12 вересня 2022 року
м. Київ
справа №826/9604/18
адміністративне провадження №К/990/22700/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Яковенка М.М., Дашутіна І.В.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ілатанмед" до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021, позов ТОВ «Ілатанмед» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.05.2018 № 0018144004; зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві, подати до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва подання про повернення ТОВ "Ілатанмед" акцизного податку в сумі 946 131,44 грн; здійснено розподіл судових витрат.
18.08.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду засобами поштового зв'язку направлено касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання норм частини четвертої статті 330 КАС та частини першої статті 329: до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі; відповідач пропустив строк на касаційне оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у червні 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2018 встановлено у розмірі 1 762,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом оскаржуваних судових рішень адміністративний позов містить одну вимогу майнового характеру на суму 1 182 663,75 грн та одну немайнову вимогу (про зобов'язання вчинити певні дії).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Правильність сплати судового збору особою, яка звернулася до суду, перевіряється судом на кожній стадії судового процесу безвідносно до того, чи правильно був сплачений судовий збір на попередніх стадіях.
Судовий збір за подання адміністративного позову у цій справі складає 19 501,96 грн (1 182 663,75 грн х 1,5% + 1 762,00 грн).
Таким чином, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 39 003,92 грн (19 501,96 грн *200%), однак, до касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги не долучено документ про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з фінансовими труднощами, які виникли внаслідок введення в країні воєнного стану, та вжиттям відповідачем заходів щодо сплати судового збору (направлення службового листа Управлінню інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС від 13.06.2022 №4611/26-15-20-04-09 щодо необхідності сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/9604/18).
Згідно з частиною першою статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення рівня майнового стану особи, за якого судом може бути відстрочено, розстрочено сплату судового збору, є оціночним та залежить від доказів, якими особа обґрунтовує недостатність такого рівня. ГУ ДПС долучено виписку із системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" станом на 22.06.2022, згідно з якою у ГУ ДПС на рахунку залишок коштів становить 440,02 грн. Зазначена виписка підтверджує неможливість сплатити ГУ ДПС судовий збір станом на 22.06.2022, водночас з касаційною скаргою відповідач звернувся 18.08.2022, а тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість цього клопотання.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Одночасно з касаційною скаргою ГУ ДПС подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше з касаційною скаргою у цій справі відповідач звернувся у строк, встановлений частиною першою статті 329 КАС (05.01.2022), проте касаційна скарга була повернута згідно з ухвалою Верховного Суду від 25.01.2022. Повторно подані касаційні скарги ГУ ДПС були повернуті згідно з ухвалами Верховного Суду від 29.06.2022 та від 27.07.2022. Відповідач посилається на право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення судом касаційної інстанції, а також на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, який триває й зараз, на запровадження простою в його роботі згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 №243-о. ГУ ДПС просить визнати поважним причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити йому зазначений процесуальний строк, оскільки така можливість передбачена нормою частини першої статті 121 КАС.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіряючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження, можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень касаційні скарги ГУ ДПС були повернуті згідно з ухвалами Верховного Суду від 25.01.2022, від 29.06.2022 та від 27.07.2022, як такі, що не відповідали пункту 4 частини другої статті 330 КАС (в касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС).
Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, враховуючи наведені вище обставини щодо повернення попередніх касаційних скарг відповідача, довід ГУ ДПС щодо підстави для поновлення строку на касаційне оскарження Суд не може визнати підтвердженим, оскільки відповідачем не надано обґрунтування та не надано відповідних доказів, що пропуск ним строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №826/9604/18 стався саме через війну.
Право особи повторно звернутися з касаційною скаргою після її повернення відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 332 КАС не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Зважаючи на викладене, наведені ГУ ДПС підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані Судом такими, з якими норма частини першої статті 121 КАС пов'язує можливість поновлення процесуального строку, встановленого законом; касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для такого поновлення (в разі якщо такі підстави є) та документ про сплату судового збору.
Керуючись статтею 248, частиною четвертою статті 330, частиною другою, третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Яковенко
І.В. Дашутін ,
Судді Верховного Суду