12 вересня 2022 року м. Житомир справа № 240/13969/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури у якому просить:
- Визнати протиправною бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 16.06.2021 по 05.01.2022 включно, з урахуванням розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII;
-зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 16.06.2021 по 05.01.2022, з урахуванням розміру посадового окладу, визначеного статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII та з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 12 по 26 липня 2021 року включно та за період з 1 по 20 грудня 2021 року включно заробітну плату за час відпустки, а також матеріальної допомогу на вирішення соціально-побутових питань надану у серпні 2021 року, з врахуванням донарахованої заробітної плати;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої заробітної плати (за період з 16.06.2021 по 05.01.2022 включно) та на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за час відпустки (за періоди: з 12 по 26 липня 2021 року та з 1 по 20 грудня 2021 року включно), а також на суму незаконно недоплаченої у серпні 2021 року матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань , індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та виплатити її;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої заробітної плати (за період з 16.06.2021 по 05.01.2022 включно) та на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за час відпустки (за періоди: з 12 по 26 липня 2021 року та з 1 по 20 грудня 2021 року включно), а також на суму незаконно недоплаченої у серпні 2021 року матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та виплатити її.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. В обґрунтування клопотання зазначає, що предметом судового розгляду є бездіяльність обласної прокуратури щодо ненарахування заробітної плати, визначеної ст.81 Закону України «Про прокуратуру» під час проходження публічної служби (тобто про проходження публічної служби особи, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне становище) то, на за твердженням відповідача, така справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як встановлено частиною четвертою статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1цього Кодексу.
Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як визначено частиною другою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини третьої статті 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи.
Відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.
Також суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Житомирської обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя М.С. Токарева