Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 вересня 2022 року Справа№200/1136/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення невиплаченої пенсії, -
19 січня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, а саме рішення за №057350004407 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах; стягнення з відповідача суму невиплаченої щомісячної державної пенсії з моменту звернення із первинною заявою про нарахування пенсії на пільгових умовах, а саме з 11 липня 2021 року; зобов'язання провести нарахування пенсії для отримання її в подальшому.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має необхідний пільговий стаж роботи для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, при зверненні до пенсійного органу надав усі необхідні документи, проте рішенням відповідача відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на відсутність пільгового стажу роботи. Позивач вказав, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, при цьому його трудова книжка містить усі необхідні записи про періоди роботи на посадах, що віднесені до пільгової стажу роботи, що виключає надання уточнюючих довідок. Вважає рішення пенсійного органу протиправним.
Відповідач позов не визнав, 9 вересня 2022 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що згідно з наданими документами пільгового стажу роботи позивача недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах, тому прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Відповідач вказав, що період роботи з 19 липня 1990 року по 21 листопада 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська» не враховано до пільгового стажу, оскільки заявник не надав заяву та необхідний пакет документів на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років; періоди роботи 11 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року в якості прохідника на підприємстві ВП «ШУ «Добропільська», з 19 серпня 2019 року по 1 листопада 2020 року в якості гірника підземного на підприємстві шахта «Новодонецька» не враховано до пільгового стажу, оскільки довідки видані підприємством, яке забезпечує зберігання архівних документів та не є правонаступником підприємства ВП «ШУ «Добропільська». Вважає рішення законним та обґрунтованим.
Ухвалою судді від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази по справі.
Ухвалою суду від 6 липня 2022 року вирішено повторно витребувати у відповідача докази по справі.
На виконання вимог ухвали суду, відповідачем 9 вересня 2022 року надані витребувані докази.
Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року вирішено допустити заміну Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником: Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 8 грудня 1999 року Білозерським МВМ Добропільського УМВС України в Донецькій області.
11 червня 2021 року позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №057350004407 (без дати) ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку із відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Так, згідно вказаного рішення, відповідно до поданих документів, страховий стаж заявника складає 28 років 04 місяці 6 днів, з них стаж на підземних умовах 14 років 11 місяців 12 днів.
При цьому, спірне рішення містить інформацію про те, що за доданими документами до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи:
- з 19 липня 1990 року по 21 листопада 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», оскільки заявник не надав заяву та необхідний пакет документів на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років;
- з 11 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року в якості прохідника на підприємстві ВП «ШУ «Добропільська», з 19 серпня 2019 року по 1 листопада 2020 року в якості гірника підземного на підприємстві шахта «Новодонецька», оскільки довідки видані підприємством, яке забезпечує зберігання архівних документів та не є правонаступником підприємства ВП «ШУ «Добропільська».
При цьому позивач вважає, що відповідачем також неправомірно не зараховано до пільгового стажу період навчання у ПТУ №95 за спеціальністю електрогазозварник.
Не погодившись з рішенням пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1.8, 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Так, оскільки позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 11 червня 2021 року, до набуття 50 річного віку (48 років 11 місяців), ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 зокрема:
- з 1 вересня 1987 року по 30 червня 1990 року навчався у ПТУ №95 за спеціальністю електрогазозварник (запис №1);
- 19 липня 1990 року прийнятий підземним учнем гірника підземного 1 розряду з повним робочим днем у шахті (запис №2);
- 27 вересня 1990 року переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті (запис №3);
- 21 листопада 1998 року звільнений за власним бажанням (запис №6);
- 11 квітня 2000 року прийнятий прохідником 4 розряду підземного з повним робочим днем в шахті у Добропільське шахтобудівельне управління №5 (Наказ №52к від 11 квітня 2000 року);
- 30 вересня 2000 року звільнений за власним бажанням (Наказ №139к від 30 вересня 2000 року);
- 19 серпня 2019 року прийнято гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті у ВСП «Шахтоуправління «Белозерское» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (запис №23);
- 1 листопада 2020 року звільнено за переведенням до ТОВ шахта Білозерська (запис №24).
Слід зазначити, що записи у трудовій книжці про роботу позивача свідчать про зайнятість позивача повний робочий день в шахті.
При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, робота позивача “прохідник підземний” передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року (1010100а-17491), робота позивача «гірник підземний» також передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року (Список№1 розділ 1 підрозділ 1а101010100а).
Стосовно тверджень відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 19 липня 1990 року по 21 листопада 1998 року на ліквідованому підприємстві гідрошахта «Красноармійська», оскільки заявник не надав заяву та необхідний пакет документів на розгляд комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України 18-1 від 10 листопада 2006 року затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Відповідно до п.3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
За змістом зазначених норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли що у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.
У випадку, що розглядається, в трудовій книжці позивача чітко зазначено періоди роботи, її характер, що, в свою чергу, виключає необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №227/4273/16-а, висновок якого суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Отже, період роботи позивача з 19 липня 1990 року по 21 листопада 1998 року на гідрошахті «Красноармійська» підлягає включенню до пільгового стажу.
Також суд вважає, що періоди роботи позивача з 11 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року прохідником на підприємстві ВП «ШУ «Добропільська» та з 19 серпня 2019 року по 1 листопада 2020 року гірником підземним на підприємстві шахта «Новодонецька» підлягає включенню до пільгового стажу за Списком №1, оскільки трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про пільговий стаж роботи позивача у вказані періоди.
Також суд вважає необхідним вказати, що пільговий стаж роботи позивача у період з квітня 2000 року по вересень 2020 року та з серпня 2019 року по листопад 2020 року підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу відомостями по спеціальному стажу (ОК-5).
Так, в матеріалах справи наявна довідка з Держреєстру ПФУ “Індивідуальні відомості про застраховану особу” форми ОК-5, відповідно до якої за позивача, як за найманого робітника, страхувальником 00168337 (ДП Добропільське шахто будівельне управління №5) у період з квітень-вересень 2000 року вносилися страхові внески, та вказаний період зараховано як спец. стаж за кодом ЗП3013А1. У період з серпня 2019 року по листопад 2020 року страхові внески вносилися страхувальником 37014600 (ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»), також вказаний період зараховано як спец. стаж за кодом ЗП3013А1.
Відповідно до Постанов Правління ПФУ №26-1 від 5 листопада 2009 року “Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ”, № 25-2 від 3 грудня 2013 року “Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Правління ПФУ від 8 жовтня 2010 року №22-2”, якими затверджувалися “Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства”, код підстав для обліку спецстажу за №ЗП3013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Отже, період роботи позивача з 11 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року прохідником на підприємстві ВП «ШУ «Добропільська» та з 19 серпня 2019 року по 1 листопада 2020 року гірником підземним на підприємстві шахта «Новодонецька» підлягає включенню до пільгового стажу за Списком №1.
Отже, спірне рішення відповідачем прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до порушення пенсійних прав позивача.
Стосовно тверджень позивача щодо необхідності зарахування до пільгового стажу період навчання у ПТУ, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, трудова книжка позивача містить записи, зокрема:
- з 1 вересня 1987 року по 30 червня 1990 року навчався у ПТУ №95 за спеціальністю електрогазозварник (запис №1);
- 19 липня 1990 року прийнятий підземним учнем гірника підземного 1 розряду з повним робочим днем у шахті (запис №2).
При цьому в матеріалах справи міститься копія диплому ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 30 червня 1990 року щодо навчання у період з 1 вересня 1987 року по 30 червня 1990 року у професійно-технічному училище №95 м. Білозерське за спеціальністю електрогазозварник.
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учнів, слухачів, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Тобто, навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується в стаж роботи за спеціальністю, що надає право на пільги, у разі зарахування на роботу за набутою професією.
Проте, як свідчать матеріали справи, позивач після набуття спеціальності електрогазозварник працевлаштувався за спеціальністю гірник підземний, тобто не за набутою професією.
Таким чином, час навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі правомірно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Так позивач просить суд визнати незаконним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії та стягнути суму невиплаченої щомісячної пенсії з 11 липня 2021 року.
Стосовно стягнення суми пенсії суд зазначає, що в рамках цієї справи розглядається правомірність рішення про відмову в призначенні пенсії, тобто пенсія позивачеві з 11 липня 2021 року не призначена та відповідно не нарахована, що виключає можливість стягнення пенсійних виплат. Тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє.
При цьому, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, з урахуванням статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_4 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) від 11 червня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 19 липня 1990 року по 21 листопада 1998 року, з 11 квітня 2000 року по 30 вересня 2000 року, з 19 серпня 2019 року по 1 листопада 2020 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б.3, код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв