Справа № 214/4441/22
2-з/214/119/22
Іменем України
07 вересня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.,
при секретарі - Петренко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву представника законного представника ОСОБА_1 позивача малолітнього ОСОБА_2 - адвоката Козіної Наталії Володимирівни про забезпечення позову,-
Представник законного представника ОСОБА_1 позивача малолітнього ОСОБА_2 - адвокат Козіна Н.В. звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м.
В обґрунтування заяви навела наступне. До Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним. У позові позивач просить суд визнати недійсним договір дарування від 06 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Терещенко М.С., зареєстровано в реєстрі за №434. Таким чином, предметом позову є оскарження договору дарування предметом якого була кв. АДРЕСА_1 . Право власності спірної квартири зареєстроване на відповідача - матях ОСОБА_4 Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення. Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії. Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, пред'явленим ним вимогам. Таким чином, враховуючи, що предметом даного спору є кв. АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 , а не забезпечення позову, шляхом заборони відчуження вказаної спірної квартири призведе до повторного відчуження, призведе до неможливості виконання судового рішення та будуть порушені малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . у зв'язку із чим виникла необхідність забезпечення позову шляхом: заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням кв. АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_3 .
В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Дослідженням змісту заяви встановлено, що предмет спору, у зв'язку з яким представник законного представника ОСОБА_1 позивача малолітнього ОСОБА_2 - адвокат Козіна Н.В. звернулася до суду, стосується законності договору дарування від 06.08.2020 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
Враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що на даний час є всі підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та оправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів малолітнього позивача, які має намір захистити законний представник малолітнього ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.
Згідно п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Саме такий вид забезпечення позову просить застосувати представник законного представника ОСОБА_1 позивача малолітнього ОСОБА_2 - адвокат Козіна Н.В. виходячи із характеру спору та змісту вимог, які пред'явив ОСОБА_1 .
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник законного представника ОСОБА_1 позивача малолітнього ОСОБА_2 - адвокат Козіна Н.В. вимогам, які пред'явив ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вважає необхідним заяву задовольнити.
Підстав, які б визначали необхідність застосування зустрічного забезпечення позову в порядку ст.154 ЦПК України, судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.2, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суд -
Заяву представника законного представника ОСОБА_1 позивача малолітнього ОСОБА_2 - адвоката Козіної Наталії Володимирівни про забезпечення позову- задовольнити.
Заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя Прасолов В.М.