самопредставництво інтересів Уряду в судах, в порядку, передбаченому частиною третьою статті 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
За цих обставин Кабінет Міністрів України звертав увагу, що вказане клопотання не було подано Урядом в строк, передбачений частиною третьою статті 79 КАС України, з підстав, що не залежали
від його волі.
Взявши до уваги вказане, Верховний Суд ухвалою від 18 липня 2022 року задовольнив означене клопотання.
Однак, витребувані Судом докази не подані до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив аналогічне клопотання про витребування доказів у Національної поліції України, також з метою сприяння виконання судового запиту просив залучити Національну поліцію України третьою особою в справі.
Розгляд заяв та клопотань врегульовано статтею 204 КАС України.
Відповідно до частини другої вказаної статті суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Враховуючи зазначені учасниками справи причини не заявлення клопотання до початку розгляду справи по суті, Верховний Суд вважає відсутніми підстави для залишення його без розгляду у порядку статті 204 КАС України.
Водночас, з метою об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи, Суд вважає за необхідне витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача, які мають бути засвідчені належним чином у спосіб, встановлений статтею 94 КАС України.
Крім цього, Суд вважає необхідним витребувати аналогічні документи у Міністерства внутрішніх справ України як такого, що було суб'єктом подання на розгляд проекту Розпорядження стосовно позивача, у зв'язку з чим у Суду наявні підстави вважати, що Міністерство може володіти такою інформацією/документами.
Проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого клопотання про залучення Національної поліції України як третьої особи Суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п'ята статті 49 КАС України).
Натомість, заявляючи клопотання про залучення третьої особи, представником відповідача не зазначено на які саме права чи обов'язки Національної поліції України та яким чином може вплинути рішення Суду у цій справі.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залучення третьої особи як необгрунтованого.
Керуючись статтями 9, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання представника Президента України задовольнити частково.
2. Витребувати у Міністерства внутрішніх справ України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача.
3. Повторно витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача ОСОБА_1 як суб'єкта, до якого пропонувалось застосувати заходи, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій позивача.
4. У задоволенні клопотання представника Президента України стосовно залучення Національної поліції України як третьої особи відмовити.
Витребувані документи надати суду у строк до « 20» жовтня 2022 року включно.
Якщо надати витребувані докази немає можливості, повідомити про це суд протягом п'яти днів з дати отримання копії цієї ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О. В. Калашнікова
В.М. Соколов