Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 вересня 2022 року Справа№200/3655/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: адреса АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 86, ЄДРПОУ 40109058) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 червня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу суми індексації грошового забезпечення за червень 2016 року - жовтень 2017 року, відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та компенсації втрати частини грошового забезпечення, у зв'язку з порушенням строків його виплати, згідно положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості за відповідний місяць;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу суму індексації грошового забезпечення за червень 2016 року - жовтень 2017 року відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та компенсації втрати частини грошового забезпечення, у зв'язку з порушенням строків його виплати, згідно положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» за весь період затримки виплати заборгованості за відповідний місяць.
Зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначив, що у період з 7 листопада 2015 року по 28 лютого 2022 року проходив службу в Національній поліції України. Після звільнення зі служби, позивачем було встановлено, що суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції позивачу почали нараховуватися та виплачуватися не з моменту вступу на службу, а з листопада 2017 року. У зв'язку з чим вважає, що відповідачем протиправно не була нарахована та не виплачена сума індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року. Водночас згідно пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. У зв'язку з чим, вважає, що має право на нарахування та виплату суми компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати суми індексації мого грошового забезпечення за червень 2016 року - жовтень 2017 року, за весь період затримки виплати заборгованості за відповідний місяць. У зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
11 липня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відповідач не визнав та зазначив, що нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року є безпідставним, оскільки доповнення до Порядку індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, а тому правових підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення до листопада 2017 року відсутні. У зв'язку з чим, індексація грошового забезпечення не була нарахована позивачу за спірний період. Відповідач вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не порушувало прав позивача.
12 липня 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з доводами відповідача та зазначив, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, застосовується для проведення індексації грошового забезпечення поліцейських не з дати набрання чинності Постановою №782 (24 жовтня 2017 року), а з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» (7 листопада 2015 року).
Щодо обов'язку нарахування та виплати суми компенсації втрати частини грошового забезпечення, у зв'язку з порушенням строків його виплати за весь період затримки виплати заборгованості за відповідний місяць, позивач зазначає, що це встановлено пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), положеннями Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок №159). У зв'язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
З 21 липня 2022 року по 06 вересня 2022 року суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній відпустці.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом, серії НОМЕР_2 , який видано Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 22 березня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10 квітня 2022 року № 509-5000906704, позивач є переміщеною особою за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .
Згідно копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.04.2022 р., запис №3 вбачається, що позивач 07.11.2015 р. був прийнятий на службу до Національної поліції та 28.02.2022 р. звільнений зі служби Національної поліції.
Згідно довідки № 15 від 17.05.2022 р., яка видана Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області вбачається, що за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, в графі «індексація» міститься запис - «0,00».
Згідно довідки № 16 від 17.05.2022 р., яка видана Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області вбачається, що за період з 01 січня 2017 року по листопада 2017 року, в графі «індексація» міститься запис: «0,00», у грудні 2017 року нараховано індексацію у сумі 831,97 грн.
20 травня 2022 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якій просив здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року включно, з компенсацією втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати.
Листом від 08.06.2022 р. за вихідним № 100/26/02-22, Головне управління Національної поліції в Донецькій області повідомило позивача про те, що проведення індексації грошового забезпечення було здійснено з листопада 2017 року по день звільнення позивача на підставі внесених змін до пункту 2 Порядку, постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, а тому правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення до листопада 2017 року, відсутні.
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону № 580).
Частинами 1, 2 та 5 статті 94 Закону № 580 визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами 1, 5 статті 2 Закону № 1282 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799; далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку;
- стипендії;
- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;
- грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;
- розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі;
-суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності);
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесені зміни до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Згідно із пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;
6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
7) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні виплати індексації грошового забезпечення поліцейського за період з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.
Аналізуючи правові норми Закону № 2017-ІІІ та Закону № 1282-ХІІ, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 у справі № 240/4911/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 815/2590/18, від 04 вересня 2020 року у справі № 120/2005/19-а.
Крім того, у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 160/35/20, Верховний Суд наголосив, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що враховуючи, що частиною п'ятою статті 94 Закону № 580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин було передбачено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, а отже має місце протиправна бездіяльність з боку відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів суд зазначає наступне.
При нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати слід керуватися Законом № 2050-III, Порядком № 159.
Стаття 1 Закону № 2050-III визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
За змістом наведених норм обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.
Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 520/34/17 дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Суд зазначає, що відповідачем не було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, оскільки вказане є спірним питанням у справі.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити виплату індексації грошового забезпечення з компенсацією втрати частини доходів є передчасними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі № 520/34/17, від 16 грудня 2020 року у справі № 521/21718/16-а, від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 522/2370/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 638/19990/16-а, від 08 серпня 2019 року у справі № 646/7115/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.
Застосувавши до спірних правовідносин норми Закону № 2050 і Порядку № 159 з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач набуде право на отримання компенсації втрати доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення в момент отримання цього доходу.
На час звернення позивача до суду з цим позовом, так і на час розгляду справи по суті індексація грошового забезпечення позивачу не виплачена, тобто дохід, з несвоєчасною виплатою якого пов'язується виникнення право на отримання відповідної компенсації, позивач ще не отримав, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Донецькій області про нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи предмет даного позову, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 5-9, 12, 15, 18, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 205, 241-243, 245, 246, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: адреса АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 86, ЄДРПОУ 40109058) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за червень 2016 року - жовтень 2017 року, відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за червень 2016 року - жовтень 2017 року відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію».
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 13 вересня 2022 року.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова