Вирок від 13.09.2022 по справі 365/395/22

Справа № 365/395/22

Номер провадження: 1-кп/365/34/22

ВИРОК

Іменем України

13 вересня 2022 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 кримінальне провадження № 62022100130000209 від 18.05.2022 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тараща Білоцерківського району Київської області, громадянин України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, з вищою освітою, заступника командира 2 роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , майора, раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_7 , будучи командиром 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , діючи із протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча об'єктивно повинен був і міг їх передбачити, в період з 10.04.2022 до 13 год. 00 хв. 11.04.2022, в умовах воєнного стану, перебуваючи за місцем дислокації 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення ст. ст. 11, 16, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548-XIV, п.п. 2.4, 3.1.9 та 5.18.1.4 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, п.п. 1, 3 та 4 Розділу VII Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 № 359, не облікував боєприпаси, видані в підрозділ для завантаження в транспортні засоби, за книгою обліку наявності та руху військового майна в підрозділі, не оформив супровідні листи щодо обліку боєприпасів, які зберігаються на транспортних засобах, не перевірив стан і облік боєприпасів після зміни місця дислокації та не забезпечив наявність на транспортному засобі тенту (брезенту), який дозволить проведення надійного опломбування, внаслідок чого втратив ввірені йому для службового користування боєприпаси - гранати Ф-1 з УЗРГМ в кількості 20 штук, заподіявши державі шкоду в розмірі 1 123,4 грн., чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 413 КК України, тобто втрату ввірених для службового користування бойових припасів внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинену в умовах воєнного стану.

Суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Проти цього не заперечують учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не має сумнівів у добровільності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, визнав повністю та показав, що він був командиром 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . В період з 10.04.2022 до 11.04.2022, перебуваючи за місцем дислокації 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не облікував боєприпаси, видані в підрозділ для завантаження в транспортні засоби, за книгою обліку наявності та руху військового майна в підрозділі, не оформив супровідні листи щодо обліку боєприпасів, які зберігаються на транспортних засобах, не перевірив стан і облік боєприпасів після зміни місця дислокації та не забезпечив наявність на транспортному засобі тенту (брезенту), який дозволить проведення надійного опломбування, внаслідок чого втратив ввірені йому для службового користування боєприпаси - гранати Ф-1 з УЗРГМ в кількості 20 штук. Вважає, що через його недбалість вказані гранати могли бути вкрадені. Свою вину у вчиненому визнає повністю, щиро кається та просить не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення волі та застосувати до нього службові обмеження для військовослужбовців.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та учасниками справи не оспорюються.

Докази не досліджувались.

Прокурор ОСОБА_8 просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Зважаючи на обставини справи та особу обвинуваченого просив застосувати до нього ст. 58 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_7 замість позбавлення волі службове обмеження із відрахуванням в дохід держави п'ятнадцяти відсотків від суми грошового забезпечення обвинуваченого.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані правильно за ч. 3 ст. 413 КК України, так як обвинувачений своїми діями, вчинив втрату ввірених для службового користування бойових припасів внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинена в умовах воєнного стану.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обгрунтовано обвинувачується ОСОБА_7 , це діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 413КК України, а тому суд вважає доведеною вину обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , який підлягає покаранню, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем роботи та за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий, обставини, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, покарання передбачене санкцією даної статті у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, за місцем проходження служби характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки, суд вбачає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 ст. 58 КК України та замість позбавлення волі на строк 2 (два) роки призначити йому службове обмеження на той самий строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_7 . Під час відбування цього покарання ОСОБА_7 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.

Матеріальна шкода заподіяна потерпілому Військовій частині НОМЕР_1 становить 1123 (одна тисяча сто двадцять три) гривні 40 копійок

Цивільний позов не заявлено. Матеріальну шкоду повністю відшкодовано обвинуваченим в ході досудового розслідування.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 58, 66, 67, 413 ч. 3 КК України, ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 393-395 КПК України, суд, -

У Х В АЛ И В:

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України призначити ОСОБА_9 замість позбавлення волі строком 2 (два) роки службове обмеження на той самий строк, а саме 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави десятивідсотків із суми його грошового забезпечення.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_10

Попередній документ
106212948
Наступний документ
106212950
Інформація про рішення:
№ рішення: 106212949
№ справи: 365/395/22
Дата рішення: 13.09.2022
Дата публікації: 24.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Згурівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Втрата військового майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.10.2022)
Дата надходження: 06.09.2022
Розклад засідань:
13.09.2022 09:00 Згурівський районний суд Київської області
13.09.2022 15:00 Згурівський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХИЖНИЙ РОМАН ВІТАЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ХИЖНИЙ РОМАН ВІТАЛІЙОВИЧ